61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
25.11.2025р. Справа №905/703/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Сухіна В.А. розглянув у відкритому засіданні матеріали справи
за позовом Управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44546457)
до відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості 116118,07 грн, розірвання договору та зобов'язання повернути нежитлове приміщення
Представники сторін участь у засіданні не приймали
Управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області через підсистему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ФОП ОСОБА_1 у якому просить суд: стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати - 83200,56 грн, пеня - 17701,45 грн, 3% річних - 2792,25 грн, інфляційні збитки - 12423,81 грн, всього 116118,07 грн; розірвати Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська №144/07 від 21.03.2007 року на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Управлінням комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації та ФОП ОСОБА_1; зобов'язати ФОП ОСОБА_1 повернути до комунальної власності Слов'янської міської територіальної громади нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 для розгляду даної справи визначено суддю Зекунова Е.В.
Ухвалою суду від 15.07.2025 залишено без руху позовну заяву Управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької та запропоновано усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом подачі до суду обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, з визначенням обсягу заборгованості за кожний місяць, в яких відбулося прострочення за позицією позивача; чітко визначити особу, яку він визначає як відповідача у справі.
21.07.2025 від Управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької надійшли пояснення, на виконання ухвали від 15.07.2025, згідно яких, Управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області просить вважати відповідачем по справі громадянку ОСОБА_1.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 01.08.2025 зобов'язав Державну міграційну службу України та Головне управління ДМС у Донецькій області надати суду відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1; зобов'язав Міністерство соціальної політики України надати суду відомості про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1.
13.08.2025 до суду надійшла відповідь Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України вих. №6.2-10337/6-25 від 12.08.2025 про те, що згідно з інформацією, яка міститься у відомчій інформаційній системі ДМС, місце проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровано 29.08.1997 за адресою: АДРЕСА_2 .
14.08.2025 до суду надійшла відповідь Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної вих. №1401.2.3-2320/1401.2.10-25/14 від 14.08.2025 про те, що згідно РТГ ІП "Реєстрація місця проживання" ЄІАС УМП ДМС України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованою за адресою - АДРЕСА_2 .
Господарський суд Донецької області ухвалою від 02.09.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/703/25, вирішив розглядати справу №905/703/25 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 23.09.2025 о 14:10.
09.09.2025 від Міністерства соціальної політики України до суду надійшли дані, що згідно відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 01.09.2025 ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1 , перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб Фактично проживає: АДРЕСА_3 , Адреса листування: АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 23.09.2025 відкладено підготовче засідання на 21.10.2025 року об 11:00.
Ухвалою від 21.10.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи на 11.11.2025.
23.10.2025 від позивача, через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
Ухвалою від 11.11.2025 суд відклав розгляд справи на 25.11.2025
Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Відповідно даних Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованою за адресою - АДРЕСА_2
Як встановлено судом ОСОБА_1, перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб з 11.04.2024, адресою значиться - АДРЕСА_3 .
Судом були вчинені всі належні дії для своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його зареєстровану адресу, а також на адресу реєстрації як внутрішньо переміщеної особи .
Поштові відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі) 0601188828926 та 0601196222395 були повернуті на адресу суду із зазначенням причин повернення - «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Виходячи зі змісту ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в державних реєстрах прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21.
Таким чином, з огляду на приписи ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вказаний процесуальний документ по справі вважається такими, що був вручений відповідачу.
Судом було вжито заходів для направлення відповідної ухвали на електронну адресу відповідача - muhinalexey2709@gmail.com, згідно довідки - листа доставлено до скриньки 02.09.2025.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Суд зазначає, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
21 березня 2007 року між Управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради (далі Орендодавець. Позивач), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар, Відповідач) був укладений Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська № 144/07 на нежитлове приміщення, загальною площею 52,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (далі Договір).
Уклавши цей Договір, сторони узгодили його істотні умови, зокрема:
п. 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення, розташоване у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, для використання під розміщення перукарні.
п. 2.3. Вартість об'єкта оренди згідно зі звітом про експертну оцінку майна станом на 28.02.2006 року становить 11 500,00 грн (одинадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
п. 3.2. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.
п. 3.3. Орендна плата сплачується орендарем самостійно, починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі до моменту фактичної передачі займаного об'єкта оренди за актом Орендодавцеві.
п. 3.5. Орендна плата в грошовій формі сплачується орендарем незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця.
п. 10.2. Строк дії Договору встановлено з 21.03.2007 по 20.02.2010 року.
Пунктом 11.6 Договору № 144/07 від 21.03.2007 року передбачено, що на вимогу Орендодавця цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку при несплаті Орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення терміну платежу.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції Закону № 768/97-ВР від 23.12.1997 року) договір оренди № 144/07 від 21.03.2007 року був продовжений з 21.02.2010 року по 20.01.2013 року включно.
Додатковою угодою від 18.01.2013 року строк дії договору оренди № 144/07 від 21.03.2007 року було продовжено з 21.01.2013 року по 20.12.2015 року. Вартість об'єкта оренди за звітом про незалежну оцінку майна станом на 31.12.2012 року становить 56 808,00 грн. Орендна плата на дату підписання додаткової угоди за базовий місяць оренди (грудень 2012 року) становила 603,64 грн.
Додатковою угодою від 18.12.2015 року строк дії договору оренди № 144/07 від 21.03.2007 року було продовжено з 21.12.2015 року по 20.11.2018 року включно.
Додатковою угодою від 29.11.2018 року строк дії договору оренди № 144/07 від 21.03.2007 року було продовжено з 21.11.2018 року по 20.10.2021 року. Вартість об'єкта оренди за звітом про незалежну оцінку майна станом на 31.10.2018 року становить 171 173,00 грн. Орендна плата на дату підписання додаткової угоди за базовий місяць оренди (жовтень 2018 року) становила 1 578,46 грн.
Відповідно до рішення Слов'янської міської ради від 24.06.2020 № 23-LXXXIV-7 «Про звільнення орендарів від орендної плати за користування майном комунальної власності територіальної громади міста Слов'янська на період дії протиепідемічних обмежувальних заходів» орендар був звільнений від сплати орендної плати у період з 12.03.2020 року по 11.05.2020 року.
Додатковою угодою від 19.10.2021 року строк дії договору оренди № 144/07 від 21.03.2007 року було продовжено на 5 років. Вартість об'єкта оренди за звітом про незалежну оцінку майна станом на 30.06.2021 року становить 181 555,00 грн. Орендна плата на дату підписання додаткової угоди за базовий місяць оренди (вересень 2021 року) становила 2 000,00 грн.
У зв'язку з проведенням технічної інвентаризації об'єкта оренди до договору внесено зміни щодо площі приміщення, яка становить 52,6 кв.м.
Договір оренди та вищевикладені Додаткові угоди до нього підписані уповноваженою особою Орендодавця та ФОП ОСОБА_1., засвідчені печатками сторін.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 орендар був звільнений від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 року.
08.09.2023 Відповідно до рішення Управління містобудування та архітектури Слов'янської міської військової адміністрації № 24 від 18.09.2024 року «Про зміну адреси об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1» та з урахуванням уточнень технічної документації від 03.06.2024 року, Управлінням комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації була підготовлена додаткова угода до договору оренди № 144/07 від 21.03.2007 року щодо зміни назви приміщення на: АДРЕСА_1, а також зміни площі об'єкта оренди з 52,6 кв.м на 52,9 кв.м.
Позивач пояснив, що листом від 20.11.2024 року за № 03-09-455 фізичну особі-підприємця ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність підписання даної додаткової угоди. Однак, ФОП ОСОБА_1 не з'явилась до управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації для її підписання.
08.09.2023 року за вих. № 01-16-236 орендарю був направлений лист з актом звірки на електронну адресу з повідомленням про необхідність погашення заборгованості станом на 16.08.2023 року у сумі 18518,02 грн та пені - 2231,96 грн, всього - 20749,98 грн .
12.02.2024 за вих. № 03-09-23 орендарю був направлений лист з актом звірки на електронну адресу з повідомленням про необхідність погашення заборгованості станом на 16.01.2024 у сумі 32231,26 грн та пені 5779,61 грн, всього - 38010,87 грн .
28.12.2024 року за вих. № 03-09-343 орендарю була направлена претензія, акт звірки станом на 16.12.2024 року на суму 64430,00 грн (заборгованість - 52071,31 грн, пеня - 12358,69 грн) на поштову та електронну адреси, де повідомлено про необхідність погашення заборгованості .
16.04.2025 року за вих. № 03-09-147 орендарю була направлена претензія, акт звірки станом на 16.04.2024 року на суму 100566,68 грн (заборгованість - 76672,02 грн, пеня - 23894,66 грн) на поштову та електронну адреси, де повідомлено про необхідність погашення заборгованості .
15.04.2025 року на запит управління комунальної власності від 11.04.2025 року № 03¬09-140 була отримана відповідь управління соціального захисту населення Слов'янської МВА щодо реєстрації ОСОБА_1, як внутрішньо переміщеної особи.
Станом на 16.06.2022 року заборгованість з орендної плати за договором оренди № 144/07 від 21.03.2007 року у ФОП ОСОБА_1 була відсутня, при цьому на вказану дату спостерігалася переплата в сумі 173,53 грн.
Згідно довідок управління комунальної власності заборгованість ФОП ОСОБА_1 по договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська №144/07 від 21.03.2007 року на нежитлове приміщення загальною площею 52,9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, станом на 16.06.2025 року складає: заборгованість з орендної плати - 83200,56 грн, пеня - 17701,45 грн, 3% річних - 2792,25 грн, інфляційні збитки - 12423,81 грн, всього 116118,07 грн.
16.06.2025 року Позивач направив Відповідачу претензію за вих. № 03-09-222 з розрахунками заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних збитків станом на 16.06.2025 року на суму 116 118,07 грн. (наявна заборгованість складається з: заборгованості з орендної плати - 83 200,56 грн, пені - 17 701,45 грн, 3% річних - 2 792,25 грн, інфляційних збитків - 12 423,81 грн). Претензія була надіслана на поштові та електронні адреси Відповідача з повідомленням про необхідність погашення заборгованості за договором оренди № 144/07 від 21.03.2007 року у вказаному розмірі.
Відповідач заборгованості не сплатив, вимоги претензії не виконав.
Вважаючи порушеним своє право, керуючись приписами ст.ст. 526, 525, 611, 625, 629, 652, 762, 782 Цивільного Кодексу України, Управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом у якому просить (з урахуванням заяви про уточнення від 21.07.2025):
Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_4 , заборгованість з орендної плати - 83200,56 грн, пеня - 17701,45 грн, 3% річних - 2792,25 грн, інфляційні збитки - 12423,81 грн, всього 116118,07 грн
Розірвати Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська №144/07 від 21.03.2007 року на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Управлінням комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації та ФОП ОСОБА_1.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути до комунальної власності Слов'янської міської територіальної громади нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Щодо визначення підсудності справи
Господарським кодексом встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції - позивачами і відповідачами - можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (цей випадок до них не належить).
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру не припиняє її зобов'язань, що виникли у період здійснення нею підприємницької діяльності, оскільки фізична особа не припиняє свого існування як суб'єкт права. Тому така фізична особа продовжує нести відповідальність за зобов'язаннями, які виникли у зв'язку з провадженням нею підприємницької діяльності.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, заявлена заборгованість за Договором №144/07 від 21.03.2007 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська № 144/07 на нежитлове приміщення, загальною площею 52,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (далі Договір) укладеного між Управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради (далі Орендодавець. Позивач), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар, Відповідач) заборгованість з орендної плати утворилась під час підприжмницьої дільносіт відповідача.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.12.2024 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, на підставі власного рішення (номер запису: 2002770060003021431).
Виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, а отже така справа підлягає розгляду в господарському суді.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18.
У даному випадку заявлена до стягнення заборгованість утворилась саме в період здійснення відповідачем підприємницької діяльності за Договором оренди нерухомого майна, укладеним із позивачем. Внесення запису про припинення підприємницької діяльності відповідача не впливає на обов'язок виконання вказаних договірних зобов'язань та не змінює юрисдикції спору.
Отже, з урахуванням викладеного, спір про стягнення заборгованості, що виникла у період здійснення відповідачем підприємницької діяльності, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються приписами Цивільного та , Закону України «Про оренду державного та комунального майна», умовами Договору № 144/07 від 21.03.2007.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення основної заборгованості з оплати орендної плати, нарахованих пені, 3% річних, втрат від інфляції внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати орендної плати, та розірвання договору оренди, наслідком чого є повернення об'єкту оренди Орендодавцю.
За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
За приписами ч. 3 ст. 760 ЦК України особливості найму окремих видів майна встановлюються цим кодексом та іншим законом.
Укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська № 144/07 від 21.03.2007 за своєю правовою природою є договором оренди.
При укладанні даного договору сторони керувалися Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ від 10.04.1992 (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору), який є спеціальним законом, що регулює правовідносини, які склалися між сторонами. У подальшому, з 01.02.2020 Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ від 10.04.1992 втратив чинність внаслідок введення в дію Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019, відповідно до пункту 2 Перехідних положень якого на правовідносини щодо продовження договору оренди після 01.07.2020 поширюється дія саме цього Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019, оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Зі змісту договору вбачається, до вимог ст.10 вказаного Закону сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма істотними умовами, зокрема, щодо предмету договірного зобов'язання, об'єкту оренди, терміну, на який укладається договір оренди, орендної плати з урахуванням її індексації тощо та підписали відповідний додаток до договору. Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками сторін, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток, нотаріально засвідчений, право оренди є зареєстрованим у відповідному рестрі. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсними не визнавався.
Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.
За загальноприйнятими нормами суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У судовому засіданні встановлено, що 21 березня 2007 року між Управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради (далі Орендодавець. Позивач), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар, Відповідач) був укладений Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська № 144/07 на нежитлове приміщення, загальною площею 52,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (далі Договір).
До цього Договору сторони неодноразово укладали Додаткові угоди, якими продовжували строк дії оренди та зміну вартості орендної плати.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 орендар був звільнений від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 року.
08.09.2023 Відповідно до рішення Управління містобудування та архітектури Слов'янської міської військової адміністрації № 24 від 18.09.2024 року «Про зміну адреси об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1» та з урахуванням уточнень технічної документації від 03.06.2024 року, Управлінням комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації була підготовлена додаткова угода до договору оренди № 144/07 від 21.03.2007 року щодо зміни назви приміщення на: АДРЕСА_1, а також зміни площі об'єкта оренди з 52,6 кв.м на 52,9 кв.м.
Позивач пояснив, що листом від 20.11.2024 року за № 03-09-455 фізичну особі-підприємця ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність підписання даної додаткової угоди. Однак, ФОП ОСОБА_1 не з'явилась до управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації для її підписання.
08.09.2023 року за вих. № 01-16-236 орендарю був направлений лист з актом звірки на електронну адресу з повідомленням про необхідність погашення заборгованості станом на 16.08.2023 року у сумі 18518,02 грн та пені - 2231,96 грн, всього - 20749,98 грн .
12.02.2024 за вих. № 03-09-23 орендарю був направлений лист з актом звірки на електронну адресу з повідомленням про необхідність погашення заборгованості станом на 16.01.2024 у сумі 32231,26 грн та пені 5779,61 грн, всього - 38010,87 грн.
28.12.2024 року за вих. № 03-09-343 орендарю була направлена претензія, акт звірки станом на 16.12.2024 року на суму 64430,00 грн (заборгованість - 52071,31 грн, пеня - 12358,69 грн) на поштову та електронну адреси, де повідомлено про необхідність погашення заборгованості .
16.04.2025 року за вих. № 03-09-147 орендарю була направлена претензія, акт звірки станом на 16.04.2024 року на суму 100566,68 грн (заборгованість - 76672,02 грн, пеня - 23894,66 грн) на поштову та електронну адреси, де повідомлено про необхідність погашення заборгованості .
15.04.2025 року на запит управління комунальної власності від 11.04.2025 року № 03¬09-140 була отримана відповідь управління соціального захисту населення Слов'янської МВА щодо реєстрації ОСОБА_1, як внутрішньо переміщеної особи.
Станом на 16.06.2022 року заборгованість з орендної плати за договором оренди № 144/07 від 21.03.2007 року у ФОП ОСОБА_1 відсутня, при цьому на вказану дату спостерігалася переплата в сумі 173,53 грн.
Заборгованість ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік становить: січень - 2 437,92 грн, лютий - 2 629,73 грн, березень - 2 669,18 грн, квітень - 2 674,52 грн, травень - 2 687,89 грн, червень - 2 709,39 грн, липень - 2 709,39 грн, серпень - 2 709,39 грн, вересень - 2 722,94 грн, жовтень - 2 744,72 грн, листопад - 2 758,44 грн, грудень - 2 777,75 грн.
Заборгованість за 2024 рік становить: січень - 2 788,86 грн, лютий - 2 797,23 грн, березень - 2 811,22 грн, квітень - 2 816,84 грн, травень - 2 833,74 грн, червень - 2 896,08 грн, липень - 2 896,08 грн, серпень - 2 913,46 грн, вересень - 2 957,16 грн, жовтень - 3 010,39 грн, листопад - 3 067,59 грн, грудень - 3 110,54 грн.
Заборгованість за 2025 рік становить: січень - 3 147,87 грн, лютий - 3 173,05 грн, березень - 3 220,65 грн, квітень - 3 243,19 грн, травень - 3 285,35 грн.
16.06.2025 року Позивач направив Відповідачу претензію за вих. № 03-09-222 з розрахунками заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних збитків станом на 16.06.2025 року на суму 116 118,07 грн. (наявна заборгованість складається з: заборгованості з орендної плати - 83 200,56 грн, пені - 17 701,45 грн, 3% річних - 2 792,25 грн, інфляційних збитків - 12 423,81 грн). Претензія була надіслана на поштові та електронні адреси Відповідача з повідомленням про необхідність погашення заборгованості за договором оренди № 144/07 від 21.03.2007 року у вказаному розмірі.
Відповідач заборгованості не сплатив, вимоги претензії не виконав.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (частина 1 та частина 6 статті 762 ЦК України).
Згідно з приписами частини 5 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором, а орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ від 10.04.1992 орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно з пунктом 3.5 договору оренди орендна плата в грошовій формі сплачується Орендарем самостійно, незалежно від результатів своєї господарської діяльності щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця. Зайва сума орендної плати підлягає заліку в рахунок подальших платежів. При цьому, сторони визначили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць, на індекс інфляції за поточний місяць. У випадку дефляції індекс інфляції приймається за 100 % (п.3.2 договору).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на 16.06.2025 року заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з орендної плати за договором оренди № 144/07 від 21.03.2007 року становить 83 200,56 грн.
Згідно довідок управління комунальної власності заборгованість ФОП ОСОБА_1 по договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська №144/07 від 21.03.2007 року на нежитлове приміщення загальною площею 52,9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, станом на 16.06.2025 року складає: заборгованість з орендної плати - 83200,56 грн, пеня - 17701,45 грн, 3% річних - 2792,25 грн, інфляційні збитки - 12423,81 грн, всього 116118,07 грн.
Суд зазначає, що при визначенні розміру орендної плати після закінчення пільгового періоду, що був встановлений ст.7 Закону від 02.09.2014 №1669-VІІ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" позивач правомірно враховував індекс інфляції за вказаний період, оскільки тимчасове скасування орендної плати не зупиняє інфляційних процесів, які протягом такого періоду об'єктивно відбувалися у державі. Законодавець передбачав надання суб'єктам, на які поширюється дія цієї статті, лише тимчасової пільги у вигляді звільнення від сплати орендної плати, і не передбачав надати таким суб'єктам іншої пільги у вигляді зниження розміру орендної плати на майбутнє., що матиме постійний характер.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у cправі №905/1137/20.
Дослідивши розрахунок за період з січня 2023 року по травень 2025, суд встановив, що позивачем визначено розмір нарахованої орендної плати в сумі 83200,56 грн. Заперечень щодо обсягу нарахованої орендної плати відповідачем суду не надано.
Судом не встановлено невідповідності здійсненого позивачем розрахунку умовам договору в частині розрахунку сум щомісячної орендної плати.
Доказів оплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.
Приписами ч.6 ст. 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідач не надав суду доказів, що мали місце обставини, за які він не відповідає, внаслідок наявності яких орендоване майно ним не використовувалось та не могло бути використане у визначений вище період.
Відтак суд вважає, що сукупністю наявних в матеріалах справи доказів документально підтверджено факт неналежного виконання зобов'язань щодо своєчасної оплати орендної плати з боку відповідача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 83200,56 грн підлягають задоволенню.
Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендної плати.
За приписами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
При цьому, сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.
Нарахування, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.
У постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 Верховний Суд зазначив про те, що правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
Згідно розрахунку, доданого до заяви про усунення недоліків позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 2792,25 грн, які нараховані на заборгованість за загальний період з 16.03.2023 по 15.06.2025. Контррозрахунок відсутній.
Судом перевірено наведений розрахунок та встановлено, що фактичний розмір 3 % річних за вказаний період є більшим. Однак, з огляду на межі заявлених позовних вимог та приписи ст.14 ГПК України, задоволенню підлягають 3 % річних у розмірі 2792,25 грн.
Щодо стягнення інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалена постанова від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, згідно п.26 якої визначено методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.
У постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18, зазначено, що нарахування «інфляційних втрат» за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Згідно розрахунку, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 12423,81 грн, які нараховані на заборгованість за загальний період червень 2022 - травень 2025. Контррозрахунок відсутній.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає його методологічно та арифметично вірним.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому підлягають задоволенню у повному заявленому розмірі - 12423,81 грн.
Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.
Як визначено нормою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін.
Пунктом 7.3. договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Згідно розрахунку, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 17701,45 грн, яка нарахована на заборгованості за період з 16.06.2024 по 15.06.2025. Контррозрахунок відсутній.
Судом, здійснено власний розрахунок пені у межах періодів, визначених позивачем, за результатами чого встановлено, що фактичний розмір пені становить 17647,33 грн.
Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, подані докази та перевіривши розрахунок, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 17647,33 грн.
Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути приміщення.
Частина 1 статті 782 ЦК України передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються (п.5 Постанови № 634).
Відповідно до п. 11.6 Договору оренди № 144/07 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, цей Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця.
У цьому спорі Позивач, як Орендодавець, реалізував своє право, звернувшись до суду з позовом про розірвання договору в судовому порядку. Підставою для позову стало невиконання Відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендної плати, з посиланням на п. 11.6 Договору, який передбачає можливість дострокового розірвання договору на вимогу Орендодавця в односторонньому порядку у разі несплати Орендарем орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу.
Положеннями частин 1, 2 статті 651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
У пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №918/391/23 зазначено, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
У пунктах 88-93 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено таке:
"88. Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.
89. Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов'язаних з укладенням та виконанням договору.
90. Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов'язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.
91. Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов'язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.
92. Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).
93. Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов'язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23зробила висновок, що у контексті частини другої статті 651 Цивільного кодексу України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості (пункт 102).
Як встановлено судом, відповідач неналежним чином виконував свої грошові зобов'язання за договором оренди, а саме, останній раз відповідач здійснив оплату орендної плати у травні 2022, тобто не сплачував орендну плату більш ніж протягом 3-х місяців з дня закінчення терміну платежів, внаслідок чого утворилася відповідна заборгованість.
Зважаючи на те, що допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання фактично позбавило Орендодавця за спірним договором того, на що останній розраховував при його укладенні, таке порушення з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вказує на наявність обставини істотного порушення умов спірного договору, відтак вимога позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська №144/07 від 21.03.2007 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Одночасно суд зазначає, що положеннями статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
У п. 8.1 Договору сторони погодили, що у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди Орендодавцю за актом приймання-передачі.
Отже, у зв'язку із задоволенням судом позовної вимоги про розірвання договору підлягає задоволенню й вимога про повернення майна його власнику.
Щодо повноважень Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області.
29.09.2021 Управління комунальної власності Слов'янської міської ради в особі заступника начальника управління Ярової Альони Леонідівни, яка діє на підставі Положення Управління комунальної власності Слов'янської міської ради, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та Управління комунальної власності Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області в особі начальника управління Скіби Людмили Олександрівни, яка діє на підставі Положення управління комунальної власності Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області, Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», надалі - Сторони, уклали Договір про правонаступництво за зобов'язаннями, яким зокрема визначили, що Управління комунальної власності Слов'янської міської ради передає належні йому зобов'язання та права по Договору оренди № 144/07 від 21.03.2007 р. нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, укладеному між Управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. А Управління комунальної власності Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області ці зобов'язання та права за Договором приймає на себе з усіма змінами, внесеними додатковими угодами, до цього Договору (п.1.1).
З цього Договору Управління комунальної власності Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області займає місце Управління комунальної власності Слов'янської міської ради у всіх правах та обов'язках, що виникли з Договору № 144/07 від 21.03.2007 р., з усіма змінами та доповненнями додатковими угодами, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього Договору (1.2.).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у разі утворення військово-цивільної адміністрації населеного пункту припиняються повноваження відповідних місцевих рад і голів з дня призначення керівника такої адміністрації.
Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 04.08.2021 №71/7-21-рк «Про кадри» призначено з 05.08.2021 керівника Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» повноваження міської ради та міського голови припинилися.
Повноваження виконавчих органів відповідних рад, апаратів цих рад, їх виконавчих комітетів, а також посадових і службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у зазначених органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів щодо можливості цієї адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (частина 1 статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»).
30.09.2021 керівником Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області було видано розпорядження № 49 «Про можливість здійснення повноважень виконавчих органів Слов'янської міської ради», яким визначено, що зазначена адміністрація спроможна виконувати функції, віднесені законом до компетенції виконавчих органів Слов'янської міської ради.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.02.2022 року з кодом 1009281070002000117 зареєстровано Управління комунальної власності Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області.
Указом Президента України від 30.03.2022 року № 188/2022 на базі зазначеної адміністрації створено Слов'янську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області.
Виписка з Єдиного державного реєстру від 03.02.2023 року (код 1009281070003000117) свідчить про реєстрацію Управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області.
Наведені обставини свідчать, що внаслідок утворення та набуття повноважень Слов'янською міською військово-цивільною адміністрацією Краматорського району Донецької області, а згодом - Слов'янською міською військовою адміністрацією, відбулося правонаступництво у зобов'язаннях за Договором оренди № 144/07 від 21.03.2007 року. Це правонаступництво оформлено укладеним 29.09.2021 Договором про правонаступництво, відповідно до якого Управління комунальної власності Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації прийняло на себе всі права та обов'язки попереднього орендодавця - Управління комунальної власності Слов'янської міської ради.
Таким чином, Управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області є належним позивачем у цій справі, оскільки саме воно є правонаступником у спірних правовідносинах та наділене усіма правами й обов'язками, що випливають з укладеного договору оренди.
Станом на дату вирішення спору по суті, відповідач не надав суду доказів оплати суми основної боргу та не спростував доводів позивача щодо наявності такої заборгованості за Договором №144/07 від 21.03.2007.
Суд звертає увагу, що докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям: - належності, - допустимості, - достовірності - достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.
Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Отже, відповідальність за достовірність та належність доказів покладається на сторону, яка подала ці докази до суду.
Пунктом 2 частини 2 статті 320 ГПК України визначено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.
Рішення у справі №905/703/25 прийнято судом за наслідком дослідження наданих Управлінням комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації документів, які прийняті судом, як належні, допустимі та достовірні докази. Проте, у разі встановлення вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності факту фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення рішення у справі №905/703/25, воно може бути переглянуто судом за нововиявленими обставинами.
Статтею13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету Слов'янської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (ЄДРПОУ 44546457, 84122, Донецька область, Краматорський район, місто Слов'янськ, площа Соборна, 2; КБКД 22080402 «Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальній власності (міської/селищної/сільської територіальної громади)», Код ЄДРПОУ - 37967785, Банк отримувача (ГУДКСУ) - казначейство України (ЕАП), Отримувач - Слов'янське УК/Слов'янська МТГ/ Код банку - 899998, Номер рахунку (IBAN) - НОМЕР_2 ) заборгованість в загальному розмірі 116063,95 грн з яких: з орендної плати - 83200,56 грн, пеня - 17647,33 грн, 3% річних - 2792,25 грн, інфляційні збитки - 12423,81 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації (ЄДРПОУ 44546457, 84122, Донецька область, Краматорський район, місто Слов'янськ, площа Соборна, 2; Отримувач - Управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації Код ЄДРПОУ - 44546457, Банк отримувача - УДКСУ м.Київ, Код банку - 820172, Номер рахунку (IBAN) - UA358201720344260002000154058) судовий збір у сумі 7263,81 грн.
Розірвати Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська №144/07 від 21.03.2007 року на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Управлінням комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації та ФОП ОСОБА_1.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути до комунальної власності Слов'янської міської територіальної громади нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В решті вимог в розмірі 54,12 грн - відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2025.
Суддя Е.В. Зекунов