вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
27.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5352/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІСЕРВІС-КР", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 9 395,15 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - позивача) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІСЕРВІС-КР" (далі - відповідач) суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 9 395,15 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
15.10.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
22.10.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення викладені у заявах по суті справи відповідно до ч.8 ст. 252 ГПК України.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позиція позивача
Позов обґрунтований тим, що 09.12.2021 року між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АРКС» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) був укладений Електронний договір комплексного страхування майна (АКЦЕПТ) № KZKWNBR-21B92XT Оферти № 248 від 31.08.2021 року. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані із володінням та користуванням нерухомим майном - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , 7.
17.09.2024 року із застрахованим майном відбулась страхова подія - залиття застрахованої квартири водою. Комісією у складі: майстра дільниці Сушкова В.В., інженера дільниці ОСОБА_2 , представників житлового будинку кв. АДРЕСА_2 складено акт про залиття кв. АДРЕСА_2 від 24.09.2024 року, що стався з наступної причини: недозакритий вентель повітрозабірнику на горищі будинку. Оскільки Позивач виплатив страхове відшкодування Страхувальнику, то до нього відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки - ТОВ ""СІТІСЕРВІС-КР".
Позиція відповідача
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що Відповідач є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_3 не відповідає дійсності, оскільки на балансі Відповідача багатоквартирні будинки не передавалися. До того ж, належних доказів на підтвердження даного факту Позивачем до суду не надано. У відповідності до акту про залиття квартири від 24.09.2025 року аварійна ситуація у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 відбулася на горищі, а ключі від даного допоміжного приміщення знаходяться безпосередньо у мешканців будинку. Даний факт підтвердив ОСОБА_1 , який є саме страхувальником. При цьому, зі слів голови будинку Івженко С.В. причиною залиття є недозакритий вентель повітрозабірнику внаслідок самостійного виконання злиття води з системи центрального опалення. Під час підписання акту, не було зазначено жодних зауважень або доповнень ОСОБА_1 , який є саме страхувальником.
Так, складений акт представниками ТОВ “СІТІСЕРВІС-КР» від 24.09.2024 року складений та засвідчує факт аварійної ситуації у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 . За своїм змістом та видом, акт від 24.09.2024 є письмовим документом, що засвідчує факт аварійної ситуації на багатоквартирному будинку. Натомість, позивач застосовує цей документ як письмовий доказ, що засвідчує факт затоплення квартири водою. Але, акт складений представниками ТОВ “СІТІСЕРВІС-КР» не є документом, що засвідчує або підтверджує факт залиття квартири, оскільки в документі не відображена інформація щодо особи, з вини якої сталося залиття; характер залиття; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість), висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Таким чином, акт від 24.09.2024 року не є достатнім та належним доказом на підтвердження факту наявності залиття квартири, розміру заподіяної шкоди та причини залиття, а тому відповідно не встановлює винну особу.
За змістом акт від 24.09.2024 року не встановлює протиправний характер поведінки, не фіксує збитки та не встановлює винну особу. Враховуючи зазначене, ТОВ “СІТІСЕРВІС-КР» вважає, що не має правових підстав для покладення на відповідача цивільної відповідальності.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
09.12.2021 року між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АРКС» (далі - Страховик, Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) був укладений Електронний договір комплексного страхування майна (АКЦЕПТ) № KZKWNBR-21B92XT Оферти № 248 від 31.08.2021 року. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані із володінням та користуванням нерухомим майном - квартирою за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до змісту цього договору, (п.7.1.) він набирає чинності 10.12.2021 та діє до 09.12.2022 року.
Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, вказаним у Договорі, саме - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 .
За цим Договором Страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
17.09.2024 року із застрахованим майном відбулась страхова подія - залиття застрахованої квартири водою. Комісією у складі: майстра дільниці Сушкова В.В., інженера дільниці Колісник Л.М., представників житлового будинку кв. АДРЕСА_2 складено акт про залиття кв. АДРЕСА_2 від 24.09.2024 року, що стався з наступної причини: недозакритий вентель повітрозабірнику на горищі будинку.
Страхувальник за договором комплексного страхування майна (АКЦЕПТ) № KZKWNBR-21B92XT Оферти № 248 від 31.08.2021 року звернувся до АТ “СК “АРКС» із заявою про страхове відшкодування від 17.09.2024 року.
Дана заява була розглянута, залиття водою застрахованої квартири, визнано страховим випадком у зв'язку з чим, на підставі:
- Кошторис відновлювального ремонту від 17 жовтня 2024 року;
- Страховий Акт № : ARX4280800 від 17.10.2024 року;
- Розрахунок страхового відшкодування.
АТ “СК “АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 9395 (дев'ять тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 15 коп.
Пунктом 4.2. Договору встановлений обов'язок страховика у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику.
Відповідач є балансоутримувачем будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бахчисарайська,16. Отже, на думку позивача, саме він має нести відповідальність за спричинену шкоду майну страхувальника.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Закон України "Про страхування" регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
За приписами ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст. 9 цього Закону).
Одним із видів добровільного страхування є страхування майна (п. 11 ч. 4 ст. 6 цього Закону).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке ч. 16 ст. 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Аналогічні приписи містяться в ч. 1, 2 ст. 990 ЦК України, відповідно до яких страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 09.12.2021 року між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АРКС» (далі - Страховик, Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) був укладений Електронний договір комплексного страхування майна (АКЦЕПТ) № KZKWNBR-21B92XT Оферти № 248 від 31.08.2021 року.
17.09.2024 року із застрахованим майном відбулась страхова подія - залиття застрахованої квартири водою. Комісією у складі: майстра дільниці Сушкова В.В., інженера дільниці ОСОБА_2 , представників житлового будинку кв. АДРЕСА_2 складено акт про залиття кв. АДРЕСА_2 від 24.09.2024 року, що стався з наступної причини: недозакритий вентель повітрозабірнику на горищі будинку.
На підставі заяви страхувальника про страхове відшкодування №2248НРВ70000А5 від 17.09.2024 страхувальник визнав випадок страховою подією відповідно до страхового акту №ARX4280800 від 17.10.2024 року, сума страхового відшкодування складає 9 395,15 грн.
Як стверджує позивач в позовній заяві, на підставі зазначеного страхового акту ПрАТ "СК "АРКС" здійснило виплату Страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 9 395,15 грн.
Враховуючи те, що страховий випадок стався внаслідок недозакритого вентеля повітрозабірника на горищі будинку у будинку АДРЕСА_3 , позивач вважає, що саме ТОВ "СІТІСЕРВІС-КР" як балансоутримавача несе відповідальність за заподіяні збитки, оскільки залиття сталося внаслідок недотримання відповідачем, покладеного на нього обов'язку з належного утримання будинку, зокрема, злив води з системи опалення в житловому будинку (на горищі житлового будинку).
З огляду на викладене, позивач стверджує, що у відповідача виникло зобов'язання перед ПрАТ "СК "АРКС" щодо відшкодування збитків у розмірі 9 395,15 грн.
Проте суд не може погодитись з такими висновками позивача, з огляду на таке.
Як вже вказувалося раніше, спірні правовідносини виникли у зв'язку із тим, що, за твердженням позивача, він як страховик за договором комплексного страхування майна (АКЦЕПТ) № KZKWNBR-21B92XT від 09.12.2021 Оферти № 248 від 31.08.2021 року та відповідно до страхового акту №ARX4280800 від 17.10.2024 здійснив суму відшкодування страхувальнику ОСОБА_1 , що складає 9 395,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що страховий випадок стався внаслідок недозакритого вентеля повітрозабірнику на горищі будинку №16 по вулиці Бахчисарайська в м. Кривий Ріг, а тому ТОВ "СІТІСЕРВІС-КР" як балансоутримавач несе відповідальність за заподіяні збитки, оскільки залиття сталося внаслідок недотримання відповідачем обов'язку з належного утримання будинку, у тому злив води з системи опалення в житловому будинку (на горищі житлового будинку).
Відповідно до ст. 6 Закону "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
У п. 4 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вказано, що управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Таким чином, враховуючи вищезазначені норми законодавства, ТОВ "СІТІСЕРВІС-КР" як балансоутримавач будинку №16 по вулиці Бахчисарайська в м. Кривий Ріг має виступати відповідачем у спірних правовідносинах.
Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження залиття квартири АДРЕСА_2 , розміру заподіяної шкоди та причини залиття, а тому відповідно не встановлює винну особу.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 76 - 79, 80, 86 ГПК України на підтвердження неналежного утримання відповідачем будинку.
Як вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом наявності вини відповідача, на який посилається позивач, є акт від 24.09.2024 про залиття квартири АДРЕСА_2 .
Суд, надавши оцінку вказаному акту, зазначає наступне.
Форма і зміст акту, який повинен складатися у разі залиття чи аварії квартир, встановлено у додатку № 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207 (далі - Правила).
У додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
В акті мають бути зазначені такі відомості:1) дата складання акту (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 4) прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; 4) адреса квартири, поверх, форма власності; 5) характер залиття та його причини; 6) завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість); 7) висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Таким чином, складаючи акт про залиття, комісія повинна не тільки забезпечити присутність осіб, визначених у зазначених Правилах, але і вказати всю вищевказану необхідну інформацію.
Наданий позивачем акт від 24.09.2024 про залиття квартири АДРЕСА_2 містить відомості про те, що залив квартири АДРЕСА_2 відбувся безпосередньо зі слів голови будинку АДРЕСА_3 , з причин недозакритого вентеля повітрозабірника, в зв'язку з чим, виникло залиття квартири АДРЕСА_5 . Оскільки ключі від горища знаходяться у мешканців будинку .
Суд звертає увагу, що цей акт не містить інформації, висновки і рекомендації комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Тобто, в ньому відсутня інформація, зокрема, про те, що це затоплення відбулося внаслідок неналежного утримання трубопроводу ТОВ "СІТІСЕРВІС-КР" (відповідачем) або ж безпосередньо через неправомірні дії (засмічення системи) власником квартири АДРЕСА_2 .
Також у ньому відсутня інформація про неналежне утримання ТОВ "СІТІСЕРВІС-КР" внутрішньобудинкових систем.
Отже, акт від 24.09.2024 складений з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, а тому він не може бути прийнятий судом до уваги як допустимий, достовірний та достатній доказ, оскільки не містить належних доказів про неправомірні дії щодо залиття квартири відповідачем.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями та шкодою.
Будь-яких інших доказів на підтвердження вини відповідача позивачем до матеріалів справи не надано.
Також судом враховується правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 26.09.2018 у справі №569/14230/15-ц, від 21.02.2018 у справі № 2-1974/11, від 22.05.2019 у справі №640/8205/17, від 18.12.2019 у справі №711/7670/16-ц), в яких неодноразово зазначалося, що акт, який не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.
Крім того, суд зазначає, що з поданого позивачем акту від 24.09.2024 про залиття квартири АДРЕСА_2 неможливо достеменно встановити, що залиття квартири АДРЕСА_2 відбулося саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача.
Позивачем не було надано до матеріалів справи доказів того, що позивач проводив або звертався до суду з клопотанням про проведення будівельно-технічної експертизи. Висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, з якого б чітко вбачалось, з яких причин та з чиєї вини відбулося затоплення квартири АДРЕСА_2 , а також розмір завданої майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, відсутній.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було доведено наявність протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками потерпілої сторони.
Крім того, матеріалами справи не підтверджується, що позивач як страховик здійснив відшкодування страхувальнику.
Так, на підтвердження здійснення виплати страхувальнику позивач долучив до матеріалів справи платіжне доручення №1092524 від 11.10.2024 на суму 77 592,64 грн.
Зі змісту платіжного доручення вбачається, що платник ПрАТ "СК "АРКС" (код 20474912) перерахував отримувачу АТ "СК "АРКС" (код 20474912) грошові кошти в сумі 77 592,64 грн, призначення платежу виплата по відомості №АХА00001122 від 18.10.2024.
Таким чином, з наданого платіжного документу вбачається, що грошові кошти у розмірі 77 592,64 грн позивач перерахував сам собі.
До того ж, суд зазначає, що сума страхового відшкодування складає 9 395,15 грн, що також не збігається з сумою вказаною у платіжному дорученні (77 592,64 грн).
Додана позивачем до матеріалів справи таблиця не може бути визнана судом належним доказом перерахування страхового відшкодування, з огляду на те, що цей документ не є первинним бухгалтерським документом у розумінні норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Однак, позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів перерахування страхової виплати у розмірі 9 395,15 грн страхувальнику ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів як відповідальності відповідача за завдані збитки застрахованої особи, так й понесених витрат позивачем, тому в задоволенні позову суд відмовляє.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що у позові відмовлено, судові витрати понесені позивачем - залишаються за останнім та не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 27.11.2025.
Суддя В.Г. Бєлік