вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
що підлягає оскарженню
у справі про неплатоспроможність
18.11.2025м. ДніпроСправа № 904/3961/25
За заявою ОСОБА_1 з грошовими вимогами в загальній сумі 2 000 000,00 грн
до боржника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Товстоп'ятка В.В.
Представники:
від кредитора АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ»: Борзенко Л.М., довіреність № 19-4-02/800 від 19.12.2024
від кредитора АТ «КРЕДОБАНК»: Павленко С.В., довіреність №13789 від 13.12.2024
від боржника: не з'явився
арбітражний керуючий: не з'явився
ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 25.07.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Призначено підготовче засідання суду на 13.08.2025 о 11:10 год.
Підготовче засідання, призначене на 13.08.2025 об 11:10 год., не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Соловйової А.Є. з 11.08.2025 по 13.08.2025 у щорічній відпустці.
Ухвалою суду від 14.08.2025 призначено підготовче засідання суду на 20.08.2025 о 12:00 год.
Ухвалою суду від 20.08.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 18.12.2025. Призначено керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Медведеву Ксенію Олегівну (свідоцтво №1982 від 15.11.2024, адреса 49069, м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 31Ж, оф. 317/1). Призначено попереднє засідання суду на 21.10.2025 о 10:00 год.
На виконання ухвали суду від 20.08.2025 господарський суд 21.08.2025 опублікував оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за № 76942 від 21.08.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
01.10.2025 від фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява №б/н від 15.09.2025 з грошовими вимогами до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 2 000 000,00 грн - заборгованість за Договором позики від 10.10.2018.
Ухвалою суду від 09.10.2025 заяву ОСОБА_1 №б/н від 15.09.2025 з грошовими вимогами до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 2 000 000,00 грн - заборгованість за Договором позики від 10.10.2018 залишено без руху. Зобов'язано заявника протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме:
- надати інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника;
- надати докази сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника в розмірі 6 056,00 грн;
- надати докази направлення копії заяви з грошовими вимогами на адресу боржника та керуючого реструктуризацією боргів.
20.10.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 14.10.2025 в якій заявник зазначив, що не є заінтересованою особою стосовно боржника - ОСОБА_2 . Крім того, до заяви ОСОБА_1 додано платіжну інструкцію №2ETB-XCX2-TH5A-A3XM від 13.10.2025 про сплату судового збору в сумі 6 056,00 грн та копії заяв з грошовими вимогами з відмітками про їх отримання боржником та арбітражною керуючою Медведевою К.О.
Ухвалою суду від 22.10.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 №б/н від 15.09.2025 з грошовими вимогами до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 2 000 000,00 грн - заборгованість за Договором позики від 10.10.2018 в попередньому засіданні.
03.11.2025 від Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» надійшли заперечення б/н від 31.10.2025 на заяву про грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 .
04.11.2025 від Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» надійшло клопотання б/н від 03.11.2025 про долучення доказів направлення заперечення на заяву про грошові вимоги кредитора ОСОБА_1
13.11.2025 від АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» надійшло заперечення б/н від 13.11.2025 на заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника.
18.11.2025 від арбітражної керуючої Медведевої К.О. надійшло повідомлення б/н від 18.11.2025 про результати розгляду грошових вимог ОСОБА_1 , в якому керуючий реструктуризацією визнає грошові вимоги кредитора в повному обсязі.
Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
У попередньому засіданні, призначеному на 18.11.2025, в режимі відеоконференції приймали участь представники кредиторів АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» та АТ «КРЕДОБАНК».
Присутні у попередньому засіданні представники кредиторів заперечили проти визнання грошових вимог, просили застосувати до заяви кредитора ОСОБА_1 б/н від 15.09.2025 з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_2 строк позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх кредиторів, господарський суд
10 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 (надалі - Кредитор, Позикодавець) та ОСОБА_4 (надалі - Боржник, Позичальник) було укладено Договір позики, надалі - Договір.
За умовами Договору, а саме п.1.1. Позикодавець передає Позичальнику грошові кошти у розмірі в сумі 2 000 000,00 грн, а Позичальник зобов?язується повернути позику в обумовлений цим Договором строк.
Відповідно до п. 2.1 Договору позика передається Позикодавцем Позичальнику безпосередньо перед підписанням Сторонами цього Договору готівкою для власних потреб Позичальника. Факт отримання позики Позичальником підтверджується власноручним підписом на даному договорі Позики.
Відповідно до п. 2.2 Позика за цим Договором надається під відсотки у розмірі 10% річних.
Відповідно до п. 2.4 Договору Позичальник зобов?язується повернути Позикодавцю позику в повному обсязі до 10.10.2021.
Тіло позики повертається в кінцеву дату, а саме 10.10.2021.
Відсотки сплачуються раз в рік, не пізніше 10 жовтня кожного року.
Відповідно до п. 3.1 в разі прострочення повернення позики Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Кредитор зазначив, що станом на дату звернення з вказаною заявою Боржником так і не виконано свої зобов?язання за Договором позики від 10.10.2018 та не повернуто суму позики у розмірі 2 000 000,00 грн. Отже, загальний розмір грошових вимог кредитора ОСОБА_1 до Боржника ОСОБА_5 становить 2 000 000,00 грн.
Відповідно до ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За положеннями статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, судом встановлено, що відповідно до п. 2.1. Договору позика передається Позикодавцем Позичальнику безпосередньо перед підписанням Сторонами цього Договору готівкою для власних потреб Позичальника. Факт отримання позики Позичальником підтверджується власноручним підписом на даному договорі Позики.
Проте у відповідності до положень ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до Постанови судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС у складі ВС від 01.03.2023 у справі № 902/221/22 «У справах про неплатоспроможність існує певна відмінність у розгляді та визнанні господарським судом грошових вимог кредиторів до боржника, що виникли на підставі боргової розписки, від вирішення спору у позовному провадженні про стягнення заборгованості за борговою розпискою. Зазначена відмінність, серед іншого, полягає у тому, що визнання господарським судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів цього боржника у процедурі неплатоспроможності. При цьому, у вказаній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості останнього за борговою розпискою задля збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів та можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи, зокрема й у питанні формування та реалізації ліквідаційної маси боржника, що, у кінцевому результаті, впливатиме на обсяг задоволених вимог. Беручи до уваги зазначені мотиви, судова палата дійшла висновку, що задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора-фізичну особу, як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки, покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора. У разі вмотивованих сумнівів інших кредиторів щодо реальності (дійсності) такої заборгованості, обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім.
Необхідним, у такому випадку, може бути також документальне підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою-кредитором у позику фізичній особі-боржнику, подання інших додаткових доказів наявності між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) зобов'язальних правовідносин за відповідним договором позики. У разі ж ненадання зазначеним кредитором сукупності необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності грошового зобов'язання, господарський суд відмовляє у визнанні таких вимог у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Не досліджуючи дійсність відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог за борговою розпискою, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов'язань на підставі інших доказів, що підтверджують/спростовують фінансову спроможність цього кредитора щодо надання відповідної позики».
Як вбачається з договору позики, останній не підтверджує передачу від Позикодавця до Позичальника саме грошових коштів на суму 2 000 000 грн, а зазначення інформації у п. 2.1. Договору позики, не може бути тим належним та допустимим доказом саме передачі грошових коштів на суму 2 000 000,00 грн від Позичальника до Позикодавця.
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
Виходячи з вимог КУзПБ обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у постановах від 07.06.2018 у справі № 904/4592/15, від 21.05.2018 у справі №904/10198/15).
При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, адже законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Водночас, покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора кореспондує його праву на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18).
Відтак, саме на кредитора покладений обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство, який передбачає подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. Неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора (постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21, від 27.02.2024 у справі №902/1406/15).
У даному випадку, судом встановлено, що в матеріалах поданої заяви відсутні докази того, що 10.10.2018 ОСОБА_2 отримала кошти від ОСОБА_1 єдиною сумою у розмірі 2 000 000 грн, також відсутні докази того на які потреби були направлені зазначені грошові кошти, оскільки через рік (11.10.2019) ОСОБА_2 було укладено кредитний договір з Акціонерним товариством «Кредобанк» на суму 500 000,00 грн.
Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
Крім того, суд не розглядає питання щодо застосування строку позовної давності до заявлених ОСОБА_1 грошових вимог, оскільки не вбачає підстав для їх визнання.
Враховуючи викладене, з огляду на недоведеність кредитором ОСОБА_1 заявлених кредиторських вимог, грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 2 000 000,00 грн - заборгованість за Договором позики від 10.10.2018 підлягають відхиленню.
Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 2 000 000,00 грн - заборгованість за Договором позики від 10.10.2018 - відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 18.11.2025 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 254-258 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 27.11.2025.
Суддя А.Є. Соловйова