вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
24.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4799/25
За позовом Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіального комплексу (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 24, код ЄДРПОУ 02224241)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» (69035, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кім. 21, код ЄДРПОУ 39821153)
про стягнення 34 045 гривень
Суддя Дичко В.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» про стягнення 35 640 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» неналежним чином виконало умови договору купівлі-продажу № 140 від 22.12.2022 щодо повної та своєчасної передачі бензину А-95 за талонами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: повідомити повне найменування відповідача, його поштовий індекс, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти відповідача; надати обґрунтований розрахунок суми, що заявлена до стягнення у прохальній частині позову.
05 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіального комплексу надійшла уточнена позовна заява. Позивач указав повне найменування відповідача, його поштовий індекс, номери засобів зв'язку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест». Також Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс зазначив, що 34 045 грн, заявлені до стягнення в уточненій позовній заяві, складаються з вартості неактивованих 27 талонів, по 20 л, на бензин А-95 у сумі 1485 грн та штрафу в розмірі 20% від загальної вартості договору (162 800 грн) у сумі 32 560 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4799/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС), суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з абз. 1 п. 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до п. 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Судом з'ясовано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 про відкриття провадження у справі № 904/4799/25 надіслана до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест», що підтверджується довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа (а.с. 44), згідно з якою вказана ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача 10.09.2025 о 18:40 год.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» повідомлено про розгляд справи належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 про відкриття провадження у справі № 904/4799/25, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не надходило, поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Суд установив (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.11.2025, а.с. 45-50), що відповідач у справі 20.10.2025 змінив місцезнаходження: 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кім. 21.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
З огляду на вищевикладене, оскільки справа № 904/4799/25 прийнята Господарським судом Дніпропетровської області до свого провадження з додержанням правил підсудності (відповідь №1723210 від 01.09.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а.с. 34-35) та не відноситься до виключної підсудності іншого суду, зазначена справа повинна бути розглянута Господарським судом Дніпропетровської області.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів, у разі їх наявності, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не зробило, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідач суду також не повідомив.
З огляду на достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» цього Кодексу.
Ураховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не скористалось наданим законом правом на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
З огляду на режим воєнного стану та повітряні тривоги, в суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено певні організаційні заходи. Справу розглянуто в розумний строк, ураховуючи вищевикладені обставини, а також з огляду на необхідність надання учасникам справи часу для реалізації своїх прав.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є обставини укладення договору купівлі-продажу, строк дії договору, порядок розрахунків, умови передачі товару, наявність/відсутність прострочення продавця.
22 грудня 2022 року між Національним музеєм історії України у Другій світовій війні. Меморіальним комплексом (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» (далі - продавець) укладено договір купівлі-продажу № 140 (а.с. 8-10, далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупця - паливо-мастильні матеріали (талони - бензин А-95) (далі - товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити такий товар.
Код ДК 021:2015 - 09130000-9.
Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що передається у власність покупця, визначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна товару зазначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до пункту 3.2 Договору ціна Договору становить 162 800 грн (сто шістдесят дві тисячі вісімсот грн 00 коп.), у т.ч. ПДВ - 10 650,47 грн (десять тисяч шістсот п'ятдесят грн 47коп.).
Згідно з пунктом 3.3 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування в безготівковій формі грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний в цьому Договорі.
Відповідно до пункту 3.4 Договору оплата за товар проводиться покупцем згідно видаткової накладної протягом 7 (семи) банківських днів на підставі пункту 1 статті 49 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 4.1 Договору продавець зобов'язаний передати у власність покупцеві товар, що є предметом цього Договору, протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту підписання цього Договору.
Згідно з пунктом 4.2 Договору датою передачі товару є дата прийняття покупцем товару за кількістю та якістю, що підтверджується підписаною уповноваженими представниками сторін видатковою накладною, що оформлюється продавцем: 1 примірник - покупцю, 1 примірник - продавцю.
Відповідно до пункту 4.3 Договору пунктом отримання товару за цим Договором є: вул. Лаврська, буд. 34, м. Київ.
Згідно з пунктом 4.4 Договору доставка (транспортування) товару зі складу продавця до пункту отримання товару, вказаного в п. 4.3, здійснюється силами/засобами продавця та за рахунок (коштами) продавця.
Відповідно до пункту 4.10 Договору, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено цим Договором, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з пунктом 5.1 Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту приймання товару й оформлення документів, визначених у п. 4.2 даного Договору.
Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 Договору продавець зобов'язаний забезпечити передачу товару в строки, встановлені цим Договором.
Згідно з пунктом 6.2 Договору покупець зобов'язаний:
6.2.1. Прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або право відмови від цього Договору.
6.2.2. Оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
На підставі пунктів 7.1, 7.2 Договору у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього Договору, винна сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 9.1 Договору цей Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
На підставі пункту 9.2 Договору закінчення строку дії цього Договору не звільняє жодну зі сторін від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього Договору.
На підставі пункту 10.1 Договору всі спори, які можуть виникнути в процесі виконання цього Договору чи в зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів, а у разі неможливості досягнення згоди - у судовому порядку згідно з вимогами чинного законодавства України.
Відповідно до пункту 11.6 Договору усі додатки до цього Договору набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін та діють протягом строку дії цього Договору, та мають однакову юридичну силу.
Згідно з пунктом 12.1 Договору невід'ємною частиною цього Договору є:
12.1.1. Додаток № 1 - специфікація.
У специфікації, що є додатком № 1 до Договору (а.с. 10), сторони погодили передачу паливо-мастильних матеріалів (талонів - бензин А-95), у кількості 2 960 л, за ціною 55 грн (із ПДВ), на загальну суму 162 800 грн (із ПДВ).
Відповідач оформив видаткову накладну № 0029/0000702 від 22.12.2022 (а.с. 7) на передачу за Договором паливо-мастильних матеріалів (талонів - бензин А-95), у кількості 2 960 л, загальною вартістю 162 800 грн (із ПДВ).
Позивач сплатив за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 833 від 22.12.2022 (а.с. 14) на суму 162 800 грн, призначення платежу: оплата за придбання паливо-мастильних матеріалів; дог. 140 від 22.12.2022 р., накл. 0029/0000702 від 22.12.2022 р.; ПДВ - 10 650,47 грн.
Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс повідомляє, що не використав 27 талонів, номіналом 20 л, на бензин А-95 (а.с. 12-13, 15), на загальну суму 1 485 грн (а.с. 38), у зв'язку з тим, що з 01.02.2025 у мережі АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» неможливо отримати паливо у зв'язку з його відсутністю.
У травні 2025 року позивач засобами поштового зв'язку надіслав на адресу відповідача претензію № 01-11/326-25 від 24.05.2025 (а.с. 15-16) з проханням активувати талони пального або повернути кошти в сумі 29 700 гривень. Претензія Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не отримана та повернулась на адресу Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіального комплексу (поштове відправлення № 0101510957688, а.с. 16-17). При цьому в уточненій позовній заяві вказано, що у претензії помилково написана неправильна сума відшкодування (а.с. 38).
Позивач стверджує, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з передачі товару на підставі Договору Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс позбавлений можливості реалізувати право на отримання вже оплаченого за рахунок коштів державного бюджету товару за Договором на загальну суму 34 045 грн, у тому числі 1 485 грн (27 штук, по 20 л, по 55 грн) - сума неактивованих карток та 32 560 грн - штраф у розмірі 20% від загальної вартості, а саме: 162 800 гривень. Зазначене стало причиною виникнення спору та звернення з позовом до господарського суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються загальними положеннями про договір купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту вказаної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцеві. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця.
Таким чином, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: або звернення до продавця із претензією, листом, телеграмою тощо, або подання до суду позовної заяви.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не надало до суду докази передачі товару за Договором у повному обсязі, позов не спростувало.
Ураховуючи відсутність доказів передачі товару в повному обсязі та заперечень відповідача, докази, надані позивачем на підтвердження вартості непереданого товару в сумі 1 485 грн є більш вірогідними, тому позовна вимога про стягнення 1 485 грн підлягає задоволенню.
Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс нарахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 20% від загальної вартості Договору (162 800грн) у сумі 32 560 грн (а.с. 38).
Судом установлено, що жодним пунктом Договору не перебачено нарахування штрафу в розмірі 20% від загальної ціни Договору в разі непередачі продавцем товару покупцеві в повному обсязі.
Суд звертає увагу, що позивач не вказав, на підставі якого пункту Договору або якої норми чинного законодавства України здійснено зазначений розрахунок. Оскільки Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс не обґрунтував правові підстави нарахування штрафу в розмірі 20%, позовна вимога про стягнення штрафу в розмірі 20% у сумі 32 560 грн є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
З урахуванням установлених обставин, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, тому з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» на користь позивача підлягає стягненню вартість непереданого товару в сумі 1 485 гривень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 132,08 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіального комплексу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» про стягнення 34 045 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс-Інвест» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кім. 21, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіального комплексу (01015, м.Київ, вул. Лаврська, буд. 24, код ЄДРПОУ 02224241) вартість непереданого товару в сумі 1 485грн (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) та судовий збір у сумі 132,08 грн (сто тридцять дві гривні 08 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 27.11.2025.
Суддя В.О. Дичко