14.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4957/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
при секретарі судового засідання Карпенко А.С.
Представники сторін:
від позивача: Мироненко Станіслав Станіславович (поза межами приміщення суду) - від Науково-Виробничого Підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) - витяг з ЄДР
від відповідача: Білозерцев Олексій Володимирович (в залі суду) - від Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" - адвокат, довіреність № 157/1280 від 25.12.2024р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Науково-Виробничого Підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 (суддя Манько Г.В. Повне рішення складено 26.02.2025р.) у справі № 904/4957/24
за позовом Науково-Виробничого Підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю)
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова"
третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України
про зміну договору.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Науково-Виробниче Підприємство Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, просить змінити договір на виготовлення (поставку) продукції № 2/22 від 08.12.2022 року, укладений між Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" (49008, місто Дніпро, вулиця Криворізька, буд.1; код ЄДРПОУ: 14308368) та НАУКОВО-ВИРОБНИЧИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) (61070, місто Харків, вулиця Академіка Проскури, будинок 1; код ЄДРПОУ: 25184774) шляхом укладання додаткової угоди № 4 до зазначеного Договору разом із додатком № 1 до додаткової угоди №4 "Специфікація".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 у справі №904/4957/24 в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що на підставі Державного контракту № 403/1/22/283 від 18.08.2022 р. (надалі - Контракт), між Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" та Науково-Виробничим Підприємством Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) укладено договір №2/22 на виготовлення (поставку) продукції від 08.12.2022р. (далі Договір). В подальшому, Наукове -Виробниче Підприємство Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) звернулось до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" з листом №2023/01/12-01 від 12.01.2023р. щодо важливості вчасного грошового авансування та можливості збільшення вартості продукції і 19.01.2023р. між Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" та Науково-Виробничим Підприємством Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) укладено додаткову угоду №1 від 19.01.2023р. до договору №2/22 від 08.12.2022р. (далі Договір). Викладено п. 2.5 в наступній редакції: "За рішенням замовника розрахунки за продукцію (роботи, послуги) можуть здійснюватись шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 80 % від вартості продукції за договором на підставі виставленого рахунку виконавця за умови надходження коштів від Державного замовника. Остаточний розрахунок буде здійснюватись замовником, після отримання продукції за договором на підставі видаткової накладної та приймання продукції замовником в складі продукції замовника на підставі акту приймання-передачі за договором протягом 15 банківських днів після надходження коштів остаточного розрахунку від Державного замовника. Після оплати авансу 80% ціна на продукцію зміні не підлягає".
Науково-Виробниче Підприємство Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) звернулось до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" з листом №13000/375 від 19.09.2024р. Пропонувалось погодити нові терміни поставки. У якості додатків додано додаткову угода №4 до договору №2/22 від 08.12.2022р. - 2 приміники та Специфікацію (Додаток №1) до Додаткової угоди №4 до Договору №2/22 від 08.12.2022р. - 2 примірника.
При укладенні Договору, у розділі № 7, сторони передбачали можливість настання обставин непереборної сили в наслідок збройної агресії росії. Можливість наявності (настання) вказаних обставин, які сторони передбачали при укладанні Договору, не порушило співвідношення майнових інтересів сторін і не позбавило заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Позивач розраховував на отримання грошових коштів за поставлену продукцію. Відповідач розраховував на отримання товару, визначеного Специфікацією. Ризик зміни обставин несуть обидві сторони Договору. Відповідач не зацікавлений у зміні постачальника та не ініціював розірвання Договору.
Господарський суд погодився з доводами відповідача та третьої особи, що зміна терміну поставки по спірному Договору не сприятиме своєчасному та якісному виконанню державного контракту.
Наявність обставин непереборної сили позивач не довів у спосіб, визначений п. 7.3 Договору, а саме наявність таких обставин не засвідчено компетентним органом.
Висновок (Hardship) щодо істотної зміни обставин, яка ускладнювала б своєчасне виконання зобов'язань за Договором на виготовлення (поставку) продукції від 08.12.2022р. №2/22, складений Харківською торгово-промисловою палатою 30.10.2023р. на звернення Науково-Виробничого Підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю), не є сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), в зв'язку із чим суд не прийняв доводи відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах оскільки вказані обставини, в порушення вимог ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та п. 7.3 Договору не підтверджено сертифікатом про такі обставини, в зв'язку із чим відмовив у задоволенні позовних вимог.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, через систему « Електронний суд» Науково-Виробниче Підприємство Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 року у справі № 904/4957/24 скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким позов НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) задовольнити повністю.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції, неправильно застосував норми матеріального права, підмінивши інститут істотної зміни обставин положеннями про форс-мажор; не встановив, не дослідив та не оцінив обставини, що становлять істотну зміну обставин у розумінні ст. 652 ЦК України;не дослідив усіх доказів та не надав їм належної оцінки;дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції, мотивуючи відмову у позові, виходив із того, що у правовідносинах сторін настали обставини непереборної сили, у зв'язку з чим Позивач мав дотриматися процедур, передбачених розділом 7 Договору. Водночас суд не надав жодної оцінки істотності зміни обставин, які стали підставою для звернення Позивача з позовом про внесення змін до Договору.
Такий підхід суперечить положенням ст. 652 ЦК України, яка передбачає окремі, відмінні від форс-мажору, підстави для зміни договору за рішенням суду. На відміну від форс-мажору, який робить виконання зобов'язання об'єктивно неможливим та пов'язаний виключно із звільненням від відповідальності (ст. 617 ЦК України), істотна зміна обставин означає порушення балансу договірних інтересів сторін, коли виконання зобов'язання стає економічно або організаційно суттєво складнішим для однієї зі сторін, а сам договір втрачає свою економічну рівновагу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17 та Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 чітко розмежували поняття форс-мажору та hardship (істотної зміни обставин), наголосивши на їх різній правовій природі.
Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема ст. 617 ЦК України та положення Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», які до спірних правовідносин не підлягали застосуванню. Натомість суд мав оцінити дотримання Позивачем критеріїв, встановлених ч. 2 ст. 652 ЦК України, чого зроблено не було.
Предметом позову є не звільнення від відповідальності, а внесення змін до Договору у зв'язку з істотною зміною обставин, що виключає застосування інституту форс-мажору. Висновки суду в цій частині свідчать про неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення.
Суд першої інстанції дослідив лише два з наведених Позивачем факторів - затримку авансування та ведення бойових дій у м. Харкові, повністю проігнорувавши інші важливі обставини, які у своїй сукупності утворюють істотну зміну обставин, а саме:необхідність доопрацювання конструкторської документації;доопрацювання виробу № 1 ЛВ;відсутність можливості своєчасного отримання з'єднувачів виробництва «Nicomatic» через обмеження єдиного офіційного постачальника;вплив затримки виконання договору № 190 від 31.10.2022 на можливість своєчасного виготовлення Продукції за спірним Договором.
Попри те, що ці обставини підтверджені доказами та обґрунтовані у позовній заяві, суд їх не дослідив, порушивши вимоги ст. 13, 74 та 86 ГПК України.
Суд обмежився лише посиланням на п. 2.5 Договору, не надавши оцінки його змісту та значенню. Позивач виходив із того, що:сторони погодили аванс у розмірі 80% як ключову умову виконання Договору;фінансова модель Позивача була побудована саме на цій умові; фактична оплата через майже два місяці у розмірі лише 27,7% суттєво порушила економічний баланс між сторонами.
Затримка авансу є одним із ключових факторів істотної зміни обставин у сукупності з іншими, що судом не було досліджено, чим порушено ст. 86 ГПК України.
Позивач неодноразово повідомляв Відповідача про технічні обставини, які вимагали доопрацювання електроприводів;дефектації та внесення змін до БАСУ;повторних випробувань; доопрацювання конструкторської документації.
Ці роботи були підтверджені рішенням спеціальної комісії та погоджені Міністерством оборони України. Суд же оцінив ці обставини формально, не врахувавши їх реального впливу на строки виконання договору, необхідність додаткового часу та залежність від належного фінансування.
П. 1.7 Договору прямо передбачає використання обладнання, що закуповується Відповідачем у межах договору № 190. Прострочення його поставки: унеможливило своєчасне виготовлення Продукції за спірним Договором; створило додаткові затримки та ризики, непередбачувані Позивачем; суттєво вплинуло на виробничий процес.
Суд першої інстанції взагалі не дослідив цей фактор, попри його безпосередній вплив на виконання Договору.
Суд першої інстанціїнеправильно застосував норми матеріального права, підмінивши інститут істотної зміни обставин положеннями про форс-мажор; не встановив, не дослідив та не оцінив обставини, що становлять істотну зміну обставин у розумінні ст. 652 ЦК України; не дослідив усіх доказів та не надав їм належної оцінки; дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи. У сукупності це є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Відповідач вважає, що Господарський суд Дніпропетровської області повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне й обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги Позивача є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Позивач безпідставно посилається на висновок Харківської торгово-промислової палати від 30.10.2023 щодо істотної зміни обставин (Hardship) за договором від 08.12.2022 № 2/22. Вказаний висновок прямо передбачав можливість ініціювання внесення змін до договору лише до кінця червня 2024 року. Однак Позивач звернувся до Відповідача з пропозицією змінити договір лише 25.09.2024 року, тобто після спливу рекомендованого строку. Суд першої інстанції цілком обґрунтовано врахував несвоєчасність таких дій, що позбавляє Позивача права посилатися на ст. 652 ЦК України як на підставу для зміни умов договору.
Суд першої інстанції обґрунтовано погодився з тим, що зміна строків поставки продукції за спірним договором негативно вплине на своєчасне та якісне виконання державного контракту. Ці обставини були підтверджені доводами як Відповідача, так і третьої особи. Позивач не довів, що пропонована зміна строків є об'єктивно обґрунтованою та не створює ризиків для виконання державного замовлення.
Позивач неправомірно пов'язує затримку поставки за договором № 190 від 31.10.2022 з виконанням договору № 2/22. Водночас рішенням Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі № 922/1336/24 саме Позивач (НВП «Хартрон-Аркос» ЛТД) був визнаний винним у порушенні зобов'язань за договором № 190, з якого на користь Відповідача стягнуто штрафні санкції. Тому жодних підстав перекладати наслідки власного порушення на Відповідача у цій справі не існує.
Обставини, на які посилається Позивач (несвоєчасна попередня оплата, доопрацювання конструкторської документації, складності із закупівлею комплектуючих «Nicomatic» тощо), вже були враховані у висновку Харківської ТПП від 30.10.2023, який і надавав йому можливість ініціювати зміну строків договору. Проте Позивач не скористався цим правом у межах рекомендованого періоду. Таким чином, зазначені обставини не можуть обґрунтовувати внесення змін до договору у вересні 2024 року, майже через рік після складання висновку.
Суд першої інстанції встановив, що на момент ухвалення рішення Позивач виконав усі свої зобов'язання за договором від 08.12.2022 № 2/22, а Відповідач прийняв продукцію. Отже, на момент розгляду спору потреба у внесенні змін до договору була відсутня, а вимоги Позивача щодо зміни строків поставки після виконання договору мають суто штучний характер.
Відповідач вважає, що дії Позивача спрямовані виключно на уникнення відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за договором № 2/22, що є предметом окремої справи № 922/2546/24. Фактично Позивач намагається заднім числом змінити строк виконання договору вже після поставки продукції, аби уникнути нарахування штрафних санкцій.
У сукупності наведене свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги. Аргументи Позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, а обставини справи підтверджують законність та обґрунтованість рішення Господарського суду Дніпропетровської області, яке підлягає залишенню без змін.
14.10.2025 на адресу Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від Міністерства оборони України надійшли додаткові пояснення по справі.
Щодо додаткових пояснень у справі, колегія суддів виходить з наступного:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2025 по справі № 904/4957/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Науково-Виробничого Підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 у справі № 904/4957/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 14.10.2025 об 11:00 годин.
Скаржнику було запропоновано протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст. ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).
Іншим учасникам процесу, в свою чергу, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду: відзив на апеляційну скаргу; заперечення щодо заяв та клопотань, поданих разом з апеляційною скаргою; власні заяви, клопотання відповідно до ст. ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).
Відповідно до Довідки Центрального апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 27.03.2025 по справі №904/4957/24 було доставлено сторонам по справі до їх електронних кабінетів - 27.03.2025 об 21:25.
Враховуючи вищевикладене та норми матеріального права, які регулюють порядок обчислення строків, строк сплив 07.04.2025.
Як зазначалося вище, з часу винесення ухвали від 27.03.2025 у суду апеляційної інстанції не виникало додаткових питань до сторін спору щодо обставин даної справи.
Рішень щодо надання учасникам справи додаткового строку на подання будь-яких процесуальних документів судом апеляційної інстанції не приймалося.
В пунктах 20,21 постанови Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року у справі № 904/5995/16 викладено наступний правовий висновок:
20. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
21. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів констатує, що текст додаткових пояснень не містить звернень до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання пояснень.
Відповідно, відсутня процесуальна передумова для розгляду зазначених пояснень.
При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Поняття “справедливе правосуддя» в сучасному розумінні має два аспекти:
- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов'язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);
- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.
В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Відповідно, можливе прийняття судом апеляційної інстанції будь-яких додаткових заяв, клопотань, додаткових пояснень у поза визначений процесуальним законом спосіб призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Вищенаведене дозволяє колегії суддів не приймати до уваги додаткові пояснення, як такі, що подано у поза встановлений процесуальним законом спосіб.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.
Ухвалою суду від 21.03.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/4957/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4957/24.
26.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/4957/24.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.23.2025 Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Науково-Виробничого Підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 у справі № 904/4957/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 14.10.2025 об 11:00 годин.
14.10.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" та Науково-Виробничим Підприємством Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) підписано договір №2/22 на виготовлення (поставку) продукції від 08.12.2022р. (далі Договір).
Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виготовити та поставати продукцію (код 9014 УКТ ЗЕД) (далі - Продукція) в кількості і в строки згідно Специфікації (Додаток№1) (п. 1.1 Договору).
Підставою для укладання Договору на виготовлення Продукції та зміст Договору визначається згідно Державного контракту № 403/1/22/283 від 18.08.2022 р. (надалі - Контракт) (п. 1.2 Договору).
Замовник має право зменшувати обсяг та номенклатуру Продукції, та загальну вартість Договору, залежно від обсягів замовлення та фінансування від Державного Замовника, про що вносяться відповідні зміни до Договору (п. 1.6 Договору).
Контроль за якістю Продукції та її приймання здійснює НОМЕР_1 ВП МОУ у порядку, передбаченому Положенням про представництва державних замовників у сфері оборони на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2009 р. № 1107 (Офіційний вісник України, 2009 р. № 81, ст. 2737; 2021p., № 21, ст. 942), та згідно з умовами Договору (п. 3.1 Договору).
По узгодженню Сторін допускається дострокова поставка Продукції (п. 3.2 Договору).
Право власності на Продукцію переходить від Виконавця до Замовника в момент підписання видаткових накладних (п. 3.3 Договору).
У випадку, якщо сторони не дійдуть згоди шляхом переговорів, всі спори та суперечності з питань, передбачених даним Договором, мають бути розгляднуті в Господарському суді за місцем знаходження відповідача (п. 6.2 Договору).
Сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором, якщо воно стало наслідком дій, що виникли після вступу в юридичну силу Договору, обставин непереборної сили, що роблять неможливим виконання Договору ( п. 7.1 Договору).
Настання обставин непереборної сили має бути засвідчено компетентним органом, що визначений чанним законодавством України (п. 7.3 Договору).
У випадку наявності обставин, передбачених п.7.2. (за умови дотримання п. 7.3.) строк дії Договору продовжується на термін існування цих обставин (п. 7.5 Договору).
Сторони усвідомлюють наявність діючих форс-мажорних обставин на території України та зобов'язуються вжити всіх залежних від них заходів щодо належного виконання цього Договору (п. 7.6 Договору).
Даний Договір набуває сили з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2024р. (п. 10.1 Договору).
Сторонами укладено Додаток №1 до Договору №2/22 від 08.12.22р. Погоджено умови Специфікації за текстом якої виконавець зобов'язується виготовити та поставити замовнику на умовах, визначених у Договору продукцію з кінцевим терміном постачання - 15.10.2023р.
Науково-Виробниче Підприємство Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) звернулось до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" з листом №2023/01/12-01 від 12.01.2023р. щодо важливості вчасного грошового авансування та можливості збільшення вартості продукції.
Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" та Науково-Виробничим Підприємством Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) укладено додаткову угоду №1 від 19.01.2023р. до договору №2/22 від 08.12.2022р. (далі Договір). Викладено п. 2.5 в наступній редакції: "За рішенням замовника розрахунки за продукцію (роботи, послуги) можуть здійснюватись шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 80 % від вартості продукції за договором на підставі виставленого рахунку виконавця за умови надходження коштів від Державного замовника. Остаточний розрахунок буде здійснюватись замовником, після отримання продукції за договором на підставі видаткової накладної та приймання продукції замовником в складі продукції замовника на підставі акту приймання-передачі за договором протягом 15 банківських днів після надходження коштів остаточного розрахунку від Державного замовника. Після оплати авансу 80% ціна на продукцію зміні не підлягає".
Науково-Виробниче Підприємство Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) звернулось до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" з листом №13000/375 від 19.09.2024р. Пропонувалось погодити нові терміни поставки. У якості додатків додано додаткову угода №4 до договору №2/22 від 08.12.2022р. - 2 приміники та Специфікацію (Додаток №1) до Додаткової угоди №4 до Договору №2/22 від 08.12.2022р. - 2 примірника.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на висновок (Hardship) щодо істотної зміни обставин, яка ускладнює своєчасне виконання зобов'язань за Договором на виготовлення (поставку) продукції від 08.12.2022р. №2/22, складений Харківською торгово-промисловою палатою 30.10.2023р. на звернення Науково-Виробничого Підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю).
За текстом висновку Харківська торгово-промислова палата вважає, що для НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) відбулась істотна зміна обставин, що знаходилась поза контролем Сторін та яка об'єктивно ускладнює своєчасне виконання зобов'язань за Договором на виготовлення (поставку) продукції від 08.12.2022 р. №2/22, укладеним з Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова". У зв'язку з настанням істотної зміни обставин, згідно зі ст. 652 Цивільного кодексу України, НВП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (ТОВ) має право ініціювати внесення змін до Договором на виготовлення (поставку) продукції від 08.12.2022 р. №2/22, в частині перенесення строків виготовлення та поставки Продукції до кінця червня 2024 року.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що 08.12.2022р. на підставі Державного контракту № 403/1/22/283 від 18.08.2022 р. між Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" та Науково-Виробничим Підприємством Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) було підписано договір №2/22 на виготовлення (поставку) продукції (далі Договір). Після звернення Науково-Виробничого Підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) звернулось до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" з листом №2023/01/12-01 від 12.01.2023р. щодо важливості вчасного грошового авансування та можливості збільшення вартості продукції, між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 19.01.2023р. до договору №2/22 від 08.12.2022р. (далі Договір). Викладено п. 2.5 в наступній редакції: "За рішенням замовника розрахунки за продукцію (роботи, послуги) можуть здійснюватись шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 80 % від вартості продукції за договором на підставі виставленого рахунку виконавця за умови надходження коштів від Державного замовника. Остаточний розрахунок буде здійснюватись замовником, після отримання продукції за договором на підставі видаткової накладної та приймання продукції замовником в складі продукції замовника на підставі акту приймання-передачі за договором протягом 15 банківських днів після надходження коштів остаточного розрахунку від Державного замовника. Після оплати авансу 80% ціна на продукцію зміні не підлягає".
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Так обгрунтовучи заявлені позовні вимоги, позивача посилався в тому числі на наступне: « … 27.01.2023 року Відповідач здійснив частковий авансовий платіж за Договором у розмірі 128 981 070,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією на кредитовий переказ в національній валюті від 27.01.2023 р. № 44, та складає 27,7% від загальної вартості Продукції за Договором і 34,7% від попередньої оплати у розмірі до 80% вартості Продукції за Договором…»
В свою чергу, Відповідач у відзиві визнав, в тому числі наступні фактичні обставини: « … 3. Позивач вводить в оману суд, вказуючи, що Відповідач не виконав свої забов'язання по договору № 2/22 від 08.12.2022 року, перерахувавши аванс в розмірі лише 27.01.2023 року в розмірі 128 981 070,00 грн., що складає 27.7 % від загальної вартості Продукції за договором і 34,7 % від попередньої оплати у розмірі до 80 % вартості продукції за договором. Позивач не доводить до відома суду, що після отримання коштів від Державного замовника, 10.08.2023 року платіжною інструкцією № 418 Відповідач сплатив Позивачу грошові кошти в розмірі 118 662 584,00 грн. та 15.09.2023 платіжною інструкцією № 609 сплатив Відповідач сплатив Позивачу грошові кошти в розмірі 123 821 827,20 грн. Таким чином, загальна сума грошових коштів в вигляді авансу становить 362 018 079,38 гривень (78 % від вартості Продукції за Договором)…»
Відповідно до частин 1, пунктів 4-6 частини 3, частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України:
1. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
3. Відзив повинен містити:
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
4. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
В судовому засіданні, присутні представники сторін визнали часткове (на 78%) виконання Відповідачем зобов'язань щодо проведення попередньої оплати у розмірі 80% від вартості Продукції, як то визначено умовами додаткової угоди №1 від 19.01.2023р.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнає встановленою факт невиконання відповідачем умов договору в частині сплати позивачу 80 % попередньої вартості продукції.
Відповідно до змісту Висновку (HARDSHIP) щодо істотної зміни обставин, яка ускладнює своєчасне виконання зобов'язань за Договором на виготовлення (поставку) продукції від 08.12.2022 р. №2/22, на який як на доказ підтвердження наявності зміни істоних обставин справи посилається позивач : « …несвоєчасне та недостатнє надходження попередьної оплати від Замовника за Договором вплинуло на швидківсть закупівель у повному обсязі необхідної комплектації дя виготовлення Продукції у строки, передбачені Специфікацією…
…з урахуванням вищенаведених обставин, необхідність доопрацювання конструкторської документації та виробу № 1 ЛВ, що потребувало додаткового часу; несвоєчасне отримання платежів, що призвело до затримки закупівлі матеріалівдля виготовлення Продукціїї, суттєво ускладнили своєчасне виконання НВП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД зобов'язань за Договором….
…Виходячи з вищезазначеного та враховуючи те, що за умовами документації НВП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД для виготовлення …
…, що використовуються у виробництві Продукції, необхідні …
…, пошук альтернативних постачальників в умовах дії воєнного стану, потребував би додаткового часу, що у будь-якому випадку призвело б до порушення строків виробництва та поставки за Договором. Крім того, зміна постачальників потребує проведення попередньої роботи із дослідження зразків товару та матеріалів нового постачальника, що неможливо провести в найкоротші терміни, з урахуванням необхідності погодження зазначених питань з …
… Наступним фактором, які значно впливають па виконання Підприємством зобов'язань за Договором, є перебування Підприємства на території ведення воєнних (бойових) дій. …
… Таким чином, оскільки місцезнаходженням Підприємства є м. Харків і його виробничі потужності та майно перебувають на території м. Харків, Підприємство втратило можливість повноцінно здійснювати господарську діяльність та належним чином виконувати свої зобов'язання, у тому числі й за договорами та контрактами. …
… Крім того, за даними Підприємства, в результаті неодноразових обстрілів російськими військами були пошкоджені приміщення адміністративно- виробничого корпусу останнього, здебільшого зруйновані та знаходяться в аварійному стані, тому початок проведення ремонтно-відновлювальних робіт неможливий до припинення воєнного стану в Україні.
Як зазначає НВП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД, для відновлення стабільного виконання робіт за Договором, з 01.05 2023 року Підприємство змушене було почати переведення у м. Івано-Франківськ частини персоналу та обладнання виробничої ділянки, які були розташовані в корпусі 41. Доречно зауважити, що частина персоналу та обладнання виробничої ділянки так й залишилась у м. Харків, де продовжувалась, у межах виробничих можливостей, робота за Договором (Довідка НВП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД від 01.10.2023 р. №2023/10/01- 1). …
… Таким чином, відсутність енергопостачання та дія повітряних тривог є обставинами, що додатково впливають на своєчасне виконання Підприємством своїх зобов'язань за Договором. Доцільно відмітити, що час оголошення повітряних тривог та відсутність електроенергії, особливо це стосується аварійних відключень, у період робочого процесу по виконанню робіт за Договором, є обставинами, які Підприємство не має можливості передбачити заздалегідь та усунути їх самостійно…» (т.1 а.с. 56-71).
В судовому засіданні уповноважний представник позивача визнав ту обставину, що в новій редакції Специфікації, яку згідно п.2 Додактової угоди № 4 мало бути введено в дію при визнані укладеної Додактової угоди № 4, вносилися зміни в графу «Термін постачання».
Колегія суддів зауважує, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина 4 статті 652 Цивільного кодексу України).
Можливість внесення змін до договору відповідно до положень статті 652 ЦК України пов'язується не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю при цьому усіх чотирьох умов, визначених частиною другою цієї норми. Водночас зміна обставин вважається істотною тільки тоді, коли вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договору або уклали його на інших умовах.
Оскільки додаткова угода №1 до договору №2/22 від 08.12.2022р була укладена 19.01.2023р., тобто як і договір №2/22 після початку повномасштабного вторгнення РФ, така обставина, як введення в Україні воєнного стану і обумовлені діями РФ наслідки, в контексті спірних правовідносин не може вважатися істотною і такою, яку сторони не могли передбачити при укладанні як основного договору так і додактової угоди № 1 до нього обставиною.
Щодо обставин невиконання відповідачем зобов'язань з повною оплати передоплати у розмірі 80 %, то така обставина не є зовнішнім фактором, а є наслідком поведінки сторін договору, як і дії контрагентів позивача.
При цьому колегія суддів зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 дійшла висновку, що припис абзацу 2 частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України встановлює критерій, за яким для зміни чи розірвання договору на підставі цієї статті обставини, якими, укладаючи його, керувалися сторони, мають змінитися настільки, що, якби останні могли це передбачити, то б узагалі не уклали договір чи уклали б його на інших умовах. За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 Цивільного кодексу України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.
Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв'язку між ними. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (пункт 3 частини 1 статті 3, частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України), є винятковим заходом. Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина 4 цієї статті), тобто що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору (близькі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 910/17469/18, від 19.11.2019 у справі № 910/9859/18, від 25.02.2020 у справі № 922/2279/19, від 19.07.2022 у справі № 910/14155/21).
Доводи апеляційної скарги щодо того, що : « … судом не надано оцінки істотності зміни обставин, що насправді і викликали необхідність внесення змін до Договору…
… Як вбачається із умов Договору, Сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання обов?язків за Договором, якщо воно стало наслідком дій, що виникли після вступу в юридичну силу Договору, обставин непереборної сили, що робляться неможливим виконання Договору (п. 7.1. Договору)..
… На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання. Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №9 10/15484/17 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20.
Тобто, не можна ототожнювати обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), що можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання обов?язків за Договором та істотної зміни обставин, що можуть бути підставою для внесення змін до Договору.
Однак, незважаючи на явну семантичну та фактично-юридичну відмінність цих двох понять, суд фактично ототожнив їх і аналізував правовідносин за Договором з огляду на виникнення в них форс-мажорних обставин та не здійснив аналізу наявності істотності зміни обставин…» приймаються до уваги колегією суддів, як такі, що знайшли своє підтведження при апеляційному перегляді.
Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення , відповідно до пунтків 1, 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
Враховуючи вищевикладене, мотивувальна частина оспорюваного рішення підлягає зміні з урахуванням вищевстановлених обставин, встановлених судом апеляційної інстанції.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу: « … 2. Позивачу по справі достеменно відомо, що рішенням по справі № 922/1336/24 від 06.08.2024, Господарський суд Харківської області визнав саме НВП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (ТОВ) винним у порушенням прийнятих на себе забов'язаннь по договору № 190 від 31.10.2022 року та стягнув на користь Державного підприємства "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О.М. МАКАРОВА" штрафні санкції…» приймаються до уваги, як такі, що підтверджують наявність між сторонами спору щодо виконання зобов'язань за договором.
Інші доводи відповідача, які зводяться до погодження з висновками суду першої інстанції не приймаються до уваги колегією суддів, як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи, наведеним вище.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що : « …..У даному випадку, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: замість застосування статті 652 ЦК України та аналізу правовідносин виходячи із встановлення 4 (чотирьох) обов'язкових ознак, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, суд застосовував ст. 617 ЦК України (підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання), ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (щодо форс-мажорних обставин) ...
... Позивач в межах цієї справи не ставить питання наявності чи відсутності цих обставин і застосування наслідків щодо звільнення від відповідальності. Предметом позову в межах справи № 904/4957/24 є внесення змін до Договору на підставі статті 652 ЦК України у зв'язку із істотною зміною обставин….» та у розділі « …2.ВІДНОСНО НЕПОВНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВСІХ ОБСТАВИН СПРАВИ..
…Таким чином, відсутність енергопостачання та дія повітряних тривог є обставинами, що додатково впливають на своєчасне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором. Звертаємо увагу, що час оголошення повітряних тривог та відсутність електроенергії, особливо це стосується аварійних відключень, у період робочого процесу по виконанню робіт за Договором, є обставинами, які Позивач НЕ має можливості передбачити заздалегідь та усунути їх самостійно…» приймаються до уваги колегією суддів, однак самі по собі не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог з урахуванням вищевставлених висновків суду апеляційної інстанції, що, в свою чергу, є підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарськогшо процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Зміна судового рішення, відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог, апеляційна скарга Науково-Виробничого Підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 у справі № 904/4957/24 задоволенню не підлягає. Резолютивна частина рішення господарського суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а мотивувальна части на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 у справі № 904/4957/24 підлягає зміні, шляхом викладення її у редакції цієї постанови.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн. грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Науково-Виробничого Підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 у справі № 904/4957/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 у справі № 904/4957/24 - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.
В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 у справі № 904/4957/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору у сумі 3633,60 грн. покласти на Науково-Виробниче Підприємство Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 26.11.2025
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв