вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" листопада 2025 р. Справа№ 910/3707/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ"
на рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2025 р. (повний текст складено 08.07.2025 р.)
у справі № 910/3707/25 (суддя - Спичак О.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ"
про стягнення 14515,02 грн,
У березні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 14515,02 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку із завданням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу "Renault", державний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/215967667, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.07.2025 р. у справі № 910/3707/25 позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" задоволено.
Не погодившись з рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що оцінювачем, до якого звернувся позивач для розрахунку коефіцієнта фізичного зносу, не було проведено огляду автомобіля "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , у зв'язку з чим наданий позивачем звіт про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу № 42068 від 21.02.2025 р. не є належним та допустимим доказом у справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2025 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" у справі № 910/9255/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9255/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України та встановлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Вусо" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
08.08.2025 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали від 04.08.2025 р. про відкриття провадження у справі № 910/3707/25 сторонам доставлено до електронних кабінетів 04.08.2025 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 06.08.2025 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 04.08.2025 р. у справі № 910/3707/25 оприлюднена у реєстрі 06.08.2025 р.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 р. на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
21.12.2022 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Вусо" (далі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Л-Строй" (далі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 19895158-02-04-01 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Lexus", державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 3.5 договору строк його дії встановлено з 24.12.2022 р. до 23.12.2023 р.
Згідно з п. 4.1.1 договору страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода (ДТП).
Як передбачено п. 5.2 договору, підставою для визначення розміру збитку є рахунок СТО офіційного дилера, обраної страховиком.
27.11.2023 р. у м. Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Lexus LX 570, д.р.н. НОМЕР_3 та автомобіля Renault KANGOO, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2023 р. у справі № 203/7306/23, яка набрала законної сили 23.12.2023 р., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з рахунком на оплату № 0000002657 від 23.11.2023 р., виставленим СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю "Арена Сервіс Лтд", вартість відновлювального ремонту автомобіля "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , становить 137399,68 грн.
Відповідно до акту № АС00015998 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.12.2023 р., складеного між СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю "Арена Сервіс Лтд" (виконавець) та ТОВ "Л-Строй" (замовник), фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , складає 137399,68 грн.
У відповідності до звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу № 42068 від 21.02.2025 р., складеного суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Фаворит-Ассистанс" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 87/2023 від 16.02.2023 р.), коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , становить 0,42 (Ез = 0,42).
Згідно із страховим актом № 2331459-1 від 27.11.2023 р., складеним Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Вусо", сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 19895158-02-04-01 від 21.12.2022 р. складає 114499,73 грн.
На підставі вказаного акту Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Вусо" було виплачено страхове відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю « Л-Строй» у сумі 114499,73 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 57114 від 27.11.2023 р.
Крім цього, на підставі складеного позивачем страхового акту № 2331459-2 від 28.12.2023 р., позивач доплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 19895158-02-04-01 від 21.12.2022 р. у сумі 22899,95 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 63493 від 28.12.2023 р.
Тобто позивачем загалом було здійснено виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 19895158-02-04-01 від 21.12.2022 р. у розмірі 137399,68 грн.
Вбачається, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Renault", державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УСГ" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/215967667 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 160000,00 грн., франшизи - 0,00 грн.
Відповідно до розрахунку позивача, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 90504,93 грн.
Згідно з п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср + См + Сс Х (1- ЕЗ), де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
У відповідності до акту виконаних робіт № АС00015998 від 23.12.2023 р.:
Ср = 13523,70 + 20% ПДВ = 16228,44 грн;
См = 7930,94 + 20% ПДВ = 9517,12 грн;
Сс = 93045,09 + 20% ПДВ = 111654, 10 грн.
Тоді за формулою: Сврз = 16228,44 + 9517,12 + 111654,10 х (1 - 0,42) = 90504,93 грн.
Після звернення позивача із заявою до відповідача про виплату страхового відшкодування за Полісом ЕР/215967667 останній здійснив виплату у розмірі 75989,92 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" здійснив виплату страхового відшкодування лише частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 14515,02 грн (90504,93 грн вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 75989,92 грн виплачено відповідачем).
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Як передбачено ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як передбачено ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
20.06.2024 р. набрав чинності новий Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 3720-IX, який введено в дію з 01.01.2025 р.
У ч. 6 розділу 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 3720-IX від 20.06.2024 р. зазначено, що дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у редакції станом на момент спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у редакції станом на момент спірних правовідносин, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За ч. 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за договором добровільного страхування наземного транспорту № 19895158-02-04-01 від 21.12.2022 р. позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки до нього, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як було встановлено вище, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Renault", державний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УСГ" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/215967667, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу "Renault", державний номер НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , покладається на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом ЕР/215967667.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Як передбачено п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
За п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , роком його випуску є 2019 рік, тому відсутні підстави, визначені у п. 7.38 Методики, для визначення коефіцієнта фізичного зносу.
Відповідно до Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу № 42068 від 21.02.2025 р., складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Фаворит-Ассистанс" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 87/2023 від 16.02.2023 р.), коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , становить 0,42 (Ез = 0,42).
Відповідачем надано розрахунок фізичного зносу, відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , складає 0,55.
Оскільки такий розрахунок складено не суб'єктом оціночної діяльності, а працівниками Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ", тому не може бути належним доказом на підтвердження розміру коефіцієнта фізичного зносу.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18 та від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц.
Таким чином, належними та допустимими доказами вартості відновлювального ремонту автомобіля "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , є акт № АС00015998 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.12.2023 р., складений між СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю "Арена Сервіс Лтд" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Л-Строй" (замовник), відповідно до якого фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , складає 137399,68 грн та звіт про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу № 42068 від 21.02.2025 р., складений суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Фаворит-Ассистанс" відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , становить 0,42.
Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як було встановлено вище, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/215967667 становить 0,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 160000,00 грн.
З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/215967667 у межах фактично здійснених ним витрат (137399,68 грн) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (90504,94 грн), беручи до уваги розмір франшизи за Полісом ЕР/215967667 (0,00 грн) та ліміт відповідальності (160000,00 грн), а також здійснену відповідачем часткову сплату у сумі 75989,92 грн, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 14515,02 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Доводи скаржника про те, що оцінювачем, до якого звернувся позивач для розрахунку коефіцієнта фізичного зносу, не було проведено огляду автомобіля "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , у зв'язку з чим наданий позивачем звіт про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу № 42068 від 21.02.2025 р. не є належним та допустимим доказом у справі, судова колегія вважає необґрунтованими.
Так, відповідно до п. 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/2/2092, калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду колісного транспортного засобу.
Вбачається, що суб'єкт оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК "Фаворит-Ассистанс" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 87/2023 від 16.02.2023 р.) проводив оцінку не вартості відновлювального ремонту автомобіля "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , а визначав наявність та розмір коефіцієнта фізичного зносу автомобіля "Lexus", державний номер НОМЕР_1 .
При цьому, до звіту долучені фотографії вказаного пошкодженого транспортного засобу.
Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються судовою колегією.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2025 р. у справі № 9210/3707/25 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2025 р. у справі № 910/3707/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко