Справа № 344/20243/25
Провадження № 11-сс/4808/455/25
Категорія ст. 199 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
26 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025090000000356 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 6 ст. 153, ч. 6 ст. 152, ч. 1 ст. 301-1 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2025 року клопотання задоволено, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 строком на 60 днів, а саме до 11 січня 2026 року включно.
Слідчий суддя мотивував прийняте рішення тим, що з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про причетність ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 6 ст. 153, ч. 6 ст. 152, ч. 1 ст. 301-1 КК України. Прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, існують на даний час, та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді про продовження запобіжного заходу і постановити нову, якою застосувати відносно нього домашній арешт в нічний час з 22:00 год. по 07:00 год.
Вважає ухвалу суду необґрунтованою, оскільки суддя належним чином не обґрунтував жодного ризику.
Звертає увагу, що раніше не судимий, працював офіційно, потерпілі не мають претензій матеріального і морального характеру.
В судовому засіданні апеляційного суду:
- підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_9 просили задовольнити апеляційну скаргу та замінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час;
- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, з наступних підстав.
За приписами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом апеляційного оскарження є саме рішення слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 від 13 листопада 2025 року, у зв'язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку судовим рішенням, які вже набули законної сили та виконані у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 відповідає цим вимогам, оскільки слідчий суддя правильно задовольнив клопотання, таке рішення прийнято за наявності необхідних для цього підстав, з наведенням відповідних мотивів.
Частиною 1 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
В кримінальному провадженні №12025090000000356 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 6 ст. 153, ч. 6 ст. 152, ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Злочини, в яких підозрюється ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 6 ст. 153, ч. 6 ст. 152КК України, передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі.
На думку суду апеляційної інстанції, задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 слідчий суддя, дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 6 ст. 153, ч. 6 ст. 152, ч. 1 ст. 301-1 КК України, що підтверджується наведеними прокурором даними разом з сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів у їх взаємозв'язку зокрема: клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 12 листопада 2025 року (а.п. 1-7), та іншими документами, які наявні в матеріалах провадження.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що слідчий суддя досліджує обставини злочину лише щодо пред'явленої підозри, після повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування ще триває, встановлюються нові фактичні дані, перевіряються обставини.
На думку суду апеляційної інстанції, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу.
Також, на думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів належним чином оцінив в сукупності всі обставини згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, в тому числі характеризуючі особу підозрюваного ОСОБА_7 .
Сукупність відомостей, які були встановлені під час розгляду клопотання, давали підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку мають місце ризики здійснити підозрюваним дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може:
- переховуватись від органів досудового розслідування і суду;
- незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Висновок про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею зроблено в результаті аналізу сукупності даних про подію кримінальних правопорушень, відомостей, що характеризують особу підозрюваного, інших обставин по кримінальному провадженню, оцінки доводів прокурора.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ризик в свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності з ст. 199 КПК України в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду знайшли своє підтвердження доводи прокурора про те, що ризики згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України з часу застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати до теперішнього часу, що в свою чергу виправдовує подальше тримання підозрюваного під вартою.
Стороною захисту не наведено вагомих підстав вважати, що обставини, які вказували на наявність заявлених прокурором ризиків, запобігання спробам яких є метою та підставами застосування запобіжних заходів, змінилися, та відповідно, вони зменшились, а також, що після прийняття рішень про застосування запобіжного заходу виникли нові обставини.
Суд апеляційної інстанції враховує, що завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою ОСОБА_7 перешкоджали вагомий об'єм слідчих (розшукових) дій, процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів, їх аналіз та оцінку.
Суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду клопотання доведено неможливість запобігання відповідним ризикам у разі застосування до ОСОБА_7 іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При застосуванні іншого більш м'якого запобіжного заходу відносно нього існує значна ймовірність того, що він порушуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки.
Стороною захисту не спростовано мотивів слідчого судді про неможливість запобігання ризикам, встановлених стороною обвинувачення, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і розмір застави.
В ухвалі слідчого судді зазначено належне мотивування про неможливість запобігання ризикам, встановлених стороною обвинувачення, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, проаналізовано доводи сторони захисту.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність судового рішення та не є підставою для скасування такого.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що слідчий суддя провів ретельний аналіз наявності підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , і з огляду на його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених . 4 ст. 153, ч. 6 ст. 153, ч. 6 ст. 152, ч. 1 ст. 301-1 КК України, їх обставини, тяжкість, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з врахуванням даних про його особу, відповідно до вимог кримінального процесуального закону обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого.
За таких обставин, ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025090000000356 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 6 ст. 153, ч. 6 ст. 152, ч. 1 ст. 301-1 КК України- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5