27.11.2025
Справа № 720/2478/25
Провадження № 2-о/720/523/25
27 листопада 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
з участю секретаря Савка К.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
Заявник звернулась до суду із заявою про встановлення юридичного факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її брат ОСОБА_3 , який останні роки життя ОСОБА_2 постійно проживав разом із ним по АДРЕСА_1 залишаючись зареєстрованим по АДРЕСА_1 . Просила встановити юридичний факт постійного проживання. ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 , оскільки визнання вказаного юридичного факту необхідно їй для оформлення спадщини після смерті брата.
Представник заявника подав до суду клопотання, в якому підтримав подану заяву та просив розглянути справу у його відсутності.
Представник заінтересованої особи Новоселицької міської ради в судове засідання не з'явилася, надавши клопотання, в якому заяву визнала та просила розглянути справу у її відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що померлий року ОСОБА_3 на день своєї смерті постійно проживав із батьком ОСОБА_2 у домоволодінні по АДРЕСА_1 при цьому будучи зареєстрованим по АДРЕСА_1 , що підтверджується наявним у справі актом опитування сусідів від 31 жовтня 2025 року затвердженим старостою Рингацького старостинського округу № 2 Єфтеній І.А. та довідкою № Рингацького старостинського округу № 2 Новоселицької міської ради Чернівецької області.
Заявник звернулася до нотаріуса із питанням оформлення спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , однак інформаційною довідкою її повідомлено, що через відсутність встановленого юридичного факту проживання із спадкодавцем, вона не може оформити спадщину не себе.
Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статей 1217, 1258 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до статей 1220, 1222, 1270 ЦК України за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Як вбачається з роз'яснень викладених в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування», якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкодавець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, а відповідно до частини шостої даної статті фізична особа може мати кілька місць проживання.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до статті третьої вказаного Закону місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Оцінюючи у сукупності досліджені докази, із урахуванням визнання заявлених вимог заінтересованою особою, суд приходить до висновку про доведеність факту постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті останнього.
Задоволення заяви має юридичне значення для заявника.
У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявницею та підтверджених документами.
На підставі ст.ст. 293, 315-319 ЦПК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -
Заяву задовольнити.
Встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , на день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 за однією адресою у домоволодінні по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ляху Г.О.