Справа № 715/3837/25
Провадження № 3/715/1824/25
26.11.2025 с. Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернiвецької областi Цуркан В.В., за участю секретаря судового засідання Майщук С.В., розглянувши матерiали, якi надiйшли від ВП № 5 (с- ще Глибока) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушеннявід 16.10.2025 року №188409, відповідно до якого ОСОБА_1 22.09.2025 року о 15 год. 18 хв., перебуваючи по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 , через телефонний застосунок «Телеграм», висловлював погрози та образи в сторону ОСОБА_2 , чим порушив спокій останньої, при цьому його дії кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час і місце розгляду справи, а постанова про його привід в судове засідання не була виконана, а тому суд вважає за можливим розглянути справу у його відсутності. При цьому до протоколу була додана заява від ОСОБА_1 , в якій останній просив розглянути справу у його відсутності, вказував, що вину визнає.
Дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Так, у відповідності до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено уст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Таким чином для кваліфікації таких дій за ст.173 КУпАП обов'язковому встановленню підлягає те, чи були вони вчинені з хуліганських мотивів, тобто через прагнення особи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі, а також місце його вчинення громадське місце, яким є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яке (яка) доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року, дії, вчинені винним щодо, зокрема, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками не підлягають кваліфікації як хуліганські. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного порушенням громадського порядку.
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року (справа № 288/1158/16-к) зазначено, що за відсутності відповідного мотиву, коли дії особи зумовлені неприязними стосунками з іншою особою і прагненням завдати шкоди конкретній особі чи образити її з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, протоколу, письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останні були парою, проте розійшлись, після чого між ними виникли неприязні відносини, при цьому ОСОБА_1 почав надсилати ОСОБА_2 повідомлення образливого характеру.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є знайомими між собою, а дії ОСОБА_1 не були направлені на порушення громадського порядку, а були спрямовані на особисту образу ОСОБА_2 , тому суд розцінює такі дії, як такі, що не відображають об'єктивну сторону дрібного хуліганства і не були направлені на порушення громадського порядку і спокою громадян.
Слід заначити, що в матеріалах справи не місять самого тексту повідомлень які насалились, або публікацій, тощо.
Відповідно до п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи встановлені факти, суд приходить до висновку, що провадження у справі за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в їх діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
CУДДЯ: