Справа № 713/3149/25
Провадження №2-а/713/57/25
іменем України
26.11.2025 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Кириляк А.Ю., за участі секретаря Матейчук-Степан Л.Ю., розглянувши у судовому засіданні місті Вижниця адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №3600 від 20.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП ,-
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №3600 від 20.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП .
В позові вказує, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 3600 від 20 травня 2025 року на , ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000.00 грн. (сімнадцять тисяч гривень), у зв'язку з порушенням вимоги абзацу 4 п.п. 101 П.1 Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних га резервістів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487, а саме порушення правил військового обліку вчиненого в особливий період.
Крім того, п.2 оскаржуваної постанови постановив відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у разі не сплати штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, стягнути із правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 34 000 грн.
Про вищевказану постанову він дізнався, коли виявив заблокований власний банківський рахунок в АТ КБ «Приватбанк», на який було накладено арешт коштів боржника на підставі Постанови головного державного виконавця Вижницького відділу державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області від 02.09.2025 у виконавчому провадженні №78988880.
Копія оскаржуваної постанови була отримана 24.09.2025 разом з відповіддю на адвокатський запит в його інтересах від Вижницького відділу державної виконавчої служби.
Оскаржувану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності таким, що підлягає закриттю з наступних доводів та підстав.
09.05.2025 він метою добровільної мобілізації до лав Збройних сил України, викликав по телефону у с. Чуньків Чернівецького р-ну Чернівецької обл. патрульний автомобіль Чернівецького районного управління поліції, яка доставила його до ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 для подальшої мобілізації до лав Збройних сил України. В цей же день пройшов військово-лікарську комісію, якою було встановлено ним придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, та отримав мобілізаційне розпорядження видане Заставнівським VI відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджувало мобілізацію його як військовозобов'язаного до Збройних Сил України під час дії воєнного стану. Також в цей же день 09.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 було видано військовий квиток серія НОМЕР_1 від 09.05.2025.
10.06.2025 зарахований на військову службу на посаду «понтонер» (ВОС 167718А) у військову частину НОМЕР_2 , де 13.06.2025 прийняв військову присягу.
Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, що підтверджують отримання чи відмову від отримання повістки про виклик до ТЦК для участі у розгляді справи, або надіслання такої повістки засобами поштового зв'язку. У постанові зазначається ... що КРИЦЬКИЙ 1.1., будучи військовозобов'язаним, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника...», однак не вказано, які саме дані необхідно було уточнити. Відповідачем не вживалися заходи щодо отримання його персональних відомостей в порядку електронної інформаційної взаємодії (відповідно до примітки ст. 210 КУпАП). Позивач перебуває на військовому обліку, а відповідач володіє щодо нього обліковими даними.
Станом на час винесення постанови відповідачу було відомо, що позивач вже є мобілізованим та знаходиться за межами міста Чернівці, але адміністративна справа все одно була розглянута у його відсутність.
Згідно з військовим квитком серія НОМЕР_1 від 09.05.2025, ОСОБА_1 09.05.2025 призваний до Збройних Сил України на підставі Указу Президента №65/2022 від 24.02.2022 по мобілізації.
Відповідно до інформації з військово-облікового документу «Резерв+» від 10.06.2025 позивач є військовослужбовцем.
Також вважав, що ненадання можливості скористатися правовою допомогою адвоката є порушенням права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності. Відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Так як про розгляд справи відповідачем належним чином повідомлено не було, його позбавлено права отримати кваліфіковану юридичну допомогу та надати необхідні докази, а тому суб'єктом владних повноважень не виконано належним чином обов'язку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених ст. 268 КупАП.
В Протоколі №1525 від 09.05.2025, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення зазначено, що він ОСОБА_1 , будучи чи військовозобов'язаним всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, з 18.05.2024 по 16.07.2024 не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_5 про зміну своїх облікових даних, а саме про номери засобів зв 'язку та ел. пошти (за наявності), фактичне місце проживання.».
Однак вказане не відповідає дійсності, так як він не змінював свої облікові дані, а саме , номери засобів зв'язку та ел. пошти (за наявності), фактичне місце проживання. А тому і не мав повідомляти про їх зміну, так як такої зміни не було.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову винесено за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, у якому в порушення вимог статті 256 КУпАП не зазначено місце, час вчинення правопорушення і суть правопорушення. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові зазначено, що з 17.03.2014 року в Україні діє особливий період, після оприлюднення указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє станом на момент розгляду справи.
Однак, вказане не відповідає дійсності, так як відповідно до цього Указу, мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом (з 18.03.2014 року протягом 45 діб).
Разом з тим, 17.04.2025 набрав чинності Закон України від 13 березня 2025 року № 4316-ІХ, яким ст. 247 КУпАП було доповнено пунктом 10, де вказано, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.
Враховуючи, що його було мобілізовано і він розпочав військову службу з 09.05.2025, провадження в справі про адміністративне правопорушення не мало бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю, однак в супереч цьому 20.05.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 наклав оскаржуваною постановою стягнення на особу, яка проходить військову службу, хоча особисто ОСОБА_3 проставляв відмітки та підписи про мобілізацію позивача у його військовому квитку.
Просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 3600 від 20 травня 2025 року в справі про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
У разі задоволення позовних вимог, стягнути із Відповідача на користь Позивача судові витрати.
Позивач в адресованій суду заяві просить здійснювати розгляд у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення в яких вказує, прикінцевими і перехідними положеннями Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 р., № 3633 I Х, встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку , зобов 'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов ' язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов ' язаного, резервіста (за наявності). Можливості отримати інформацію про місце фактичного проживання та місце перебування, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти в установах ТЦК та СП відсутня, оскільки відповідних реєстрів не існує.
Вищевказані приписи військовозобов'язаним ОСОБА_1 в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 були проігноровані.
Позивач не з'являвся вчасно до ІНФОРМАЦІЯ_2 , персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста вчасно не уточнив. Такі дії (бездіяльність) призвели до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В подальшому ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності (постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 3600 від 20.05.2025 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП).
Практика діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо забезпечення ведення військового обліку військовозобов'язаних показує, що на даний час, існує окрема категорія осіб, які ігнорують обов'язки, покладенні підзаконними актами, вчасно не вчиняють дії та не подають до Р(М)ТЦК та СП інформацію (документи) для належного ведення військового обліку.
Дії таких військовозобов'язаних спрямовані на максимальне ускладнення процесу їхнього виклику до Р(М)ТЦК та СП а також унеможливлення прогнозування людських ресурсів, які підлягають призову на військову службу за мобілізацією на особливий період та їх оповіщення. Такі дії являють собою істотну суспільну небезпеку, оскільки негативно впливають на обороноздатність держави і спрямовані проти порядку управління в Україні. З огляду на зазначене вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Просять у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 3600 від 20.05.2025 - відмовити за безпідставністю.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
Судом встановлено, 09.05.2025 позивач з метою добровільної мобілізації до лав Збройних сил України, викликав по телефону у с. Чуньків Чернівецького р-ну Чернівецької обл. патрульний автомобіль Чернівецького районного управління поліції, яка доставила його до ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 для подальшої мобілізації до лав Збройних сил України. В цей же день пройшов військово-лікарську комісію, якою було встановлено ним придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, та отримав мобілізаційне розпорядження видане Заставнівським VI відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджувало мобілізацію його як військовозобов'язаного до Збройних Сил України під час дії воєнного стану. Також в цей же день 09.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 було видано військовий квиток серія НОМЕР_1 від 09.05.2025. Дані обставини не оспорюються позивачем.
10.06.2025 зарахований на військову службу на посаду «понтонер» (ВОС 167718А) у військову частину НОМЕР_2 , де 13.06.2025 прийняв військову присягу.
В Протоколі №1525 від 09.05.2025, зазначено, що він ОСОБА_1 , будучи чи військовозобов'язаним всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, з 18.05.2024 по 16.07.2024 не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_5 про зміну своїх облікових даних, а саме про номери засобів зв 'язку та ел. пошти (за наявності), фактичне місце проживання.».
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 3600 від 20 травня 2025 року на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000.00 грн. (сімнадцять тисяч гривень), у зв'язку з порушенням вимоги абзацу 4 п.п. 10- 1 П.1 Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487, а саме порушення правил військового обліку вчиненого в особливий період.
Відповідно до ч. 1-3, 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно пп. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів»», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.11.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
У відповідності до вимог абз. 8 ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
П. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15.03.2009, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Згідно примітки до ст. 210 КУпАП, Положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно з ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
В розумінні ч.10 ст.187 ЦПК України місцем проживання особи вважається її зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Згідно п. 5-1 ч.1 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до Реєстру вноситься така інформація про особу: відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік (приписці до призовних дільниць) відповідно до статті 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", віком до 60 років.
Ч.3 ст.14 цього Закону передбачено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
В позовній заяві позивач зазначає, що не змінював свого місця проживання та реєстрації, даний факт не спростовується і відповідачем належними та допустимими доказами .
Крім того до відзиву відповідачем не подано жодного доказу про те, що позивач вчинив правопорушення яке йому інкримінується.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Разом з тим, суд враховує практику Верховного Суду, зокрема, правові позиції, викладені в постанові від 30.05.2018 року по справі №337/3389/16-а(2-а/337/154/2016).
Так, згідно ст.7,254,258 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 та частини четвертої статті 159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів того що він не повідомив про місце реєстрації та перебування ТЦК є обґрунтованими, а відповідач доказів на спростування наведеного не надав.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню із стягненням з відповідача на користь позивача документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 9, 73-79, 90, 121, 139, 241-246, 286 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №3600 від 20.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП ,- задовольнити повністю.
Постанову начальника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 3600 від 20 травня 2025 року року про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000,00 грн - визнати протиправною та скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_6 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя Антоніна КИРИЛЯК