27.11.2025
Справа № 642/7419/25
Провадження № 2/642/2444/25
27 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши матеріали позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа ПАТ КБ «Приватбанк, про зняття арешту, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до Холодногріського районного суду м. Харкова із позовною заявою до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа ПАТ КБ «Приватбанк, про зняття арешту. У якому просила зняти арешт накладений 23.05.2018 року постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ в Харківській області Грар Ю.В., та зобов'язати відповідача внести відповідні відомості до Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна про зняття арешту та заборони відчуження належного ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам викладеним у ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, порядок зняття арешту з майна регулюється ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження в усіх випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Звертаючись до суду з позовом про зняття арешту з майна, накладеного в межах виконавчого провадження, позивач в позовній заяві стверджує, що нею здійснюються дії по прийняттю спадщини після смерті ОСОБА_2 , та було встановлено арешт майна спадкодавця.
Згідно відомостей, які, додані до позовної заяви, ОСОБА_2 був боржником у виконавчому провадженні № 56419639 за виконавчим листом № 639/6528/17 виданим Жовтневим районним судом м. Харкова про стягнення на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості, в межах якого державним виконавцем було накладено арешт на майно що належить боржнику - все рухоме та нерухоме майно. Постановою державного виконавця від 30.01.2019 року виконавчий лист № 639/6528/17 повернуто стягувачу у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
Однак в позовній заяві не зазначено та не додано жодних доказів на підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , та те що саме позивач має право звертатися з цим позовом до суду.
Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа,в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19)).
Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19)).
Разом з тим, до участі у справі в якості відповідача не залучено особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, з якого позивач просить зняти арешт.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, яка встановлює правила виключної підсудності, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач не надала будь-яких документів на яке саме нерухоме майно, накладено арешт, не надала документи на підтвердження права власності чи іншого речового права, з якого вона просить зняти арешт, не надала документів на підтвердження місцезнаходження нерухомого майна для перевірки дотримання позивачем правил підсудності, не надала письмової відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій.
Усі ці перелічені обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа ПАТ КБ «Приватбанк, про зняття арешту - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Бородіна