Справа №: 398/6507/25
провадження №: 3/398/1796/25
Іменем України
"19" листопада 2025 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Голосеніна Тетяна Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, стосовно
ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,
03 жовтня 2025 року о 19:48год. у м.Олександрія по вул.Бессарабській, 72 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем SkodaOctavia, днз НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності руху скоїв наїзд на перешкоду, а саме паркувальний бар'єр, внаслідок чого відбулося ДТП, автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.10.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
У судовому засіданні 23.10.2025 року ОСОБА_1 вину не визнав та надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що 03.10.2025 року він дійсно керував транспортним засобом та рухався по маршруту навігатора. Через некоректні вказівки він зрозумів, що збився з маршруту. Зупинившись біля будинку №72 по ул.Бессарабській він уточнив напрямок свого руху та зрозумів, що повинен рухатися в протилежному напрямку та почав маневр розвороту заднім ходом. Рухаючись заднім ходом у темну пору доби, без належного освітлення та попереджувальних знаків. Відчув що автомобіль уперся у сторонній предмет. Вийшовши з автомобіля і оглянувши його, він побачив, що автомобіль уперся у металевий паркувальний обмежувач,який встановлений на межі проїзної дороги та без належних попереджувальних знаків. Наслідок наїзду на обмежувач автомобіль отримав механічні ушкодження. Після факту ДТП він запропонував власникам обмежувача відновити (відремонтувати) його, проте вони заперечили. Вимагали грошової компенсації та викликали поліцію. Також зазначив, що під час руху заднім ходом він бачив за парканом осіб, які не попередили його про встановлення обмежувача руху.
Вважає, що обмежувач руху було встановлено незаконно, оскільки власники не змогли надати, на вимогу працівників поліції, будь-які дозвільні документи, обмежувач не був достатньо освітлений, зазначив, що саме власники обмежувача порушили правила його установки, чим і спричинили ДТП.
В судове засідання 19.11.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
У судовому засіданні 23.10.2025 року ОСОБА_2 просила визнати її потерпілою та зазначила, що паркувальний обмежувач було встановлено біля її будинку задля тимчасового обмеження руху автомобілів біля її двору, оскільки напередодні було відремонтовано каналізаційний септик і аби уникнути його пошкодження, було встановлено обмежувач руху на деякий час. У момент ДТП вона дійсно пропонувала водію відшкодувати вартість пошкодженого обмежувача, проте останній попросив номер її телефону та хотів забрати з собою обмежувач для ремонту, проте вона відмовилася та викликала поліцію.
З урахуванням того, що ОСОБА_2 було завдано матеріальну шкоду внаслідок пошкодження обмежувача руху, суд визнав ОСОБА_2 потерпілою особою.
Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення, матеріали справи, пояснення учасників справи, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.10.9 ПДР України під час руху транспортного засобузаднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 03.10.2025 року серії ЕПР1 № 472615, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та у якому розкрито суть адміністративного правопорушення;
- схемою місця ДТП від 03.10.2025 року;
- поясненнями ОСОБА_1 від 03.10.2025 року;
- поясненнями ОСОБА_2 від 03.10.2025 року.;
- довідкою про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом.
Суд враховує, що ОСОБА_1 одразу після скоєння ДТП фактично визнав свою вину, оскільки відразу запропонував відремонтувати пошкоджений обмежувач, про що сам зазначив у своїх поясненнях і зазначений факт підтверджується поясненнями ОСОБА_2 , проте власники відмовилися від ремонту.
Окрім цього, суд звертає увагу, що рух заднім ходом вважається достатньо небезпечним маневром для водія транспортного засобу, оскільки часто тягне за собою виникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Найбільш поширеними дорожньо-транспортними пригодами при русі заднім ходом, вважається наїзд на пішохода, велосипедиста, зіткнення з іншими автомобілями, наїзд на дорожні перешкоди тощо. Правилами дорожнього руху, рух заднім ходом дозволяється тільки тоді, коли він буде безпечним і водій не створить перешкоди для інших учасників дорожнього руху.
Складність руху заднім ходом полягає у тому, що оглядовість суттєво обмежена конструкційними особливостями транспортного засобу або його габаритами. Водій зі свого місця не завжди може побачити й оцінити дорожню обстановку. При русі заднім ходом, водій немає достатньої інформації для прийняття правильного рішення, що може забезпечити безпеку дорожнього руху. Інформацію він отримує тільки з того, що він може побачити у дзеркалі заднього виду та бокові вікна.
Перш ніж виконувати рух заднім ходом, потрібно переконатися, що шлях за автомобілем вільний і немає перешкод. В цих випадках покладатися на дзеркала заднього виду не завжди доцільно - небезпека може виявитися у "сліпій" зоні автомобіля. Для більшої впевненості у безпечному виконанні цього маневру, водієві рекомендується обійти свій автомобіль позаду і особисто переконатися у відсутності небезпеки. Також, згідно Правил дорожнього руху, водій повинен звернутися за допомогою інших учасників дорожнього руху, які можуть допомогти прослідкувати за тим, щоб при русі заднім ходом водій не зіткнувся з іншими транспортними засобами та перешкодами.
У будь-якому випадку відповідальність за забезпечення безпеки дорожнього руху покладена на водія транспортного засобу, який здійснює рух заднім ходом.
На підставі викладеного суд вважає, що водієм ОСОБА_1 не було виконані вимоги ПДР України, щодо руху заднім ходом внаслідок чого сталося ДТП.
Обтяжуючих відповідальність обставин, які передбачені ст.35 КУпАП, судомне виявлено.
Пом'якшуючих відповідальність обставин, які передбаченіст.34КУпАП, судомне виявлено.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, систематичність вчинення ним адміністративних правопорушень, а також ступінь його вини та майновий стан. З врахуванням наведеного вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно статті 40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягненняу виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу, назва платежу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; номер рахунку UA658999980313000149000011001; отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.
Реквізити для сплати судового збору назва платежу: Надходження від стягнення судового збору на користь держави; номер рахунку UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Зобов'язати ОСОБА_1 після сплати штрафу та судового збору надати квитанції до канцелярії Олександрійського міськрайонного суду.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із статтею 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя Тетяна Василівна Голосеніна