26.11.2025
Єдиний унікальний номер 389/4345/25 провадження №1-кс/389/1152/25
26 листопада 2025 року місто Знам'янка
Слідчий суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Олександрівського відділу Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про арешт майна,
Слідчий СВ ВП №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням у якому, з метою збереження речових доказів, зокрема попередження приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, відчуження тимчасово вилученого майна, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, просить накласти арешт на: трактор Т-40 М, державний номер НОМЕР_1 з причепом коричневого кольору, у якому перебувають 57 пиляних частин дерев, бензопилу «Stihl ms260» з номерним позначенням НОМЕР_2 , вилучені під часогляду місця події - лісосмуги, яка розташована поблизу с.Красносілка Кропивницького району Кіровоградської області (координати 48,296055N, 31,223209Е).
Клопотання обгрунтовано наступним. 22.11.2025 за №20290 в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» ВП №1 (м.Знам'янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області зареєстровано повідомлення про виявлення 22.11.2025 факту незаконної порубки дерев у лісосмузі поблизу с.Красносілка Кіровоградської області.
Під час огляду місця події - лісосмуги, яка розташована поблизу с.Красносілка Кропивницького району Кіровоградської області (координати 48,296055N, 31,223209Е) було виявлено та вилучено трактор Т-40 М, державний номер НОМЕР_1 з причепом коричневого кольору, у якому перебувають 57 пиляних частин дерев, бензопилу «Stihl ms260» з номерним позначенням 365262104, які постановою слідчого від 23.11.2025 визнані речовими доказами і наразі зберігаються на території СПД №1 (смт Олександрівка) ВП №1 (м.Знам'янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області. Трактор Т-40 М, державний номер НОМЕР_1 з причепом коричневого кольору та бензопила «Stihl ms260» з номерним позначенням НОМЕР_2 належать ОСОБА_5 ( НОМЕР_3 ).
Враховуючи вищевикладене, що вилучені стороною обвинувачення під час огляду місця події речі є предметами та знаряддями вчиненого кримінального правопорушення, мають суттєве значення для виконання фундаментальних завдань кримінального провадження: забезпечення повного, швидкого та неупередженого розслідування судового розгляду, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, всебічного дослідження всіх обставин кримінального провадження, можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у своїй сукупності має доказове значення для доведеності вини причетних осіб, та є речовими доказами, тому, з метою його збереження, внаслідок існування реальних обставин, які підтверджують, що незастосування заборони відчуження, розпорядження та користування тимчасово вилученим майном обґрунтовується можливістю знищення, спотворення, приховування предметів, а також настанням інших наслідків, які могли б перешкодити кримінальному провадженню, що не забезпечить дієвості та ефективність досудового розслідування, виникла необхідність у накладені на них арешту із забороною права на відчуження, розпорядження та користування.
Слідчий ОСОБА_3 до суду не з'явився, надав письмову заяву з проханням розглянути клопотання за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч.5 ст.171 КПК клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучене.
Відповідно до з ч.1 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Частиною 2 статті 131 КПК України передбачено такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Згідно з ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися у наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Окрім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. При вирішенні питання про арешт майна враховується правова підстава для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Під час судового розгляду встановлено наступне.
У провадженні слідчих СД ВП №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, у тому числі ОСОБА_3 , за фактом незаконної порубки дерев у лісосмузі поблизу с.Красносілка Кіровоградської області 22.11.2025, перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121020000914 від 23.11.2025, за ч.1 ст.246 КК України.
Дослідивши додані до клопотання: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121020000914 від 23.11.2025, за ч.1 ст.246 КК України, рапорт від 22.11.2025, протокол огляду місця події від 22.11.2025, постанову від 23.11.2025 про приєднання до кримінального провадження речових доказів та передачу їх на зберігання, слідчий суддя погоджується із наявністю достатніх доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, разом з тим, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Вилучені під час огляду речі та предмети мають статус тимчасово вилученого майна тільки в тому випадку, якщо осіб (законних володільців) позбавлено можливості ним володіти, користуватися та розпоряджатися.
За викладеного, слідчим не доведена така мета забезпечення арешту, як збереження речових доказів, для запобігання їх приховування, пошкодження, втрати, знищення, використання або перетворення щодо речей на накладення арешту на які ставиться питання, оскільки власники та володільці речей, на накладення арешту на які ставиться питання, які могли б його приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити або відчужити, не встановлені.
Рапорт працівника поліції не є належним та допустимим доказом, який підтверджує право власності та/або користування певною особою транспортним засобом. Докази на підтвердження права певної особи на бензопилу також відсутні. Крім того на даний час як транспортний засіб так і пила оглянуті, і не зазначено і доведено, що наразі чи в майбутньому може виникнути необхідність додаткового огляду чи проведення інших слідчих дій.
Диспозиція ч.1 ст.246 КК України передбачає кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду. Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України є в тому числі дерева у лісах, а також у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах України. Об'єктивна сторона злочину полягає в незаконній порубці лісу.
Разом з тим у клопотанні ставиться питання про накладення арешту на пиляні дерева в кількості 57 штук, без конкретизації (порода дерева, вид, розмір, тощо) що унеможливлює їх ідентифікацію і накладення на них арешту.
Крім того, речі, на накладення арешту на які ставиться питання, у встановленому законом порядку визнані речовими доказами, що надає можливість проведення всіх необхідних слідчих дій під час досудового розслідування, у тому числі проведення експертиз.
Керуючись ст.ст.98, 131,170-175, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погодженому з прокурором Олександрівського відділу Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121020000914 від 23.11.2025, за ч.1 ст.246 КК України, про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1