Справа № 354/1354/25
Провадження № 2/354/657/25
(заочне)
26 листопада 2025 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківськоїобласті в складі:
головуючої судді Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (надалі-ТОВ «ФК«ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №00-9798416 від 28.05.2024 у сумі 24540,10 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (надалі-ТОВ «МАКС КРЕДИТ») та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №00-9798416 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач, ознайомившись із умовами кредитування, підписав кредитний договір електронним підписом, шляхом введення одноразового ідентифікатора 15833. На виконання умов кредитного договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ» ініціювало переказ коштів безготівковим розрахунком через ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну карту НОМЕР_6, виконавши таким чином взяті на себе зобо'язання у повному обсязі. 25.11.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №25112024-МК/Ейс за яким позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9798416 від 28.05.2024 на загальну суму 24540,10 грн, з яких: 7150,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 17390,10 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період 25.11.2024-01.10.2025. Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором, розрахунок заборгованості підготований первісним кредитором із урахуванням умов кредитного договору. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості за вказаним кредитним договором. Із урахуванням наведеного позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 22.10.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та за клопотанням позивача витребувано у АТ «ПУМБ» докази у справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки про виклик за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується трекінгами відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта» з відміткою «вручено одержувачу». Відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 25.08.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір кредитної лінії №00-9798416, який підписано позичальником електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора 15833.
За умовами п.1.1 даного договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п.п.1.2-1.5.2 договору сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає 6500,00 грн. Тип кредиту-кредитна лінія. Цільове призначення-на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування) 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути Суму Кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 23.05.2025 згідно умов п.3.4 договору. Тип процентної ставки-фіксована. Стандартна процентна ставка складає 1,47% від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеної у п.1.3 договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки). Знижена процентна ставка становить 1,4% від Суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною в п.1.3.1 договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (дата видачі кредиту) протягом Строку кредитування, зазначеного в п.1.3 договору.
Згідно п.1.6 договору Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає 650,00 грн, яку Позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених п.3.4 договору.
Відповідно до п.п.1.7-1.7.2 договору денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки та Комісії (у разі її наявності) дорівнює 1,5%. Денна процента ставка за цим Договором у разі використання Позичальником права на Знижену процентну ставку та Комісії (у разі її наявності) дорівнює 1,5%.
Пунктами 1.8-1.9.1 договору визначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою на дату укладання цього Договору становить 9598,20%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на дату кладання договору становить 9122,86%. Орієнтовна загальна вартість Кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього Договору становить 41548,00 грн. Орієнтовна загальна вартість Кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладання договору становить 41434,25 грн.
Відповідно до п.2.1 для отримання кредиту, Позичальник має зареєструватись на Сайті компанії та мати доступ до Особистого кабінету. При здійсненні реєстрації, Позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту.
Пунктом 2.2 визначено, що цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі Кредиту: 28.05.2024. Сума Кредиту перераховується Кредитиодавцем у сумі 6500,00 грн на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .2.8 договору.
Згідно п. 4.3.1 Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю суму Кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.
Відповідно до п.4.2.5 договору Кредитодавець має право відступити право вимоги за цим Договором із заміною кредитора у зобов'язанні відповідно до норм Цивільного кодексу України ( в т.ч. ч.1 ст.516 ЦКУ) без згоди Позичальника, а також обов'язково повідомити Позичальника про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений ч.1 ст.25 Закону України «Про споживче кредитування».
Підписанням вказаного договору ОСОБА_2 підтвердив, що йому було в чіткій та зрозумілій формі надано актуальну інформацію, пеоредбачену ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», а також інформацію про фінансову послугу та Кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття Позичальником свідомо рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання та ознайомлений із правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАКС КРЕДИТ», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил (п.7.3 договору).
Відповідно до п.7.10 договору Сторони підтверджують, що Договір укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені у простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма ( в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил.
Додатком №1 до договору №00-9798416 від 25.08.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідач погодили Графік розрахунків (платежів), згідно з яким дата видачі кредиту -28.05.2024; дата повернення кредиту - 23.05.2025; сума кредиту - 6500,00 грн.; чиста сума кредиту за розрахунковий період -41434,25 грн; проценти за користування кредитом - 34284,25 грн; комісія-650,00 грн; реальна річна процента ставка - 9122.86%; загальна вартість кредиту - 41434,25 грн.
Згідно з Паспортом споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 63626, сторони погодили тип кредиту - кредитна лінія; сума кредиту 6500,00 грн; строк кредитування - 360 календарних днів; мета отримання кредиту - споживчі потреби; процентна ставка, відсотків річних: 534,80% річних; знижена процента ставка-1,4% за кожен день протягом перших 25 днів поспіль (застосовується якщо споживачем виконані умови Програми лояльності для отримання знижки, зокрема до вказаного у договорі строку споживач платить кошти у сумі, не меншу суми, яка підлягає сплаті у Періодичну дату оплати процентів, визначену договором; стандартна процентна ставка-1,47% за кожен день користування кредитом з 26 дня по дату повернення (закінчення строку кредитування); тип процентної ставки - фіксована; комісія за надання кредиту-650,00 грн; загальні витрати за кредитом-34934,25 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту-41434,25 грн; реальна річна процента ставка відсотків річних-9122,86%.
До вказаного договору позивачем також додані Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (нова редакція), затверджені наказом №01-01/24 від 06.01.2024.
Згідно довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №00-9798416 від 28.05.2024, ідентифікований ТОВ «МАКС КРЕДИТ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): ідентифікатор-15833, час відправки ідентифікатора-28.05.2024 7:25:31, номер телефону: НОМЕР_2 .
25.11.2024 між ТОВ «ФК «ЕЙС» (Фактор) та «МАКС КРЕДИТ» (Клієнт) був укладений договір факторингу №25112024-МК/Ейс, відповідно до п.2.1 якого в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, Фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до п.2.4 відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за укладеними Кредитними договорами, та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається у Дату відступлення Прав Вимоги, яка означає Робочий День, в який Сторони склали і підписали Акт прийому-передачі.
Згідно п.3.1 договору факторингу Фактор сплачує Клієнту Суму Фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 1532950,83 грн.
Вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, та діє до 31.12.2026, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов'язань Сторонами-п.11.1 договору.
Згідно Акту прийому-передачі до Договору факторингу №25112024-МК/Ейс від 25.11.2024, ТОВ «ФК «ЕЙС» у повному обсязі прийняло реєстр божників у кількості 3175 осіб, загальна сума заборгованості за тілом та відсотками: 44803315,39 грн; загальна сума заборгованості за штрафними санкціями: 6663086,90 грн.
Платіжною інструкцією №17 від 03.12.2024 підтверджується факт оплати позивачем на рахунок ТОВ «МАКС КРЕДИТ» грошових коштів у сумі 1532950,83 грн в якості оплати за Договором факторингу №25112024-МК/Ейс від 25.11.2024.
Згідно Витягу з Реєстру боржників за кредитними договорами між Боржниками та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до Договору факторингу №25112024-МК/Ейс від 25.11.2024, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9798416 від 25.08.2024 у розмірі 24540,10 грн, з яких: 7150,00 грн -заборгованість по тілу кредиту; 17390,10 грн-заборгованість по відсотках.
Згідно з наданим ТОВ «МАКС КРЕДИТ» детальним розрахунком заборгованості за договором №00-9798416 від 25.08.2024, станом на 25.11.2024 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становила 24540,10 грн, з яких: сума заборгованості за основним зобов'язанням-6500,00 грн; сума заборгованості за нарахованими процентами-17390,10 грн; сума заборгованості за нарахованими комісіями-650,00 грн; штрафні санкції згідно договору-3250,00 грн. Вказаним розрахунком підтверджується, що відповідач у період з часу видачі кредиту до відступлення права вимоги на користь нового кредитора жодних платежів на погашення заборгованості за кредитом не здійснював.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-9798416 від 25.08.2024, станом на 01.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» складає 25540,10 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту-7150,00 грн; прострочена заборгованість за процентами-17390,10 грн.
АТ «ПУМБ» на виконання ухвали суду від 22.10.2025 про витребування доказів листом від 06.11.2025 за вих.№КНО-07.8.5/14955БТ повідомило про те, що в банку на ім'я ОСОБА_2 були відкриті наступні рахунки до яких випущені картки: НОМЕР_3 , картка НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , картка НОМЕР_6 та закріплений фінансовий номер телефону: НОМЕР_2 , вказаний в анкеті та на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції за платіжною карткою № НОМЕР_6 .
У результаті аналізу операцій, здійснених по карті НОМЕР_6, яка відкрита на ім'я ОСОБА_1 за період з 28.05.2024 по 02.06.2024 була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 6500,00 грн 28.05.2024 через сервіс іншого банку.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні норми права.
Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.02.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі №761/1543/20, у постанові від 19.01.2022 у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У силу ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що 25.08.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 із дотриманням вимог діючого законодавства укладено в електронній формі договір кредитної лінії №00-9798416, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 6500,00 грн у безготівковій формі шляхом зарахування на вказану ним платіжну картку № НОМЕР_6 на строк 360 днів-до 23.05.2025. Вказаний договір підписаний позичальником електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 15833.
У договорі сторони узгодили розмір кредиту, процентів, комісю, строк та умови кредитування, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.
ТОВ «МАКС КРЕДИТ» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вказаним кредитним договором та надало відповідачу кредит у встановленому розмірі.
Водночас ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом.
Факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до позивача підтверджується вищезазначеним договором факторингу, актом прийому-передачі, витягом із реєстру боржників та платіжною інструкцією про проведення повної оплати фактором коштів за цим договором на користь клієнта, що відповідає вимогам ст.1077, 1078 ЦК України.
Доказів визнання вказаного договору факторингу недійсним суду не надано, а тому у силу положень ст.204 ЦК України, діє презумпція правомірності даного правочину.
Із урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Враховуючи те, що визначений договором №00-9798416 строк кредитування сплив 23.05.2025 позивач вправі вимагати від позичальника повернення суми кредиту та обумовлених договором платежів за користування кредитом.
У даному випадку позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на свою користь борг за договором кредиту №00-9798416 від 28.05.2024 у сумі 25540,10 грн, який згідно наданого розрахунку складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту із урахуванням розміру комісії у сумі 7150,00 грн та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 17390,10 грн.
При визначенні розміру заборгованості за процентами, що підлягає до стягнення з відповідача суд звертає увагу на таке.
Відповідно до умов п.п.1.5.1, 1.5.2, 1.7.2 кредитного договору стандартна процентна ставка складає 1,47% від суми кредиту за кожний день користування та застосовується у межах строку дії кредитної лінії (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки). Знижена процентна ставка становить 1,4% від суми кредиту за кожний день користування та застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом. Денна процента ставка становить 1,5% як при застосування стандартної, так і при застосуванні зниженої процентної ставки.
Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов'язки його сторін.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Так, Законом України №3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24.12.2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частиною 5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Вказаним Законом України Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, в якому передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів -2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Таким чином, нормами Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що при укладенні договорів про споживчий кредит максимальна денна процентна ставка 2,5% застосовується до 22.04.2024, 1,5% - до 20.08.2024, а з 21.08.2024 діє процентна ставка 1%.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що положення укладеного між сторонами договору кредиту №00-9798416 від 28.05.2024 в частині встановлення денної процентної ставки у розмірі 1,5 % на день у період з 21.08.2024 по 23.05.2025 є нікчемними.
За таких обставин, судом встановлено, що розмір процентів, які підлягали до сплати за вказаним кредитним договором становить 14217,45 грн, а саме: проценти, нараховані за період з 28.05.2024 по 22.06.2024-2275,00 грн (6500 тіло кредиту х 1,4% х 25 днів), проценти нараховані за період з 23.06.2024 по 20.08.2024-5637,45 грн (6500 тіло кредиту х 1,47% х 59 днів), проценти нараховані за період з 21.08.2024 по 25.11.2024-6305,00 грн (6500 тіло кредиту х 1% х 97 днів).
Із урахуванням вищенаведеного загальний розмір заборгованості за договором кредитної лінії №00-9798416 від 28.05.2024, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача із урахуванням боргу за тілом кредиту складає 21367,45 грн (7150+ 14217,45=21367,45).
Згідно з вимогами ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач у судове засідання не з'явився, будь-яких доказів, які б спростовували факт отримання ним кредиту чи його погашення у строки, визначені договором та власного контррозрахунку боргу суду не надав.
За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії №00-9798416 від 28.05.2024 у розмірі 21367,45 грн, з яких 7150,00 грн- заборгованість за тілом кредиту та 14217,45 грн - заборгованість за процентами. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За приписами ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною шостою ст.137 ЦПК України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до правової позиції, висловленої об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 у справі №648/1102/19 і від 11.11.2020 у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 7000,00 гривень долучено:
-договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, який укладений між АБ «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС», в якому визначено, що отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до Договору (Додаток №1 до Договору);
-протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, відповідно до якого вартість наданих послуг становить: усна консультація, підготовка адвокатського запиту, вивчення матеріалів справи, аналіз судової практики, підготовка клопотань/заяв та інших процесуальних документів до суду (1 год)-500 грн; складання позовної заяви(1 год)-2500 грн; участь у судовоум засіданні (1 год)-1200 грн; участь у відеоконференції, відзив на позовну заяву/відповідь на відзив, заперечення/додаткові пояснення у справі (1 год)-700 грн; складання апеляційної скарги (1 год)-3000 грн; складання касаційної скарги (1 год)-4000 грн; підготовка та укладення мирової угоди (1 год)-3000 грн; відзив на апеляційну скаргу/відповідь на відзив на апеляційну скаргу(1 год)-1000 грн;
-додаткову угоду №25770809584 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, згідно з якою Адвокатське бюро взяло на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу у рамках стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9798416 від 28.05.2024;
- акт прийому-передачі наданих послуг (є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025), відповідно до якого Адвокатське бюро надало ТОВ «ФК «ЕЙС» такі види послуг щодо боржника ОСОБА_1 : складання позовної заяви (2 год) - 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи (2 год) - 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації (1 год) - 500,00 грн, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-9798416 від 28.05.2024 (1 год)-500,00 грн, а всього на загальну суму 7000,00 грн;
-свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10 від 19.10.2018 та довіреність на ім'я адвоката Соломко О.В. від 11.08.2025.
Суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №275/150/22, суд керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
У даній справі відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, а тому приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» задоволено частково на 87,07%(21367,45х100/24540,10), то розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог становить 6094,90 грн (7000/100х87,07%).
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2109,22 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (21367,45х2422,40/24540,10).
Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258-268, 273, 280-283, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії №00-9798416 від 28 травня 2024 року у розмірі 21367(двадцять одна тисяча триста шістдесят сім) гривень 45 коп.
У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору у сумі 2109(дві тисячі сто дев'ять) гривень 22 коп та 6094(шість тисяч дев'яносто чотири) гривні 90 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» місцезнаходження: 02090, вул. Алматинська, 8 офіс 310а, м.Київ, код ЄДРПОУ: 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Повне судове рішення складено 26 листопада 2025 року.
Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК