Справа № 353/1011/24
Номер провадження 2/350/156/2025
26 листопада 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
з участю сторін:
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки Гутник П.М.,
суд,-
Представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №318746175 від 11.06.2021 у розмірі 36991,50 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. Справу просить розглядати за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №318746175 на суму 10500 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора. У кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачці грошові кошти у розмірі 10500 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, та 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023 укладені додаткові угоди до нього, яким продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 до 31.12.2024, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №318746175 від 11.06.2021.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01 та у подальшому укладено додаткові угоди від 03.08.2021 та від 30.12.2022, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №318746175 від 11.06.2021.
14.02.2022 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №14/02/2022-01, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.
На момент подання позовної заяви зобов'язання з приводу повернення кредитних коштів за кредитним договором ОСОБА_1 не виконано ні первісному кредитору, ні новому, в зв'язку з чим наявна заборгованість за кредитним договором в сумі 36991,50 гривень, яка складається з: заборгованості по кредиту - 10500 грн.; заборгованості по несплаченим відсотках - 26491,50 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.
03.03.2025 представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Гутник П.М. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що 11.06.2021 року між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір на отримання кредиту в розмірі 10500 грн. Згідно вказаного договору у кредитодавця виникло право вимоги до ОСОБА_1 після 28 днів з дня укладення договору, тобто після закінчення так званого дисконтного періоду, який в даному випадку становить саме 28 днів, що підтверджується і самим договорм від 11.06.2021. Отже з 09.07.2021 року у кредитодавця виникло право вимоги за кредитним договором, адже за умовами договору (п.11.1 договору) основна сума кредиту повинна бути повернута не пізніше дати закінчення дисконтного періоду (28 днів з дня отримання кредиту), тобто до 09.07.2021 року. Саме з цієї дати кредитодавець мав право звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності який закінчився 09.07.2024 року. Вважає, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Представник відповідача 06.03.2025 року через систему «Електронний суд» подав письмові пояснення, в яких зазначив, що 11.06.2021 Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020 року на всій території України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року №540-ІХ було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786 1293 Цивільного кодексу України та строки визначені Господарським кодексом України продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.
Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, а саме: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, перебіг позовної давності визначений цим кодексом , зупиняється на строк дії такого стану. Відповідно дана норма передбачає, що строки визначені ст.ст. 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану.
Крім цього Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом №2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває до цього часу.
Таким чином позов пред'явлено в межах строку позовної давності, оскільки на час подання позовної заяви такий строк був продовжений вищевказаними нормативно-правовими актами.
У зв'язку з вищенаведеним просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 318746175 від 11.06.2021 у розмірі 36991,50 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, у прохальній частині позовної заяви просить позов задоволити, розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Ствердила, що жодних кредитів у ТзОВ «Манівео швидка фінансова домопога» не оформляла, коштів у кредит не брала.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Гутник П.М. у судовому засіданні проти позову заперечила, просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Додатково пояснила, що позивач не довів порушення його прав з боку відповідачки ОСОБА_1 та наявності права на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №318746175 від 11.06.2021, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
Суд, заслухавши пояснення відповідачки та її представника, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 11.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №318746175, за умовами якого товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит на суму 11000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Кредитна лінія надається строком на 28 днів (п. 1.7 Договору) від дати отримання кредиту позичальником (а.с. 11-13).
Згідно платіжного доручення №816f25f9-d857-4161-bdd6-b6f4d4b0aa78 від 11.06.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів у сумі 10500 грн. згідно договору № 318746175 від 11.06.2021 ОСОБА_1 (а.с. 30).
Умовами договору кредитної лінії та Паспортом до нього передбачено, що процента ставка, проценти річних складають: дисконтна процентна ставка: 3,65%-620,5%; індивідуальна процентна ставка: 310,25%-620,5%; базова процентна ставка: 620,5%. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту 839,50% річних. Відповідно до умов Договору кредитної лінії, невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця - www.moneyveo.ua. Відповідно до умов Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Відповідно до умов Договору, цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму. Вказаний кредитний договір був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Вказане підтверджено довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 11.06.2021 року, платіжним дорученням від 11.06.2021 року (а.с. 21-22, 30).
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Згідно з частиною першою статті 1024 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачкою електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення кредитного договору узгоджується з вимогами статтей 6, 627 Цивільного кодексу України та статтей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З наведеного суд доходить висновку про доведеність укладення кредитного договору відповідачкою на умовах, викладених у ньому.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі 10500 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.06.2021 року про перерахування на рахунок відповідачки, який вказаний нею в Заявці на отримання грошових коштів в кредит.
На підтвердження розміру заборгованості відповідачки, позивачем надано Виписку з особового рахунку за кредитним договором №318746175 від 11.06.2021 року (а.с. 61), згідно з яким заборгованість станом на момент подання позовної заяви складає 36991,50 грн. та складається з: 10500 грн. прострочене тіло; 26491,50 грн. прострочені відсотки.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно з п.2.2. сторони погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором, Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержанні ним суми будуть меншими від суми,сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника, разом з правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов'язки Клієнта за кредитним договором, та у випадку укладення більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по встановленій формі, підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу Прав вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги ( п. 4.1.). Строк дії вказаного договору згідно п.8.2 було встановлено до 28 листопада 2019 року (а.с. 32-35).
28.11.2019 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якою сторони погодили внести зміни до п. 8.2., а саме: строк дії Договору встановлено до 31 грудня 2020 року (а.с. 37-зворотня сторона).
31.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якою сторони виклали Договір Факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у новій редакції, зокрема згідно з п.4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ним відповідного реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. У п. 8.1 договору вказано про те, що договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками. п.8.2 договору викладено в редакції: «Строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але в будь - якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором»; з моменту переходу прав вимоги від клієнта до фактора згідно відповідного Реєстру прав вимоги, підписаного сторонами за умовами цього договору, фактор набуває статусу володільця бази персональних даних Боржників, прав вимоги до яких відступаються згідно з цим договором. (а.с. 38-41).
Відповідно до додаткової угоди №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 від 31.12.2021 укладеної між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони продовжили строк дії Договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 43).
Згідно додаткової угоди № 31 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 від 31.12.2022 укладеної між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони продовжили строк дії Договору до 31 грудня 2023 року включно (а.с. 43 зворотня сторона).
Відповідно до додаткової угоди №32 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 від 31.12.2023 укладеної між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони продовжили строк дії Договору до 31 грудня 2024 року включно (а.с. 44).
Відповідно до реєстру прав вимоги 146 від 10.08.2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором на суму 23226 грн. (а.с. 44 зворотня сторона-45).
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1), право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку; цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатки, строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.46-48).
Відповідно до додаткової угоди №2 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від 03.08.2021 укладеної між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» сторони продовжили строк дії Договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 50 зворотня сторона).
Відповідно до додаткової угоди №3 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від 30.12.2022 укладеної між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» сторони продовжили строк дії Договору до 30 грудня 2024 року включно (а.с. 51 ).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором №318746175 від 11.06.2021 в розмірі 29263,50 грн. (а.с. 51 зворотня сторона - 52).
14.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №14/02/2022-01, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.
Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 14.02.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал», право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором №318746175 від 11.06.2021 в розмірі 36991,50 грн. (а.с.57 зворотня сторона-58).
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, Цивільним кодексом України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі N 906/1174/18 (провадження N 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим, положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається».
Відповідно до статті 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. З цього слідує, що майбутня вимога може бути предметом договору факторингу лише в тому разі, коли існує зобов'язання, визначене певним договором, але строк платежу за яким ще не настав.
З досліджених доказів суд установив, що кредитний договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений 11.06.2021 року, тобто після укладення 28.11.2018 року договору факторингу між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс».
Право вимоги до ОСОБА_1 вказано у реєстрі прав вимоги до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, яке не існувало на момент укладення вказаного договору факторингу від 28.11.2018 року.
Права майбутньої вимоги на момент укладення договору мають бути визначеними, тоді як жодної визначеної вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року не існувало та сторони не могли передбачити, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір з відповідачкою.
Таким чином, позивач не надав доказів переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №318746175, оскільки кредитний договір був укладений 11.06.2021 року, а договір факторингу, за умовами якого попередньому фактору Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» передано право вимоги за кредитним договором, був укладений 28.11.2018 року, тобто до укладення кредитного договору та не обгрунтував заявлену до стягнення суму заборгованості.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідачки та наявність у нього права звернення до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, який укладений після відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс».
Окрім цього до матеріалів справи позивачем було надано розрахунок заборгованості складений ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», згідно якого в графі «до сплати» зазначена загальна сума заборгованості відповідачки у розмірі 22 984,50 грн. станом на 09.08.2021 року. У графі «сплачено» вище зазначеного розрахунку станом на 10.08.2021 року зазначена сума оплати 10500 грн. за тілом кредиту, та 12726 грн. за процентами. Всього нараховано та сплачено 10500 грн. за тілом кредиту та 12 726 грн. за процентами (а.с. 59).
Крім того, позивач надав другий розрахунок заборгованості складений ТзОВ «Таліон Плюс», згідно якого в графі «нараховано» зазначена заборгованість відповідачки за тілом кредиту 10500 грн. та 12726 грн. за процентам станом на 10.08.2021 року. У графі «до сплати» зазначена загальна сума заборгованості відповідачки у розмірі 36991,50 грн. станом на 06.10.2021 року. У графі «сплачено» вище зазначеного розрахунку станом на 28.10.2021 року зазначено сума оплати 10500 грн. за тілом кредиту та 26491,50 грн. за процентами. Всього нараховано та сплачено 10500 грн. за тілом кредиту та 26491,50 за процентами (а.с. 60).
Відтак, з вищевказаних розрахунків наданих позивачем, які наявні в матеріалах справи, суд не вбачає наявності заборгованості у відповідачки за кредитним договором №318746175 від 11.06.2021 року, а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» відсутні.
Відповідно до вимог приписів статті 141 Цивільного процесуального кодексусудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. У такому разі, враховуючи, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №318746175 від 11.06.2021 року у розмірі 36991,50 грн. - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Бейко