Справа № 188/4118/25
Провадження № 1-кс/188/1247/2025
25 листопада 2025 року с-ще Петропавлівка
Слідчий суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
кримінальне провадження №62025080200000419
підозрюваний :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Херсон, громадянин України, фактично проживає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», стрілець- помічник гранатометника 1 роти морської піхоти
за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України
за участю:
підозрюваний ОСОБА_3
прокурор ОСОБА_4
слідчий ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6
в режимі відеоконференції
Начальник СВ відділення поліції №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 подала до слідчого судді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України відносно ОСОБА_3 .
В обґрунтування зазначено, що ОСОБА_3 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи її на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «матрос», діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128, 129, 130, 19^216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин 11.01.2025 не з'явився вчасно з відпустки за місцем розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 - тимчасового пункту дислокації у АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд за межами розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 не пов'язуючи його із виконанням обов'язків військової служби.
Дії підозрюваного кваліфіковано за ч.5 ст. 407 КК України - невчасне з'явлення на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
26 серпня 2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні,- кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - невчасне з'явлення на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
01 вересня 2025 року слідчим суддею Херсонського міського суду Херсонської області до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.10.2025 включно.
17 жовтня 2025 року постановою керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, строк досудового розслідування продовжено до 26.11.2025 року включно.
20 жовтня 2025 року ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 листопада 2025 року.
Причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме: Актом проведення службового розслідування за фактом нез'явлення до місця служби військовослужбовцем ОСОБА_3 з відповідними додатками та іншими доказами.
Згідно ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, в рамках указаного кримінального провадження необхідно визначити підслідність та спрямувати матеріали кримінального провадження за підслідністю.
За вище викладених обставин, завершити досудове розслідування до закінчення попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо.
Відповідно до ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На даний час виникла необхідність у продовженні застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені раніше ризики, визначені п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, не перестали існувати, не зменшились та вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути підозрюваному кримінальної відповідальності шляхом : переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати іншим чином.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Вважає, що досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом тримання під вартою ОСОБА_3 .
Просить продовжити підозрюваному запобіжний захід в межах строку досудового розслідування.
В судовому засіданні слідча клопотання підтримала в повному обсязі, просить його задовольнити.
Прокурор також вважає що клопотання підлягає задоволенню.
Захисник надав суду письмове заперечення проти задоволення клопотання.
В обґрунтування зазначив, що при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилання у клопотанні на те, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_3 , є тяжким не є визначальним, та не є підставою для задоволення вказаного клопотання, оскільки суд має перш за все керуватися положеннями ст. 62 Конституції України, які зазначають, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обравши запобіжний захід менш суворий чим тримання під вартою суд може покласти на останнього обов'язки, та роз'яснити, що в разі їх невиконання суд може обрати більш суворий запобіжний захід.
Крім того, повідомлення про підозру - це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування може перерости у твердження у вигляді обвинувального акту. Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, надавати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності, крім випадку їх очевидної недопустимості. Повнота та всебічність проведеного розслідування теж не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при дослідженні обґрунтованості підозри.
В судовому засіданні захисник зазначив, що вважає необхідним вирішити питання про призначення підозрюваному експертизи.
Підозрюваний погодився з правовою позицією захисника, зазначив, що він фактично був на курсах, до військової частини не був закріплений, крім того підтвердив, що на обліку у психіатра не перебував.
Підозрюваний також зазначив, що він до війни працював у Польщі, його мати та брат зараз перебувають за кордоном, він фактично проживає за місцем проживання батька у м.Херсон.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та додані докази вважаю, що на даному етапі досудового розслідування клопотання підлягає задоволенню.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу встановлено, надані стороною обвинувачення докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення, з метою запобігання спробі переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи тяжкість передбаченого кримінальним законом покарання , такий запобіжний захід як тримання під вартою, є необхідним і має запобігти доведеному під час розгляду ризику.
Наявні достатні підстави вважати, що існує ризик , передбачений п1 ч.1 ст. 177 КПК.
Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику зазначеному у клопотанні є обгрунтованою.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених п.3 ч.1 ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (п. п. "а" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Оцінюючи в сукупності встановлені обставини, особу підозрюваного, слабкі соціальні зв'язки, матеріальний стан, суд приходить до висновку про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 із правом внесення застави
Враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного розмір застави визначити у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183-184, 194, 615, 369, 372, 392 КПК України, суд
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194 ч.5, 196, ст.395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів з 14.00 год. 25.11.2025 року до 14.00 год. 23.12.2025 року або зміни запобіжного заходу відповідно до положень § 1 глави 18 КПК України з правом внесення застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в розмірі 121 120 грн.
При сплаті застави та зміні запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання або роботи, служби;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому він мешкає без письмового дозволу слідчого, прокурора, суду.
У разі внесення підозрюваним або іншою особою застави, згідно з ухвалою суду щодо підозрюваного, передбачені ст.182 КПК України роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана скарга до Дніпровського апеляційного суду або через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Копію ухвали вручити слідчому, захиснику , підозрюваному, прокурору та направити до Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор"
Слідчий суддя ОСОБА_1