Справа № 179/941/25
2-з/0187/22/25
26 листопада 2025 року селище Петриківка
Петриківський райсуд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Іщенко І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі
26.11.2025 року до суду звернулась ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, в якій зазначено, що в провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка є законним представником малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Дніпровського району Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович, про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, та зміну черговості одержання права на спадкування.
Розгляд справи призначений на 27 листопада 2025 року на 10.00 годину.
27 листопада 2025 року спливає шестимісячний строк для прийняття спадщини, після чого нотаріус повинен видати спадкоємцям Свідоцтва про право на спадщину.
За для уникнення видачі спадкоємцю за законом свідоцтва про право на спадщину, що може ускладнити розгляд даної цивільної справи заявниця просить суд заборонити приватному нотаріусу Дніпровського району Дніпропетровської області Лимар Є.В. вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 до розгляду по-суті моєї позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.
Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі роз'ясненнями п. 4 цієї Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.
Згідно зі ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи № 179/941/25 , позивачка
ОСОБА_1 звернулася до суду 19.06.2025 року зі позовом до ОСОБА_2 та третьої особи : Приватного нотаріуса Дніпровського району Дніпропетровської області Лимар Є.В., предметом якого є встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та зміну черговості одержання права на спадкування.
ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на фермерське господарство « Маіс», житловий будинок та земельні ділянки розташовані в АДРЕСА_1 , земельні ділянки та інше нерухоме майно.
Станом на 26.11.2025 року спор в судовому порядку не вирішено.
З урахуванням встановлених обставин та беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, суд уважає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Дніпровського району Дніпропетровської області Лимар Є.В. вчиняти певні дії може ускладнити ефективний захист позивачкою її прав у випадку отримання відповідачкою свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно , що оспорюється та реалізації нерухомого майна померлого ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 до вирішення справи по суті.
Такий спосіб забезпечення даного позову прямо передбачений законом та є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Ураховуючи вищевикладене, суд уважає, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити та заборонити приватному нотаріусу Дніпровського району Дніпропетровської області Лимар Є.В. вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 до закінчення розгляду цивільної справи та набрання рішенням суду законної сили.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149-153 ЦПК України суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити приватному нотаріусу Дніпровського району Дніпропетровської області Лимар Єгору Володимировичу ( 51800, с. Петриківка, вул. Ясна, 2-а) вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 до закінчення розгляду цивільної справи № 179/941/25 та набрання рішенням суду законної сили
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду
протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Іщенко І.М.