Справа № 187/1660/25
2/0187/631/25
"27" листопада 2025 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Іщенко І.М., за участі секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29.09.2025 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся представник ТОВ «Бізнес Позика» Мовчан В.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 12.07.2024 року останній уклав кредитний договір № 504690-КС-001 з ТОВ «Бізпозика» та отримав кредитні кошти в розмірі 8000 грн, але через невиконання взятих на себе зобов'язань за ОСОБА_1 утворилась заборгованість, розмір якої станом на 04.09.2025 року становить 28858,28 грн, з яких: 8000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 19658,28 грн сума прострочених платежів по процентах, 1200 грн - сума прострочених платежів за комісією, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 року відкрито провадження по вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами (а.с. 63). Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред'явити зустрічний позов.
У відповідності до ч. ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» Мовчан В.В.в позові просив розглядати справу у його відсутності, в разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 8).
Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням, яке повернулося до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 66). На електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 також направлено 21.10.2025 року ухвалу про відкриття провадження у справі від 07.10.2025 року (а.с. 67). Відзив у визначений судом строк відповідач не подав, а тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами, згідно з вимогами ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалити заочне рішення.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести по справі заочний розгляд.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.07.2024 року між позивачем ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 504690-КС-001, згідно якого відповідач отримав у позивача на умовах строковості, поворотності та платності грошові кошти в розмірі 8000 грн, строком на 24 тижні, зі сплатою 1,14668750 % на день, які відповідач зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування цим кредитом до 27.12.2024 року (а.с. 18-22). Договір підписаний позичальником електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора UA-0899, надісланого на номер телефону, вказаного ОСОБА_1 НОМЕР_1 під час заповнення анкети клієнта (а.с. 35).
Як вбачається з підтвердження ТОВ «ПрофітГід» 12.07.2024 року ТОВ «Бізнес Позика» переказало грошові кошти в розмірі 8000 грн ОСОБА_1 на банківську карту № НОМЕР_2 , відповідно до кредитного договору № 504690-КС-001від 12.07.2024 року (а.с. 36).
Згідно з розрахунком заборгованості та довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1 , за договором про надання кредиту №504690-КС-001, має заборгованість, яка станом на 26.08.2025 року становить 28858,28 грн, з яких: 8000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 19658,28 грн - сума прострочених платежів по процентах, 1200 грн - сума прострочених платежів за комісією (а.с. 11-14).
Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Нормою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу приписів статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), так згідно зі ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно із ч.6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на вказане вище, суд вважає, що між сторонами правомірно укладений кредитний договір в електронній формі та у відповідності до вимог закону.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049, ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Приймаючи до уваги, що боржник ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 504690-КС-001з ТОВ «Бізпозика» та отримав кредитні кошти в розмірі 8000 грн, але через невиконання взятих на себе зобов'язань має заборгованість, за відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення ним, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості останнього перед позивачем на загальну суму в розмірі 28858,28 грн, чого відповідач не спростував, що є заборгованістю за простроченим тілом кредиту та нарахованими відсотками на прострочений кредит, що підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.
Відтак, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 10), а тому враховуючи повне задоволення цього позову, такий збір слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Бізпозика».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 1048, 1050, 1054ЦК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за договором про надання кредиту № 504690-КС-001від 12.07.2024 року у розмірі 28858,28 грн (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім грн 28 коп.), з яких: 8000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 19658,28 грн -сума прострочених платежів по процентах, 1200 грн - сума прострочених платежів за комісією,
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ: 41084239)витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. М. Іщенко