справа № 208/14844/25
провадження № 1-кс/208/4672/25
26 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України у кримінальному провадженні №12025041160000825 від 14.06.2025 року
Враховуючи, що складання ухвали вимагає значного часу, слідчий суддя вважає за можливе оголосити резолютивну частину ухвали.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 196 КПК України, слідчий суддя
ОСОБА_4 , переслідуючи корисливу мету - отримання прибутку в результаті незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - "PVP", у невстановлені під час досудового розслідування дату і час, але не пізніше 24.10.2025, перебуваючи в м. Кам'янському Дніпропетровської області (більш точне місце вході досудового розслідування не встановлено), придбав у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб для подальшої безпосередньої реалізації наркозалежним особам невстановлену кількість особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - "PVP", але не менше 0,0218 г, яку почав незаконно зберігати з метою збуту за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 .
24.10.2025 у період часу з 12:00 год. по 12:10 год. працівники поліції відповідно до ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з метою документування злочинної діяльності вказаних осіб, пов'язаної з незаконним збутом наркотичних засобів, передали громадянину під вигаданими даними ОСОБА_6 , який здійснював оперативну закупку на підставі постанови прокурора Кам'янської окружної прокуратури № 400т від 06.10.2025, грошові кошти на загальну суму 400 (сто шістдесят) гривень, а саме: одна купюра номіналом 200 гривень з серією та номером ЗБ 1586116, одна купюра номіналом 200 гривень з серією та номером БМ 5646537, які призначалися для проведення оперативної закупки психотропної речовини, а саме особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - "PVP".
24.10.2025 приблизно о 12:42 год. ОСОБА_6 прийшов додому до ОСОБА_4 , а саме до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де зустрівся із ОСОБА_4 24.10.2025 о 12:42 год. ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 грошові кошти на загальну суму 400 (сто шістдесят) гривень, а саме: одна купюра номіналом 200 гривень з серією та номером ЗБ 1586116, одна купюра номіналом 200 гривень з серією та номером БМ 5646537. У відповідь на це о 12:44 год. ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 паперовий згорток з паперу світло-жовтого кольору, в якому згідно з експертизою наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів від 20.11.2025 № СЕ-19/104-25/43592-НЗПРАП знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - "PVP" масою 0,0218 г.
Тобто ОСОБА_4 незаконно збув ОСОБА_6 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - "PVP".
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначила, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів і наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є достатньою та обґрунтованою для цілей застосування запобіжного заходу.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області;
- мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;
- не одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- має середню спеціальну освіту;
- не працює;
- є особою з інвалідністю 2 групи та перебуває на замісній метадоновій терапії;
- в порядку ст.89 КК України не судимий;
- не має вкладів у банках та нерухомого майна.
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:
- ризик переховування від органу досудового розслідування та / або суду, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за вчинення якого, у разі встановлення його винуватості судом, останньому загрожує покарання у вигляді виключно позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, а також не має міцних соціальних зв'язків, постійного достатнього джерела доходів.
- ризик незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки з деякими із них особисто знайомий та може негативно впливати на психологічний та моральний стан свідків, безперешкодно спровокувати та викликати у них бажання відмовитися від наданих свідчень.;
Разом з цим, ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення недоведений прокурором, оскільки ОСОБА_4 в порядку ст..89 КК України не судимий, а тому не має схильності до вчинення злочинів.
Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, підозрюваним, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім, і це пов'язано, зокрема, із тим, що підозрюваний не має постійного достатнього джерела доходів, нерухомого чи рухомого майна, вкладів у банку, неодружений, схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
Тому, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, а також має можливість незаконного впливу на свідків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Сума застави повинна відповідати реальному майновому стану особи та тяжкості злочину.
Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Високі застави створюють бар'єри для осіб, порушуючи рівність і справедливість. Менш заможні люди можуть не мати змоги ефективно захищатися, необґрунтовано перебуваючи під вартою.
Встановлення надто великого розміру застави відсуває на другий план досягнення його мети - забезпечення процесуальної поведінки особи, зокрема забезпечення явки підозрюваного чи обвинуваченого.
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Суд повторює, що гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому його суму необхідно оцінювати головним чином «з огляду на обвинуваченого, його активи та його стосунки з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, залежно від можливого ступеня впевненості в тому, що перспектива втрати забезпечення або дії проти поручителів у разі його неявки на судовий розгляд буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку сховатися».
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Сума застави повинна бути визначена, враховуючи характеристику обвинуваченого, його активи та взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку порушення процесуального обов'язку, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас має враховуватися наявність грошових засобів у обвинуваченого».
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , з визначенням розміру застави 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025041160000825 від 14.06.2025 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 26.11.2025 року по 24.01.2026 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп., зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із м. Кам'янського без дозволу слідчого, прокурора та суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 26.11.2025 року о 17-00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1