49005, м. Дніпро, вул. Юрія Горовця, буд. 13, тел. 720-31-13
№ 201/14136/25
провадження 3/201/4080/2025
27 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якої складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 21 вересня 2025 року 11 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем «Фольцваген», д/н НОМЕР_1 рухалася біля буд. 42 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі в стані наркотичного сп'яніння, огляд проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку, чим порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи неодноразово належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, однак до суду не з'явилася, про причини своєї неявки не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи за її відсутності, оскільки це буде відповідати вимозі розгляду справи судом в розумні строки, що є складовою права на справедливий судовий розгляд для усіх учасників процесу. Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки». Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Отже, враховуючи принцип судочинства, зазначені в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, інформація щодо даної справи, у тому числі про дату, час і місце її розгляду, розміщена на офіційному веб-сайті «Судова влада України»..
Дослідивши матеріали справи, суд робить висновок про винуватість правопорушника ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З огляду на те, що сукупність досліджених під час розгляду справи доказів, що були зібрані патрульною поліцією під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, є чіткими та послідовними, зіставляються та взаємоузгоджуються між собою, то суд робить висновок про достовірність зафіксованих у цих процесуальних джерелах фактичних даних. Отже, у зв'язку з доведеністю означених фактів, слід вважати, що всі альтернативні пояснення представлених доказів надзвичайно малоймовірні.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з п.п. 1, 2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за № 1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пункту 12 розділу I Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Так, винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підтверджується: рапортом поліцейського, яким було виявлено порушення; матеріалами відеозапису з портативного відеореєстратора патрульного поліції, на якому зафіксовані обставини зупинки, направлення та проходження водієм ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я огляду на стан сп'яніння; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують угаву та швидкість реакції № 3202, складеним о 12 годині 10 хвилин 21 вересня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 знаходилася в стані наркотичного сп'яніння (метадон), а також відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 490417 за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , чим в сукупності доводиться, що остання дійсно вчинила правопорушення за зазначених обставин.
Оцінюючи у якості доказу матеріали зазначеного відеозапису обставин адміністративного правопорушення, потрібно звернути увагу, що відповідні дані, зафіксовані на відео, повністю зіставляються з фактичними обставинами справи, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , які дозволяють безпосереднього пересвідчитися суду у зафіксованих в ньому відомостях, зокрема про те, що в час та місці зазначені в протоколі водій ОСОБА_1 дійсно знаходилася з ознаками наркотичного сп'яніння, а тому підлягала відстороненню від керування та оглядові на стан сп'яніння, який проводився поліцейським з використанням спеціального технічного засобу під час фіксації на технічні засоби відеозапису, що були закріплені на форменому одязі екіпажу патрульної поліції, що в свою чергу дозволяє зробити висновок про належність та допустимість такого доказу, який відповідно доводить наявність порушень п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що сукупність досліджених під час розгляду справи доказів, що були зібрані патрульною поліцією під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, є чіткими та послідовними, зіставляються та взаємоузгоджуються між собою, то суд робить висновок про достовірність зафіксованих у цих процесуальних джерелах фактичних даних. У зв'язку з доведеністю означених фактів, слід вважати, що всі альтернативні пояснення представлених доказів надзвичайно малоймовірні.
Посилання сторони захисту щодо невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення, що знаходиться на розгляді суду, слід вважати безпідставним, оскільки перевіривши зміст даного протоколу на відповідність вимогам закону, зокрема ст. 256 КУпАП, суд доходить висновку про відсутність порушень на які вказує ця сторона у своєму клопотанні.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення містить в собі всі обставини, необхідні для вирішення справи по суті, зокрема фактичні дані вчиненого протиправного діяння були викладені в повному обсязі, що дозволяє встановити дорожні умови та обстановку, що склалась на відповідній ділянці дороги під час зіткнення з перешкодою.
До інших суджень щодо недоліків, допущених в протоколі про адміністративне правопорушення суд ставиться критично, так як зазначені недоліки в протоколі не впливають на суть розгляду даної справи та не перешкоджають суду досягти завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім того останні істотно не порушують прав та свобод учасників процесу та не впливають на реалізацію ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Водночас в обстоювання своєї позиції стороною захисту не було надано належних доказів на підтвердження непричетності ОСОБА_1 до цієї пригоди, а тому, в умовах бездіяльності правопорушника, неможливо достовірно перевірити його доводи або наявність алібі, як доказу невинуватості останньої, таким чином всі альтернативні пояснення представлених доказів надзвичайно малоймовірні.
Отже, враховуючи, що згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про доведеність вини правопорушника в керуванні транспортним засобом особою у стані наркотичного сп'яніння, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При визначені виду і розміру стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону Україні «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд
Визнати винною ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Антонюк