Ухвала від 24.11.2025 по справі 201/14629/25

Справа № 201/14629/25

Провадження № 1-кс/201/4960/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 (ВКЗ), захисника ОСОБА_4 (ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22025050000000967, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад клопотання.

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені за 22025050000000967, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні набула статусу підозрюваної у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, до слідчого/прокурора за викликами не з'являється, перебуває на тимчасово окупованій території, її оголошено у розшук, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Позиції учасників.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.

Захисник поклався на розсуд суду, мотивуючи відсутністю конфіденційної бесіди і спільної правової позиції.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях під процесуальним керівництвом прокурорів Донецької обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000967, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 22.09.2022, увійшла до складу так званої «Дільничної виборчої комісії № 5 Територіальної виборчої комісії № 6 Центральної виборчої комісії Донецької народної республіки» (далі за текстом - т. зв. ДВК № 5 ТВК № 6), з місцем розташування у колишній будівлі Донецького навчально-виховного комплексу №1 Донецької міської ради Донецької області, за адресою: Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Пушкіна, 6, як «член виборчої комісії» та прийняла участь у проведенні незаконного референдуму з питання приєднання тимчасово окупованої території Донецької області до РФ, який проводився у період з 08:00 години 23.09.2022 до 18:00 години 27.09.2022 на території, що прилягає до будівлі зазначеного навчального закладу, серед місцевих жителів.

Зокрема, у не встановлений період часу, але не пізніше 08:00 години 23.09.2022, ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на території Ворошиловського району м. Донецьк Донецької області, прийняла участь у проведенні голосування на вищевказаному референдумі серед місцевих жителів, шляхом перевірки у голосуючих осіб документів, що посвідчують особу, звірки їх із списками виборців, видачі їм бланку бюлетеня для голосування.

Після завершення голосування, діючи умисно, із вищевказаною злочинною метою, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 , перебуваючи на території Ворошиловського району м. Донецьк Донецької області, за адресою розташування т. зв. ДВК № 5 ТВК № 6, після 18:00 години 27.09.2022, разом із іншими учасниками т. зв. ДВК № 5 ТВК № 6 здійснила підрахунок заповнених бюлетенів, за результатом якого комісією складено а головою, заступником та секретарем ДВК (досудове розслідування стосовно котрих триває) підписано протокол за результатами голосування, який у подальшому разом із бюлетенями передано до т. зв. ТВК № 6 ЦВК ДНР.

За результатами «референдуму» так званий «голова ЦВК ДНР» (стосовно котрого за вказаним фактом направлено обвинувальний акт до суду) оголосив, що референдум пройшов на усіх утворених виборчих дільницях, а за приєднання тимчасово окупованої території Донецької області до РФ проголосувало 99,23 % виборців.

Як наслідок 30.09.2022 президент РФ ініціював зустріч із так званими «головами республік», а фактично тимчасово окупованих території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, у тому числі із так званим «головою ДНР», у м. Москва РФ (більш точні місце та час органом досудового розслідування не встановлені), в ході якої публічно визнав результати так званих «референдумів», у тому числі на тимчасово окупованій території Донецької області.

Під час вказаної зустрічі 30.09.2022, перебуваючи у м. Москва РФ (більш точні час та місце органом досудового розслідування не встановлено), так званий «голова ДНР» та президент РФ підписали так званий «договор между Российской Федерацией и Донецкой народной республикой о принятии в Российскую Федерацию Донецкой народной республики и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов» чим порушили територіальну цілісність України, у кордонах, визначених Конституцією України.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка м. Каменськ-Шахтинський, РФ, раніше не судима, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , підозрюється у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, та в участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Щодо обґрунтованої підозри.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).

Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2

ст. 110 та ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: оглядом мережі інтернет із відеозаписом де присутня особа, ззовні схожа на ОСОБА_6 ; висновком у портретній експертизі, якою встановлено, що на виявленому відеозаписі зображено ОСОБА_6 ; результатами проведення НСРД, в ході якої отримано копії документів, що підтверджують протиправну діяльність ОСОБА_6 на відповідній посаді.

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, та в участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Щодо належного повідомлення про підозру та набуття статусу підозрюваної.

У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням частини Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про виклик підозрюваної на 06.10.2025, 07.10.2025, 08.10.2025, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій.

Жодного разу у призначений час ОСОБА_6 у призначене місце не з'явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням із прокурором 30.09.2025, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Таким чином 30.09.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної.

Щодо розшуку.

Постановою слідчого від 13.10.2025 на підставі ст. 281 КПК України, підозрювану оголошено в розшук.

Щодо ризиків.

Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче орган досудового розслідування у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення;

- неприбуття на виклик до прокурора три рази та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;

- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу);

Санкцією статей передбаченого найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_6 на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, активно співпрацює з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити вчинене ним кримінальне правопорушення, що надає йому можливість вчинити інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.

Щодо перебування підозрюваної на окупованій території.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Той факт, що підозрювана ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме: оглядами мережі Інтернет, де ОСОБА_6 виступає та виконує свої обов'язки на тимчасово окупованій території Донецької області, відповіддю від ДПС України, згідно з якою ОСОБА_6 не перетинала державний кордон України на в'їзд.

Висновки.

З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстави вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України, оголошена у розшук, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваної, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які входять до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрювана зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, а тому до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а, отже, клопотання підлягає задоволенню.

Щодо застави.

Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які входять до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.

Інші питання.

Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22025050000000967, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
132111794
Наступний документ
132111796
Інформація про рішення:
№ рішення: 132111795
№ справи: 201/14629/25
Дата рішення: 24.11.2025
Дата публікації: 28.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (24.11.2025)
Дата надходження: 21.11.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАТУЄВ ОЛЕКСАНДР ВАЛЕРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
БАТУЄВ ОЛЕКСАНДР ВАЛЕРІЙОВИЧ