ЄУН 211/11855/25
Номер провадження 2/211/4947/25
27 листопада 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
за головуванням судді Гонтар А.Л.
з участю секретаря судового засідання Костяк Д.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за укладеним кредитним договором №07.01.2025-100000767 від 07.01.2025 у сумі 248000грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.
На підставі ухвали Довгинцівського районного суду від 14 жовтня 2025 року справу було відкрито та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклика) сторін .
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.
Згідно зі ст.279ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Як встановив суд, 07.01.2025р. між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) № 07.01.2025-100000767, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 8 000,00 грн., що підтверджується повідомленням про видачу коштів, шляхом переказу на рахунок споживача, строком на 140 днів. Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день. Комісія, пов'язана з наданням кредиту 1600 грн. (а.с.15-18).
Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки, Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) підтверджено укладення електронного кредитного договору між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 . Тобто, між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідач взяв на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, які невиконав, у наслідок чого станом на 05.10.2025 виникла заборгованість усумі 24800 грн., яка складається з: 8000,00 грн. заборгованісь по тілу кредиту, 11200 грн. заборгованість по процентам, 1600 грн. комісія та 4000,00 грн. заборгованість по неустойці (а.с. 12).
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно зі статтею 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статі 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
У частині 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку особа отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.
Отже, на підтвердження існування договірних відносин позивачем у справі було надано кредитний договір № 07.01.20250-100000767 від 07.01.2025, зазначений договір підписав відповідач ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача коштів.
Через неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, утворилась заборгованість у сумі 24800 грн.
Щодо вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь за кредитним договором №07.01.2025-100000767 від 07.01.2025 заборгованість, зокрема, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) в розмірі 4000,00 грн.
Суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню з огляду на таке.
На підставі указу України від 24.02.2022 №64/2022 «Провведеннявоєнногостану в Україні» введено воєнний стан з 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
У пунктах 18, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено,що у періоддії вУкраїні воєнного, надзвичайного станута у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати н акористь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Таким чином, неустойка (штраф, пеня) за ч. 2 ст.625 ЦКУкраїни з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошового зобов'язання не підлягає стягненню на період дії військового стану. Тому в цій частині задоволення позову слід відмовити.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки належним чином повідомлений, відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, з огляду на те, що цивільне судочинство відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін також на сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості у сумі 20800 грн.
Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивач заявив вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2422,40 грн., сплачений ним при подачі позову, однак оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з врахуванням положень статті 141ЦПКУкраїни вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 2031,9 грн. (20800 грн. (сума боргу, стягнута судом) х 2422,40 грн. (сума судового збору, сплачена позивачем) / 24800 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення).
Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 07.01.2025-100000767 від 07.01.2025 у сумі 20800 (двадцять тисяч вісімсот ) гривень та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2031 (дві тисячі тридцять одну) гривню 90 коп.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27 листопада 2025 року.
Суддя А.Л.Гонтар