ЄУН 211/11960/25
Номер провадження 2/211/4979/25
27 листопада 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
за головуванням судді Гонтар А.Л.
з участю секретаря судового засідання Костяк Д.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник позивача звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу 08 жовтня 2025 року із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 200041784 (продукт CARD ) від 05.07.2012 року у розмірі 36749,83 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 23757,80 грн., заборгованість за відсотками 12992,03 грн., а також стягнути сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.03.2023 року між AT «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В. та зареєстровано в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного Договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за кредитним договором № 2000041784 (продукт CARD ) від 05.07.2012 року, укладеним між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Так, 05.07.2012 року між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено про споживчий кредит № 2000041784. Відповідно до умов укладеного Кредитного договору відповідач отримала кредитні кошти, користувалась ними та деякий час здійснювала погашення кредитної заборгованості. Станом на день відступлення права вимоги (у відповідності до розрахунку заборгованості) загальний розмір заборгованості відповідача становить 36749,83 грн. 13.05.2025 року позивачем було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості, дана вимога не була отримана відповідачем, а була повернута за закінченням терміну зберігання. У зв'язку із неповерненням відповідачем у добровільному порядку суми заборгованості за Кредитним договором, позивач звернувся до суду із даним позовом.
На підставі ухвали Довгинцівського районного суду від 14 жовтня 2025 року справу було відкрито та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклика) сторін .
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не скористалась своїм правом та не направила до суду відзив на позовну заяву.
Згідно зі ст.279ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд висновує таке.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Так, 05.07.2012 року між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено про споживчий кредит № 2000041784. Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у розмірі 4580,00 грн. на придбання товару. Дата повернення кредиту 05.07.2014 року. Згідно з п. 1.2 Кредитного договору протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних. Відповідно до п. 1.3 договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів відповідно до графіку платежу.
24.03.2023 року між AT «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстровано в реєстрі за №265. Відповідно до умов зазначеного договору банк відступив, а позивач набув право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за кредитним договором № 2000041784 від 05.07.2012 року, який укладено між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 на загальну суму боргу у розмірі 36749,83 грн., з яких: сума боргу по тілу кредиту 23757,80 грн., сума боргу за відсотками 12992,03 грн.
Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормою ч. 1ст. 626 ЦК Українипередбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
У частині 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За нормою ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
У статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
ТОВ «Брайт Інвестмент» на адресу відповідача надсилало вимогу за вих. № 0513/22 від 13.05.2025 року про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту, дана вимога не була отримана відповідачем ОСОБА_1 , а була повернута за закінченням терміну зберігання.
Таким чином, з огляду на вищезазначене ТОВ «Брайт Інвестмент» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору №2000041784 ( продукт CARD ) від 05.07.2014 року, що був укладений нею із первісним кредитором АТ «ОТП Банк».
Суд визнає, що невиконанням відповідачем умов Кредитного договору, порушені права нового кредитора у зобов'язанні, тому позивач має право вимагати повернення позичальником наявної суми заборгованості.
Відтак, зважаючи на вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивач заявив вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2422,40 грн., сплачений ним при подачі позову, тому оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати.
Крім того, 8 жовтня 2025 року на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу, у якій представник позивача адвокат Чміль Ю.В. просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8500,00 грн.
Розглядаючи вимоги представника позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 8500,00 грн., суд висновує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно зі ст. 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд дослідив докази понесення позивачем витрат на правову допомогу, зокрема, було надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2023, копію Акту про надання правової допомоги № 20/03-25/01 від 20.05.2025, копію ордеру від 09.09.2024 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до частини восьмо їстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правову (правничу) допомогу у заявленому розмірі 8500,00 грн. При прийнятті такого рішення судом також взяти до увагм вимоги частин 4, 5 ст. 137 ЦПК України, складність справи, відсутність фактичних судових засідань за участю осіб, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та з метою уникнення можливості неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд,-
вирішив:
задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».
Стягнути з ОСОБА_1 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ 43115064, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, оф. 402) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2000041784 ( продукт CARD ) від 05.07.2012 року у розмірі 36749 (тридцять шість тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 83 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 23757 (двадцять три тисячі сімсот п'ятдесят сім) грн. 80 коп., заборгованості за відсотками 12992 (дванадцяти тисяч дев'ятсот дев'яноста двох) грн. 03 коп. судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 8500 ( вісім тисяч п'ятсот ) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Повний текст рішення складено 27 листопада 2025 року.
Суддя: А.Л.Гонтар