Справа № 175/13181/25
Провадження № 2/175/2589/25
27 листопада 2025 року Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого
судді Васюченко О.Г.
з секретарем Кульпіною Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області в селищі Слобожанське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 8317564 від 24.09.2024 в розмірі 32700 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 24.09.2024 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №8317564 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1.2.-1.4. Договору кредиту, сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 24.09.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 22.12.2024 (дата остаточного погашення заборгованості). Відповідач у свою чергу свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 32700 грн, з яких: заборгованості за кредитом - 15000,00 грн., заборгованості по відсотках - 17700,00 грн.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 року по справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано. Правом надання відзиву на позов не скористався.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі.
Відповідач та/або його представник в судове засідання не з'явилися, про причини не явки суду не повідомили. Причини їх неявки в судове засідання судом визнаються не поважними, оцінюються судом як спосіб затягування розгляду справи і недобросовісне виконання своїх процесуальних прав та обов'язків, а тому з урахуванням зазначеного, відношення сторін до своїх процесуальних прав та обов'язків і тривалості розгляду справи, суд вважає, що відсутність відповідача не перешкоджає розгляду справи. Отже, суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних матеріалів і доказів. При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи. Таким чином, суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаного відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.
Також, відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відповідач відзив до суду не подавав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлено, що 24 вересня 2024 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №8317564 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1.2.-1.4. Договору кредиту, сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 24.09.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 22.12.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).
Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1. Договору кредиту). Відповідно п.4.4. позичальник зобов'язується у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Як визначено п.п.5.1-5.2. Договору Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору. Часткове дострокове повернення кредиту за цим Договором повинно здійснюватися у відповідну дату платежу, що вказана в Графіку платежів для сплати процентів. У разі, якщо часткове дострокове повернення кредиту відбулося не в дату платежу, Графік платежів коригується шляхом зміни всіх наступних дат платежів, які починають обраховуватися з дати дострокового часткового повернення кредиту, з урахуванням встановленої Договором періодичності сплати процентів та незмінності кінцевої дати повернення кредиту. При цьому, сторони розуміють та погоджуються, що при вказаному коригуванні останній період сплати може не відповідати встановленій Договором періодичності сплати процентів (може бути меншим).
Розділом 6 Договору кредиту передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі визначеному Договором. Відповідно до п 9.8. Договору кредиту, Позичальник підтверджує, що: перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті/в Мобільному застосунку "CreditPlus"(шляхом розміщення гіперпосилань); він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА», (далі - Правила), що розміщені на Веб-сайт/в Мобільному застосунку "CreditPlus"(шляхом розміщення гіперпосилань), повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися; Згідно з п. 9.2. Договору кредиту визначено, що цей Кредитний договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.Договору(включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним. Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 15000,00 грн. шляхом перерахування на платіжну картку номер, котрої надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору кредиту, що підтверджується Довідкою відповідної фінансової компанії про перерахування грошових коштів (додаються).
В свою чергу, Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав. У зв'язку з неповерненням заборгованості та відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит №8317564 від 24.09.2024 року, станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 32700,00 грн., яка складається з: - заборгованості за кредитом - 15000,00 грн.; - заборгованості по відсотках - 17700,00 грн.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У частині першій статті 509 ЦК України зазначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання".
Згідно з вищевказаною довідкою-розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 становить 32700,00 грн., яка складається з: - заборгованості за кредитом - 15000,00 грн.; - заборгованості по відсотках - 17700,00 грн.
При вирішенні спору судом враховується, що відповідачка отримала кредитні кошти, була повідомлена про умови, правила та відсотки банку, однак належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, що створило заборгованість. Крім того, відповідачка не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий банком розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідачки, приймається судом як достовірний.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин справи, суд всебічно та повно з'ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією переказу коштів, позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 33, 55, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити..
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 8317564 від 24.09.2024 року у розмірі 32700,00 грн., яка складається з: - заборгованості за кредитом - 15000,00 грн.; - заборгованості по відсотках - 17700,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230) сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя О.Г. Васюченко