Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/2282/25
Номер провадження2/173/1335/2025
іменем України
повне
17 листопада 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,
за участі:
секретаря Салтикової С.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Верхньодніпровської міської територіальної громади про визнання права власності,
Представник позивача звернулася до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті своєї матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12.01.2023 приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Малашовою Г.В. заведена спадкова справа за № 7/2023. До складу спадщини ОСОБА_2 увійшла земельна ділянка площею 5,110 га, кадастровий номер: 1221083300:02:002:0037, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території колишньої Водянської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
ОСОБА_3 успадкувала вказану земельну ділянку за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13 серпня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Однак, приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Малашовою Г.В. від 13.08.2025 йому видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, що й стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Провадження у справі відкрито 18.09.2025.
Ухвалою від 20.10.2025 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, його інтереси за довіреністю представляла адвокат Ткаченко Є.В., яка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням справу розглянути без його участі.
Суд, вислухав пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , батько позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Андріїка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 вступила у спадщину чоловіка, ОСОБА_4 за законом, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.04.2016 року, серії НВТ № 024410. Згідно свідоцтва площа земельної ділянки, яку успадкувала ОСОБА_3 складає 5,1132 га, кадастровий номер: 1221083300:02:002:0037, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території колишньої Водянської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, хоча згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 030537, виданого Верхньодніпровською райдержадміністрацією Дніпропетровської області 09.12.2002 площа земельної ділянки складає 5,110 га.
Таким чином, вбачається помилка у зазначенні площі земельної ділянки, допущена під час видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом.
Далі, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 належну їй на праві приватної власності, Державний акт серії ІV-ДП № 030537, земельну ділянку, площею 5,110 га, що розташована на території колишньої Водянської сільської ради, що підтверджується Заповітом, складеним 11.04.2022.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Верхньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 01.11.2022, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13 серпня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , 1955 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Витягу № 71137869 про реєстрацію в Спадковому реєстрі приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Малашовою Г.В. заведено спадкову справу № 7/2023.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Малашовою Г.В. від 13.08.2025 позивачу видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, в частині відомостей про земельну ділянку, яку спадкодавиця заповіла на ім'я ОСОБА_2 , так як відсутні правові підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину на таку земельну ділянку, а саме: «Відповідно до змісту вказаного заповіту ОСОБА_3 заповіла на ім'я ОСОБА_2 «земельну ділянку державним актом ІУ-ДП № 030537, площею 5,110 га». При цьому, для отримання свідоцтва про право на спадщину заявник подав свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_3 26 квітня 2016 року Верхньодніпровською державною конторою Дніпропетровської області за реєстром № 845, згідно з яким ОСОБА_3 отримала в спадщину земельну ділянку з кадастровим номером 1221083300:02:002:0037, площею 5,1132 га, яка належала померлому чоловіку ОСОБА_4 , згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІУ-ДП № 030537, виданим 09 грудня 2002 року.».
Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту передбачений ст. 16 ЦК України.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, у нотаріальному порядку.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, держава не втрачається у здійснення власником права власності.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Згідно з пункту 4.16 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно зі ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (Інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до ч. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 - Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Таким чином, беручи до уваги неможливість отримання позивачем у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку через розбіжності в зазначеній площі даної земельної ділянки, яка вказана в свідоцтві про право на спадщину за законом та заповіті, які неможливо виправити через смерть спадкодавця - наявні матеріально-правові підстави для задоволення вимог про визнання права власності позивача на це спадкове майно.
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211.20 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Верхньодніпровської міської територіальної громади (51600, Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхньодніпровськ, просп. Шевченка, 21, ЄДРПОУ 04052595) про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 5,110 га з кадастровим номером 1221083300:02:002:0037 за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Повний текст рішення складений 26 листопада 2025 року.
Суддя: Є.В. Челюбєєв