Справа № 732/1498/25
Провадження № 2/732/604/25
26 листопада 2025 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді - Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання - Дударенко Ю. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Городня цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (адреса: проспект Леоніда Каденюка, 23, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 09806443) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» через свого представника - давоката Попова Євгена Васильовича звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просив стягнути з відповідача на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №002/24582770-СК_SB від 04.02.2024, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 13.05.2025 складає 34048,51 грн, в тому числі, заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) - 20000,00 грн; заборгованість по процентам (в тому числі прострочена) - 14048,51 грн. Крім цього, представник позивача просив стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» понесені позивачем судові витрати.
Позов вмотивовано тим, що 04 лютого 2024 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування. Заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування від 04.02.2024 слід розуміти як кредитний договір №002/24582770-СК_SB від 04.02.2024.Умовами кредитного договору визначено, що ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «ТАСКОМБАНК», позичальник просив відкрити на його ім'я поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, виявив бажання оформити платіжну картку Master Card World із встановленням кредитного ліміту, вказаного у мобільному додатку. ОСОБА_1 з 04.02.2024 є власником поточного рахунку у гривні НОМЕР_2 , відкритого до Заяви-договору на укладення договору про комплексне банківське обслуговування від 04.02.2024. Таким чином, ОСОБА_1 було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 200000,00 грн, надані кредитні кошти - 0,00 грн, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 59%. Строк кредитування 12 місяців з автоматичною пролонгацією.
Позивач вказує, що кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, проте відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 13.05.2025 складає 34048,51 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) - 20000,00 грн; заборгованість по процентам (в тому числі прострочена) - 14048,51 грн.
Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 08 жовтня 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в особі уповноваженого представника в судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив про можливість проведення судового засідання за його відсутності.
10.11.2025 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, підтримує позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення (а. с 279-280).
Згідно із ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою місця його реєстрації відповідно до відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС в Чернігівській області від 30.09.2025: АДРЕСА_2 (а. с. 273). Згідно із відмітками поштового відділення зв'язку поштові відправлення з судовою повісткою про виклик в судові засідання на 11.11.2025 та 26.11.2025 не отримані адресатом, наявні відмітки, що адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 278, 288).
У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції ВП ВС, викладеною у постановах від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, КЦС ВС від 21 грудня 2022 у справі № 757/15603/19 судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
Від відповідача відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 в розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав відзиву на позов, представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом,
створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Судом встановлено, що 04 лютого 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування в межах проекту «izibank», шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (а. с. 9-11), а також ОСОБА_1 підписано заяву-договір на відкриття банківського вкладу на вимогу для фізичних осіб «zanachka» (а. с. 16-19), згоду та запевнення клієнта до договору (а. с. 12-15).
Умовами Заяви-договору визначено, що ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Тарифами АТ «ТАСКОМБАНК», позичальник просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім'я та виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.
Як убачається з п.1 Заяви - договору позичальнику було надано кредит на споживчі цілі у вигляді встановлення на поточному рахунку кредитного ліміту в загальному розмірі 0,00 грн; кредитний ліміт встановлено на максимально доступну суму (з урахуванням індивідуальних даних клієнта) в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що складає 200 000,00 грн; процентна ставка - 59 % річних; строк користування кредитним лімітом - 12 місяців (365 днів) з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк.
Відповідно до п. 7 Заяви-договору на укладання договору про комплексне банківське обслуговування, позичальник підтвердив, що невід'ємною частиною Заяви-договору є Згода та запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку izibank Договір набуває чинності.
Відповідно до п.1 Згоди та запевнення клієнта до договору, що є невід'ємною частиною Заяви-договору, позичальник підтверджує, що до укладення договору ознайомлений з умовами договору, у тому числі Тарифами, Правилами користування електронними платіжними засобами емітованими АТ «ТАСКОБМАНК»,зокрема щодо права позичальника змінювати персональний ідентифікаційний номер (ПІН) електронного платіжного засобу (картки) впродовж дії строку Заяви-договору, з умовами відкриття та обслуговування рахунків та обов'язком банку щодо надання (за вимогою) один раз на календарний місяць безоплатно виписки за рахунком за такий місяць, з умовами розміщення вкладу, отримання споживчого кредиту, надання та/або змін умов надання банківських, платіжних та інших фінансових послуг банку.
Відповідно до п. 11 Згоди та запевнення клієнта до договору позичальник підтвердив, що розуміє та згоден з тим, що пропозиція банку з надання/встановлення кредиту є виключною, перегляд /зміна суми кредиту може бути здійснено протягом строку дії останнього, строк дії кредиту може бути змінено, а також, що процентна ставка за кредитом фіксована та не може бути змінена без згоди позичальника (клієнта). Проценти нараховуються за кредитом щомісячно на суму залишку заборгованості на кінець кожного дня за методом факт/факт та сплачуються позичальником (клієнтом) щомісячно в складі обов'язкового мінімального платежу згідно умов кредитування визначених Тарифами банку та зазначених у паспорті споживчого кредиту.
Відповідно до п. 5 Заяви-договору позичальник підтвердив генерацію ключової пари Удосконаленого Електронного Підпису (УЕП) з особистим ключем та відповідним відкритим ключем, що буде використовуватися їм в мобільному застосунку izibank для вчинення правочинів (у вигляді електронного документу), розрахунково-касовому обслуговуванні та/або при отриманні банківських, платіжних та інших фінансових послуг. Визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису, його накладення має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Пунктами 2.1., 2.3. підрозділу 2 Розділу 12 Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «ТАСКОМБАНК» в межах проекту «izibank», в редакції, яка набула чинності 01.02.2024, передбачено, що в рамках послуги банку «Картка izibank» та укладеного з клієнтом договору, банк встановлює кредитний ліміт на умовах, визначених договором та Тарифами. Банк встановлює кредитний ліміт на поточному рахунку в межах загального кредитного ліміту. Загальний кредитний ліміт визначається банком самостійно,
зазначається в Заяві-договорі на укладання договору/договорі про надання послуг/іншому документі встановленої банком форми/Тарифах, і є істотною умовою договору, в частині умов щодо встановлення кредитного ліміту на поточному рахунку, наявність якої вимагається чинним законодавством України. В межах загально кредитного ліміту банком визначається кредитний ліміт на поточному рахунку клієнта на підставі здійсненої оцінки кредитоспроможності клієнта. За наслідками такої оцінки (в тому числі враховуючи запит клієнта щодо кредитного ліміту на поточному рахунку, за наявності), банк в межах загального кредитного ліміту встановлює клієнту кредитний ліміт на поточному рахунку, розмір якого зазначає в Мобільному застосунку «izibank». У випадку, якщо клієнт не погодиться із запропонованою зміною кредитного ліміту на поточному рахунку/загального кредитного ліміту, про яку він був повідомлений у порядку та способом, встановленим договором, він зобов'язаний не пізніше 10 (десяти) календарних днів після інформування його про зміну ліміту на поточному рахунку/загального кредитного ліміту, повідомити про це банк шляхом надання письмової заяви. У разі, якщо банк у зазначений в цьому пункті строк, не отримає відповідного письмового повідомлення, новий кредитний ліміт/загальний кредитний ліміт вважаються погодженими клієнтом (а.с.127-128)
З довідки АТ «ТАСКОМБАНК» №19417/47.7 від 19.05.2025 убачається. що ОСОБА_1 з 04 лютого 2024 року є власником поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті, який відкритий до Заяви-договору на укладання договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору №002/24582770-CK_SB від 04.02.2024, № картки НОМЕР_3 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК» (а. с. 22).
Як стверджує представник позивача, кредитні кошти відповідачу ОСОБА_1 були надані у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору №002/24582770-CK_SB від 04.02.2024 за період з 04.02.2024 по 13.05.2025 (а. с. 191-251), та свідчить про виконання позивачем зобов'язань за вказаним кредитним договором.
Суд зауважує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц від 25.05.2021 належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Окреслені норми дають підстави для висновку, що саме банківські виписки з рахунків позичальника є належними й допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Отже, суд вважає надані позивачем виписки по рахунку ОСОБА_1 належними та допустимим доказами руху коштів по рахунку відповідача та доказом отримання останнім кредитних коштів в межах кредитного договору.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №002/24582770-СК_SB від 04.02.2024 станом на 13.05.2025 становить 34048,51 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 20000,00 грн; заборгованість по відсотках - 14048,51 грн (а.с.189-190).
12.06.2025 АТ «ТАСКОМБАНК» на адресу ОСОБА_1 направлялося повідомлення-вимога про погашення заборгованості за кредитним договором протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але в будь-якому разі не пізніше 45 календарних днів з дня направлення повідомлення (а.с. 253).Вказана вимога залишена відповідачем без реагування.
Суд, дослідивши умови та зміст кредитного договору №002/24582770-СК_SB від 04.02.2024 дійшов висновку, що за своєю правовою природою правовідносини, які виникли між відповідачем у цій справі та АТ «ТАСКОМБАНК» є кредитними, а тому вони підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання заяви-договору на укладення договору про комплексне банківське обслуговування у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з оплати послуг банку, що виникають в результаті використання платіжної картки, та повернення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному у ст. 13 ЦПК України саме відповідач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, визначає докази, якими підтверджуються його заперечення проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Правом на подання відзиву на позовну заяву, у якому відповідач міг би викласти свої заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими вона не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, не скористався. Відповідачем не оспорювався факт отримання ним кредитних коштів та не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача. При цьому, судом враховується стандарт доказування «більшої вірогідності».
Досліджені судом письмові докази підтверджують факт укладення між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, а також неналежне виконання останнім умов договору. Розрахунок заборгованості та виписки по рахунку підтверджують наявність заборгованості, яка зазначена позивачем та не спростована відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №002/24582770-СК_SB від 04.02.2024, що станом на 13.05.2025 складає 34048,51 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) - 20000,00 грн; заборгованість по процентам (в тому числі прострочена) - 14048,51 грн, підлягають задоволенню.
Задовольнивши позов, суд вирішує долю судових витрат, понесених позивачем.
Згідно із ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 205,207, 526, 626,628,638, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 82, 89, 128, 130, 131, 133, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-284, 353-354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 002/24582770-СК_SB від 04.02.2024, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 13.05.2025 становить 34048,51 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту (в тому числі прострочена) - 20000,00 грн; заборгованості по процентам (в тому числі прострочена) - 14048,51 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз'яснити, що він має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення складено і підписано 26.11.2025.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (адреса: проспект Леоніда Каденюка, 23, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 09806443).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ).
Суддя А. О. Бойко