Справа № 766/8987/24
н/п 2/766/1833/25
20.11.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
за участю секретаря Сивкович О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник АТ «А-БАНК» у червні 2024 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «А-БАНК» заборгованість в розмірі 97374,05 грн. за кредитним договором Б/Н від 20.05.2021 року та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.05.2021 року відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору Б/Н та відкриття банківського рахунку і на підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ініціювала встановлення кредитного ліміту на банківський рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. АТ «А-БАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, встановленому умовами договору. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 22.05.2025 року виникла заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 97374,05 грн., яка складається з наступного: 52821,08 грн - заборгованість за кредитом; 44552,97 грн. - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом. Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу смс-повідомлень і дзвінків з вимогою виконати зобов'язання за договором, проте остання продовжує ухилятися від виконання зобов'язань та заборгованість не погашає, що є порушенням прав АТ «А-БАНК».
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.07.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
19.02.2025 року до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов відзив на позовну заяву за підписом Я.О. Савчака, який діє в інтересах ОСОБА_1 , яка повністю заперечує проти позову, а також проти доводів та аргументів, які викладені у позовній заяві АТ «Акцент-Банк». Зокрема, відповідач заперечує наявність правовідносин та зобов'язань перед АТ «Акцент-Банк» та за жодних обставин не мала та не отримувала жодних кредитних коштів та позик від банківської установи за спірним кредитним договором № б/н від 20.05.2021 року.
17.03.2025 року до Херсонського міського суду Херсонської області надійшла відповідь на відзив за підписом В.В. Мальованного, який діє в інтересах АТ «Акцент-Банк», та повністю підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві АТ «Акцент-Банк». Також позивач заперечив проти вимог відповідача про стягнення у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн., посилаючись на надмірно завищені суми розрахунку та відсутність належних доказів на підтвердження надання правової допомоги відповідачем.
23.05.2025 року через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача - Євдотьєва Анатолія Олександровича про відкладення судового засідання у зв'язку із проведення переговорів з позивачем щодо предмету спору.
Представник позивача, в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за адресою реєстрації місця проживання відповідача та у електронний кабінет Електронного суду представнику відповідача.
10.07.2025 року через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача - Євдотьєва Анатолія Олександровича про проведення розгляду справи без участі представника відповідача.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
Статтями 13,81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, які регулюються ЦК України.
Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.
10.09.2017 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. В анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомлений та згодний з умовами вказаного договору.
20.05.2021 року ОСОБА_1 підписала електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 6172 з номера телефону НОМЕР_1 паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена».
Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача викладено у п. 3 паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» від 20.05.2021 року: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговими періодом використання; сума/ліміт кредиту: до 200000 грн. в залежності від суми, яка погоджена в заявці на кредит; строк кредитування (строк дії кредитної лінії): 240 місяців з правом автоматичного продовження; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту: кредитні кошти надаються споживачеві шляхом кредитування рахунку на споживчі потреби, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку кредитодавця, на підставі Договору про споживчий кредит.
Пунктом 4 паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» від 20.05.2021 року передбачено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: пільгова процентна ставка: 0,000001% пільговий період - 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); базова процентна ставка: 3,4% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості); 40,8% річних. Тип процентної ставки - фіксована.
Загальні витрати за кредитом складають 51571,06 грн., що розраховано, виходячи з суми кредитного ліміту 25000 грн., погашення якого відбулось мінімальними обов'язковими платежами. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі: 76571,06 грн., що розраховано, виходячи з суми кредитного ліміту 25000 грн., погашення якого відбулось мінімальними обов'язковими платежами. Реальна річна процентна ставка складає 49,34% річних.
Відповідно до довідки АТ «А-Банк» ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: НОМЕР_3 із строком дії до липня 2027 року.
Згідно з довідкою АТ «А-Банк» ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт за договором б/н від 20.05.2021 року за період з 20.05.2021 року по 22.05.2024 року, який неодноразово змінювався: 20.05.2021 року - 34400,00 грн., 17.01.2022 року - 64000,00 грн., 02.03.2022 року - 53372,00 грн., 28.06.2023 року - 52821,08 грн., 29.03.2024 року - 52900,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 20.05.2021 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.05.2024 року складає 97374,05 грн., з яких: 52821,08 грн. - заборгованість за кредитом, 44552,97 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_4 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 , за період з 20.07.2021 року по 27.03.2024 року вбачається рух коштів по вказаному рахунку; сума витрат складає 112439,14 грн., сума зарахувань - 16718,26 грн., сума комісій - 1320,22 грн., останній платіж здійснено 28.03.2022 року. Із вказаної виписки вбачається, що в розмір заборгованості ОСОБА_1 враховувались списання відсотків, комісії за користування кредитними коштами, комісії за обслуговування.
Перевіривши розрахунок заборгованості за договором № б/н від 20.05.2021 року та виписку по рахунку № НОМЕР_4 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 , за період з 20.07.2021 року по 27.03.2024 року, не враховуючи списаних позивачем відсотків за користування кредитом, судом встановлено, що сума витрат відповідача складає - 64377,81 грн., сума зарахувань - 16718,26 грн.
Згідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). В анкеті-заяві позичальника від 10.09.2017 року процентна ставка за кредитом не зазначена.
Обґрунтовуючи право на нарахування процентів за користування кредитом, банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором № Б/Н від 20.05.2021 року посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», розміщений на сайті, та Тарифи, як невід'ємні частини договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті, та Тарифами, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа № 6-16цс15).
Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При укладенні договору з ОСОБА_1 позивач не дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк, а тому відсутні підстави для стягнення процентів за користування кредитними коштами, проте, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню залишок суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 47659,55 грн. (64377,81 грн. (сума витрат) - 16718,26 грн. (сума зарахувань). Такий підхід узгоджується із правовою позицією, викладеній у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17.
Крім того, суд не бере до уваги долучений позивачем паспорт споживчого кредиту, оскільки він є способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Тобто, паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит. Крім того, згідно відомостей паспорта споживчого кредиту від 20.05.2021 року, датою надання інформації є 20.05.2021 року та не вказано строк зберігання чинності та актуальності інформації, в той час як анкету-заяву підписано відповідачем 10.07.2017 року, а заборгованість нараховано банком за період з 20.05.2021 року до 22.05.2024 року.
Зазначене відповідає правовим висновкам Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Так, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором б/н від 22.05.2024 року та виписку з її рахунку, відповідно до яких станом на 22.05.2024 року заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 52821,08 грн.
Проте, відповідно до вказаного розрахунку та виписки із рахунку відповідача, які перевірено судом, ОСОБА_1 активно користувалась кредитними коштами та здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором.
Отже, розрахунок заборгованості відповідача за кредитом необхідно здійснювати за випискою по картці відповідача та враховувати лише фактичні витрати відповідача, які остання здійснювала за допомогою виданої їй позивачем кредитної картки, та в рахунок заборгованості за кредитом не може враховуватись списання відсотків за користування кредитом та комісії, оскільки між сторонами не було погоджено умов щодо їх сплати, а також те, що вказані складові мають зараховуватися позивачем до заборгованості за тілом кредиту.
Із виписки про рух коштів по картці відповідача вбачається, що за період з 20.07.2021 року по 27.03.2024 року сума фактично використаних відповідачем кредитних коштів складає 64377,81 грн., в той час як сума внесених коштів складає 16718,26 грн.
Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі 29№ 342/180/17).
Отже, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк» через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Крім того, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відтак, умови договору, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог про нарахування відсотків за ставкою 44,4 % не були погоджені позичальником, а тому не є частиною кредитного договору та відсутні підстави для їх нарахування та стягнення з відповідача.
При цьому, вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтею 625 ЦК України позивач не пред'явив.
Також позивач не обґрунтовував вимоги про стягнення відсотків і положеннями ст. 1048 ЦК України щодо визначення розміру відсотків на рівні облікової ставки Національного банку України.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ «Акцент-Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення з боржника фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» підлягає стягненню залишок неповернутих банку коштів у розмірі 47659,55 грн. (64377,81 грн. - 16718,26 грн.), тобто позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які в даному випадку складають (47659,55/97374,05 *100)= 48,94 %.
Зокрема, згідно платіжного доручення № 6005315419935 від 22.05.2024 року позивачем сплачено 3028,00 грн. судового збору, з урахуванням задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення в рахунок відшкодування судового збору 1481,90 грн.
Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст.ст.273, 274-279, 280-283 ЦПК України, на підставі ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 634, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 20.05.2021 року Б/Н яка виникла станом на 22.05.2024 року в сумі 47659 (сорок сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 55 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 1481 (одну тисячу чотириста вісімдесят одну) гривню 90 копійок в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін :
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», юридична адреса: м. Дніпро вул. Батумська, 11. Код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 20.11.2025 року
СуддяЯ. В. Шестакова