Справа № 766/6268/25
н/п 2-а/766/265/25
19 листопада 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Скотников Олександр Миколайович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити. Постанову №І/1/338 від 27.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 210-1 КУпАП скасувати. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити. Свої вимоги мотивував тим, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення №І/1/338 позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У протоколі зазначено, що позивач в порушення вимог ч. 3, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 1 додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для поновлення на військовому обліку. Адміністративне правопорушення встановлено 26.01.2025 року, однак протокол №І/1/338 був складений 26.01.2024 року. У протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 27 січня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . До протоколу жодних матеріалів не додається. 27.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , за результатами розгляду протоколу №І/1/338 від 26.01.2025 року, винесено постанову №І/1/338 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не був присутнім. Оскаржувану постанову позивач не отримував. Про існування вказаної постанови позивачу стало відомо лише 14.04.2025 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №77625535 від 26.03.2025 року в Березанському відділі державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що підтверджується заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Вказана постанова є необґрунтованою, не відповідає нормам КУпАП та складена з невірною кваліфікацією правопорушення, при відсутності події правопорушення. Позивач стоїть на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 03.07.2003 року. Жодного відношення, як військовозобов'язаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 не має. З наявних у справі матеріалів вбачається, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ІНФОРМАЦІЯ_4 не доведена, оскільки відсутні будь-які докази того, що останній був належним чином оповіщений про виклик до незрозуміло якого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Повістка про проходження медичного огляду не була надана позивачу. Втім, з матеріалів справи наявність направлення за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 на проходження військово-лікарської комісії на ім'я позивача не встановлено. Виходячи з норм Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», інформацію, яку нібито не оновив або не уточнив позивач посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , могли отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких мають доступ в електронному вигляді. Крім того, представником ІНФОРМАЦІЯ_2 в оскаржуваній постанові не вказано, які саме відомості (персональні дані) не могли бути одержані самостійно шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Ухвалою від 29.04.2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом. Відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, на стягненні судових витрат з відповідача не наполягав. В останнє судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про закінчення розгляду справи у його відсутність, просив адміністративний позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подавав.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 26.01.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №І/1/338.
Зі змісту указаного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , в порушення вимог ч.3 і ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п.1 Додатку 1 до Порядку організації ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для поновлення на військовому обліку. Адміністративне правопорушення встановлено 26.01.2025. Провину у скоєному адміністративному правопорушенні визнав, щиро розкаявся, пояснив, що не працює і має скрутне матеріальне становище, адміністративне правопорушення вчинив вперше і не мав на меті умисно порушувати правила військового обліку, постійного доходу не має.
Постановою №І/1/338 від 27.01.2025 рокуу справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в сумі 17000 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 будучи таким, що перебуває на обліку в відділі ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив наступні порушення законодавства про оборону: в порушення вимог абзацу другого ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» і в порушення вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність явки 30.11.2024 року до ТЦК, на вказаний виклик не з'явився, військово-лікарську комісію не пройшов і продовжував використовувати свій час на власний розсуд, в зв'язку з чим був оголошений в розшук, доки 26.01.2025 року був доставлений національною поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_7 , при чому не маючи при собі обов'язкових документів, паспорта громадянина України та військового облікового документу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що підтверджується даними реєстру «Оберіг», повісткою, рапортом працівників поліції та протоколом від 26.01.2025 року.
14.04.2025 року позивач звернувся до Березанського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №77625535. Про існування оспорюваної постанови позивачу стало відомо лише 14.04.2025 року під час ознайомлення з вказаними матеріалами виконавчого провадження.
26.03.2025 року постановою старшого державного виконавця Березанського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Туцькою А.М. відкрито виконавче провадження ВП №77625535 на підставі оскаржуваної постанови.
Згідно довідки №122 від 03.07.2003 року, ОСОБА_1 стоїть на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Так, статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Зокрема, відповідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, передбачає обов'язково встановлення вини особи у вчиненні правопорушення, зокрема свідомого допущення нею порушення приписів законодавства про мобілізацію.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Зокрема, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Водночас в протоколі про адміністративне правопорушення, так само і в оскаржуваній постанові, не зазначено дату належного підтвердження оповіщення військовозобов'язаного. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не вказано коли саме (дату та час) позивач повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак відповідачем не доведено те, що позивач був належно оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд звертає увагу учасників справи, що сам по собі опис адміністративного правопорушення, що міститься в оскаржуваній постанові, не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а відповідно постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Матеріали адміністративної справи не містять належних і допустимих доказів того юридичного факту, що позивач був належним чином, тобто у порядку, передбаченому КУпАП, повідомлений про день та час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення, а саме на 27.01.2025 року.
Матеріали справи не містять ані копії повістки із особистим підписом позивача про її отримання, ані зворотного повідомлення від установи поштового зв'язку про її надсилання.
У зв'язку зі встановленими судом порушеннями відповідачем норм права, які у сукупності свідчать про те, що позивач підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не на підставі і в порядку, встановленому законом.
Таким чином, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови було порушено вищезазначені вимоги КУпАП.
Що стосується спірного питання чи був позивач повідомлений належним чином, суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень мав можливість надати суду докази належного повідомлення позивача про надходження на його ім'я повістки, проте не зробив цього, а тому суд не може перевірити зазначені обставини. У матеріалах справи будь-які відомості про направлення повістки ОСОБА_1 , а також її отримання останнім, відсутні.
Позивач стверджує, що будь-яких повісток від відповідача не отримував, також в постанові відсутнє посилання на офіційний документ, який направлявся позивачу для явки до органів ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначені доводи матеріалами справи не спростовуються.
Тобто, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку позивач ухилився.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.19, 20, 72, 77, 162, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 262, 286, 295 КАС України, ст.ст. 7, 9, 210-1 ч.3, 245, 247, 251, 252, 268, 280 КУпАП, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Скотников Олександр Миколайович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову №І/1/338 від 27.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Майдан