Ширяївський районний суд Одеської області
26.11.2025 Справа №: 518/1782/25 Провадження № 2/518/627/2025
26 листопада 2025 року селище Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Гуржій А.В.,
секретаря судового засідання Майнич В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в селищі Ширяєве Березівського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Встановив:
14.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 25% частки всіх видів заробітку (доходу) і до досягнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Позивач подала до суду заяву в якій, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі, справу розглянути за її відсутності та не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань не надав, відзиву не подавав, про дату, час та місце судового засідання у відповідності до ст. 128 ЦПК України повідомлявся належним чином.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 26.11.2025 року.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із таких підстав.
Судом встановлено, що згідно із копією свідоцтва про народження (серія НОМЕР_1 ) відповідач ОСОБА_2 є батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На цей час позивач і відповідач проживають окремо, дитина проживає разом з позивачкою, що підтверджується довідкою про склад сім'ї №518/02-25 виданою 03.09.2025 року Петровірівською сільською радою Березівського району Одеської області.
Застосовуючи норми матеріального права суд виходить з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Крім того, статтею 181 СК України визначено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину.
Відповідно до вказаної статті способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою ВР N789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Згідно з нормами ч. ч. 1 та 2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Нормами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Судом встановлено, що дитина виховується позивачкою і потребує матеріальної допомоги.
Позивачка визначила аліменти у розмірі 25 % з усіх видів заробітку відповідача. Оскільки розмір частки стягнення вона не вказує, то суд виходить із розміру аліментів 25 % та вимог ст. 183 СК України, що складає 1/4 частину усіх доходів відповідача.
Оцінивши надані докази в сукупності та з урахуванням того, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини усіх його доходів щомісячно забезпечать права та інтереси дитини та не порушать права та інтереси батька, а тому підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи те, що позивачка звернулася до суду з позовом 14.10.2025 року, тому і стягнення аліментів необхідно здійснювати саме з вказаної дати.
Нормами ч. 1 ст. 430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, враховуючи вказану норму, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає також стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268,273, 279, 280-282, 354-355, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.10.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення з аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Копію рішення направити сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Суддя А.В. Гуржій