Справа № 513/787/25
Провадження № 2/513/733/25
Саратський районний суд Одеської області
26 листопада 2025 року Саратський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Миргород В.С.,
за участю секретаря судового засідання Аркуші І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» в особі представника Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд, -
16 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») через свого представника Тараненка А.І. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога» було укладено у формі електронного документу кредитний договір № 213909816, який підписаний за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV7К4М5.
За умовами Договору відповідач отримав кредит у розмірі 6 100,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , строком на 30 днів з дати отримання кредиту, зі сплатою відсотків за дисконтною ставкою у розмірі 0,35 % річних від суми кредиту за кожний день користування, за базовою ставкою у розмірі 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
30 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №30/1023-01, відповідно до якого до ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 213909816 від 17 лютого 2022 року.
29 травня 2025 року ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЕЙС» було укладено Договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до якого до ТОВ «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 213909816 від 17 лютого 2022 року у розмірі 11 473,49 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість у розмірі 11 473,49 грн та судові витрати у сумі 2 422,20 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2025 року, справу передано у провадження судді Миргород В.С.
Ухвалою суду від 17 червня 2025 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін; відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. В позовній заяві просить розглянути справу у відсутність представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, не заперечуючи проти винесення заочного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судових викликів рекомендованими листами з повідомленням за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , які повернуто з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», та шляхом розміщення оголошення на сайті веб-порталу «Судова влада України».
Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Крім того, про розгляд справи відповідач повідомлений згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як визначено у ч. ч. 1, 2, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Отже, оскільки судові виклики були направлені відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останнього, проте, конверти повернулися із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляв, то суд вважає, що судові виклики відповідачу вручені.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, про розгляд справи відповідач повідомлений згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення.
У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що на підставі заявки позичальника на отримання грошових коштів в кредит 17 лютого 2022 року на підставі заявки між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 213909816 у формі електронного документу з використанням електронного підпису за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV7К4М5. За умовами договору відповідач отримав кредит у сумі 6 100,00 грн строком на 30 днів від дати отримання кредиту (Дисконтний період). За користування кредитом клієнт сплачує за кожен день дисконтну процентну ставку - 0,35% у розмірі 127,75 грн, індивідуальну процентну ставку 1,16 % у сумі 422,11 грн, базову процентну ставку - 1,70% у розмірі 620,50 грн.
ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту до Договору № 213909816 від 17 лютого 2022 року, який містить умови щодо порядку та розміру нарахування заборгованості за кредитом, відсотками.
Банк виконав умови договору та перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 6 100,00 грн платіжну картку № НОМЕР_1 , на підтвердження чого надано копію платіжного доручення № f3389bc0-d12f-486f-ae9c-b60617e0c426 від 17 лютого 2022 року про перерахування коштів.
Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідач повернув кредит та нараховані відсотки у строк, передбачений договором.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 175 від 05 травня 2022 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 11 473,49 грн.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01 відповідно до якого, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 від 03 жовтня 2023 року до Договору факторингу № 30/1023-01 від 03 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 11 473,49 грн.
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЕЙС» укладено Договір факторингу №29/05/25-Е згідно якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 11 473,49 грн.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № б/н від 29 травня 2025 року до Договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 11 473,49 грн.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ЕЙС» за кредитним договором № 213909816 від 17 лютого 2022 року на дату подання позовної заяви становить 11 473,49 грн, яка складається з: 6 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5 373,49 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитними котами; 0,00 горн - за штрафами та санкціями.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Крім того, згідно з п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості.
Таким чином заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29 травня 2025 року, укладеного з Адвокатським бюро "Тараненко та партнери", копію додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги №25770578914 від 30 травня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг, а саме складання позовної заяви ТОВ "ФК "ЕЙС" до боржника ОСОБА_1 - 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 - 1 000,00 грн, надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ "ФК "ЕЙС" до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - 500,00 грн, підготовка та подача клопотання про витребування доказів щодо перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 - 500,00 грн та загалом 7 000,00 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати яких 2 422,40 грн - витрат зі сплати судового збору та 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором 17 лютого 2022 року № 213909816 розмірі 11 437,49 грн, з яких: 6 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5 373,49 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитними котами; 0,00 горн - за штрафами та санкціями.
Також, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" підлягають стягненню судові витрати з яких: 7 000,00 грн - витрати на правничу допомогу та 2422,40 грн - витрати зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 213909816 від 17 лютого 2022 року у розмірі 11 437,49 грн (одинадцять тисяч чотириста тридцять сім грн 49 к.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати, з судового збору у сумі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручене у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду або через Саратський районний суд Одеської області, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 26 листопада 2025 року.
Суддя В. С. Миргород