Справа № 523/11105/25
Провадження 1-в/522/464/25
25 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Одесі подання начальника Приморського РВ філії ДУ "Центр пробації" в Одеській області ОСОБА_4 щодо застосування покарання за наявності кількох вироків стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Арцизького району Одеської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засудженого вироком Пересипського районного суду м. Одеси від 03.06.2025 року за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, та вироком Приморського районного суду м. Одеси від 10.07.2025 року за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України,
Начальник Приморського РВ філії ДУ "Центр пробації" в Одеській області ОСОБА_4 звернулась до суду з поданням про вирішення питання щодо застосування покарання за наявності кількох вироків стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування подання посилається на те, що 05.08.2025 року на виконання до Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеської області відносно ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшов вирок Пересипського районного суду м. Одеси від 03.06.2025 року, яким його засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, на підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України з покладенням обов'язків. Законної сили вирок набрав 04.07.2025 року.
30.10.2025 року на виконання до Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеської області відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшов вирок Приморського районного суду м. Одеси від 10.07.2025 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, на підставі ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України з покладенням обов'язків. Законної сили вирок набрав 12.08.2025 року.
На момент винесення вказаного вироку громадянином ОСОБА_5 не було відбуто частину покарання за вироком Пересипського районного суду м. Одеси від 03.06.2025 року. Однак вироком Приморського районного суду м. Одеси від 10.07.2025 року невідбуту частину покарання за вироком Пересипського районного суду м. Одеси від 03.06.2025 року не враховано. Тому просить вирішити питання щодо застосування покарання за наявності кількох вироків.
Представник Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_7 просила розгляд справи відносно ОСОБА_5 провести без її участі та задовольнити подання.
Засуджений ОСОБА_5 завчасно повідомлений про судове засідання, до суду не прибув, клопотань не надав, а представник відділу пробації не забезпечив явку засудженого до суду. Тому подання розглянуто відповідно до ст.ст.324,539 КПК України без його участі.
Прокурор Приморської окружної прокуратури м. Одеси заперечувала проти задоволення клопотання.
Судом встановлено, що вироком Пересипського районного суду м. Одеси 03.06.2025 року за ч.1 ст. 309 КК України ОСОБА_5 засуджений до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, 10.07.2025 року ОСОБА_5 засуджений вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.
Обидва вироки не були оскарженні та набрали законної сили.
Відповідно до ч. 2ст.539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Згідност. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має вирішувати питання, зокрема, про застосування покарання за наявності кількох вироків.
У відповідності до п. 11, п. 14 ч. 1ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: про застосування покарання за наявності кількох вироків; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно питання про застосування покарання за наявності кількох вироків постає перед судом під час їх виконання, зокрема, у випадку, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що ухвалив останній за часом вирок, і тому не призначив покарання за сукупністю вироків.
Згідно з п.25Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»суд, призначаючи покарання за кількома вироками, повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст.71 КК України. При складанні покарань у порядку, передбаченому зазначеною статтею, загальний його розмір не може бути більшим за максимальну межу, встановлену для цього виду покарання в Загальній частині КК. Якщо за знову вчинений злочин призначено передбачене законом максимальне покарання, не відбута частина покарання за попереднім вироком підлягає поглиненню. Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так іст.71 КК України: спочатку - за правилами ч.1ст.70 КК Україниза сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4ст.70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків. За наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов'язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками відповідно дост.71 КК України.
Також, суд звертає увагу на роз'яснення, викладені в п.п. 10, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків», з яких вбачається, що питання, пов'язані з виконанням вироку за наявності інших вироків, розглядається судом у порядку, передбаченому ст.ст.537,539 КПК України, у випадках: а) коли щодо засудженого є вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому суд не призначив покарання за сукупністю вироків; б) коли під час виконання покарання, призначеного за сукупністю вироків, перший з яких скасований касаційною інстанцією, внаслідок чого необхідно виключати призначену відповідно до нього міру покарання.
Не підлягають розгляду в порядку, передбаченомуст. 539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Зокрема, відповідно до вищезазначеної постанови, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання згідно зіст. 43 КК України 1960 р. (на сьогодніст. 71 КК України) не було вирішено.
Крім того, у порядку, передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків, лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду в такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Суд не вбачає перешкод для самостійного виконання двох вищезазначених вироків суду відносно засудженого ОСОБА_5 .
Разом з тим, суд в цьому випадку не має процесуальних повноважень в порядку, передбаченому п. 11 ч. 1 ст. 539 КПК України, вирішувати питання, які зачіпають суть вироку, змінюють його.
Крім цього, призначивши на підставі ухвали суду покарання ОСОБА_5 за правилами ст. 70 чи ст. 71 КК України, суд фактично змінить суть призначеного йому покарання за вироком суду, що на переконання суду є неприпустимим і може вирішуватись лише вироком, а не ухвалою.
Слід також зазначити, що клопотання не містить конкретної вимоги, яким саме чином слід вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків і які труднощі виникають при виконанні вказаних вироків.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що вирішення зазначеного подання порушує суть вироків та недопустимості погіршення статусу і становища засудженого, суд приходить до висновку, що задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст. ст.107,372,376,537,539 КПК України, суд
Відмовити в задоволені подання начальника Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_4 про вирішення питання щодо застосування покарання за наявності кількох вироків відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя ОСОБА_1