Справа № 521/11554/23
Номер провадження:1-кп/521/708/25
26 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ( у режимі ВКЗ),
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, у режимі відеоконференції, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000000258 від 17.03.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 05.12. 2025 року.
Прокурор під час судового засідання заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала, просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника.
Вислухавши думку сторін, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити з наступних підстав.
Під час судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.ст.177, 183 зазначеного Кодексу, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може бути застосований лише до підозрюваного чи обвинуваченого у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний чи обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст.ст.2,9 наведеного Кодексу, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності і в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Стаття 177 КК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Втім, ст.178 зазначеного Кодексу передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного позбавлення волі, з конфіскацію майна. За своєю правовою природою та об'єктом спрямування злочин направлений проти основ національної безпеки України. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу, що тим самим підвищує ступінь суспільної небезпечності цього злочину.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України та перебуваючи на території м. Херсона підтримував зв'язок із представниками рф наявні ризики передбачені п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме:
1) ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Також, встановлено, що обвинувачений має стійкі зв'язки з представникам РФ, які на теперішній час вчинюють особливо тяжкі злочини та військові операції на території України, що дає підстави вважати, що ОСОБА_7 буде переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, враховуючи активне ведення бойових дій та збройної агресії Російської Федерації на території України, діяльність іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених і керованих та фінансованих Російською Федерацією, що зумовлює тимчасову неконтрольованість окремих територій України, є можливість переховування ОСОБА_7 від суду на вказаних територіях та перехід на сторону ворога.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
2)Незаконно впливати на інших співучасників інкримінованого йому злочину
У ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, в тому числі особи, яких намагалися залучити представники РФ до протиправної діяльності проти України, при цьому, встановлено, що обвинувачений має стійкі зв'язки серед представників РФ, через яких намагатиметься здійснювати тиск на свідків.
3)Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На даний час не встановлені усі спільники ОСОБА_7 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Крім того, враховуючи підтримку ОСОБА_7 протиправної діяльності російських окупаційних військ, в разі загострення воєнних дій на території України існує ймовірність його сприяння представникам Російської Федерації в проведенні підривної діяльності на шкоду державній безпеці України та перешкоджанню провадженню іншим чином.
4)Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Крім того, метою вчинення ОСОБА_7 протиправних дій є надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, на теперішній час є підстави вважати, що обвинувачений, розуміючи, що представники РФ можуть забезпечити його переховування на території РФ, буде вважати, що єдиним способом уникнути кримінальної відповідальності за вчинення вказаних протиправних дій є доведення своїх злочинних намірів до кінця, продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, та вчинить інші протиправні дії, які необхідні для надання допомоги представникам РФ, а також взагалі перехід на бік ворога.
Матеріали справи не містять відомостей про обставини, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, або можливості зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Приймаючи до уваги викладені підстави та наведені й встановлені в судовому засіданні ризики, обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_7 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.111 КК України, колегія суддів приходить до висновку, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_7 не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, і вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
При цьому, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.
Керуючись ст.ст.177-178, 183, 197, 217, 331, 369-372, 392 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого відношенні ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, до 24.01.2026 р. включно.
Розмір застави не визначати.
Копію ухвали направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3