Єдиний унікальний номер 448/2388/25
Провадження № 1-кс/448/379/25
26.11.2025 слідча суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВнП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції
ОСОБА_3 , погодженого з начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за № 12025141230000292 від 23 листопада 2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,
1. 24 листопада 2025 слідчий СВ ВнП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, в якому просить накласти арешт на грошові кошти, а саме на: 2 (дві) банкноти, номіналом 50 (п'ятдесят) євро із наступними серіями та номерами: RE 0532247996, VD0610364483.
2.Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ ВП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 12025141230000292 від 23 листопада 2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.
3. Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 22.11.2025 від працівників прикордонної служби МАПП «Шегині» надійшло повідомлення про те, що громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надав неправомірну вигоду працівнику прикордонної служби у розмірі 100 (сто) євро за вирішення питання щодо безперешкодного перетину державного кордону України.
4. 22.11.2025 в період часу з 17:01 год. по 17:25 год. слідчим СВ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 було проведено огляд місця події, а саме: приміщення службового кабінету міжнародного пункту пропуску «Шегині», що знаходиться за адресою: с. Шегині, Яворівського район, Львівська область, в ході якого виявлено та вилучено дві банкноти: банкнота номіналом 50 (п'ятдесят) євро із серією та номером RE 0532247996 та банкнота номіналом 50 (п'ятдесят) євро із серією та номером VD0610364483.
5. 24.11.2025 постановою слідчого СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 вищевказані банкноти - визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
6. Вказує, що вищевказані банкноти самі по собі або в сукупності з іншими речами та документами мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та не становлять собою і не включають до себе речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю. З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що є ризики того, що використання вищевказаних банкнот, які є предметом злочину, власником чи іншими користувачами може призвести до її зміни, втрати, а також знищення слідів, які містить на собі вказані банкноти, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини по суті, а також унеможливить її подальшої спеціальної конфіскації, просить накласти арешт на вищевказані 2 (дві) банкноти, номіналом 50 (п'ятдесят) євро із наступними серіями та номерами: RE 0532247996, VD0610364483.
7.В судове засідання слідчий СВ ВнП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 не з'явився, в матеріалах клопотання міститься його заява, в якій він зазначив, що вимоги клопотання підтримує та просить розгляд такого проводити без його участі.
8.Власник ОСОБА_5 був повідомлений про час, дату і місце розгляду клопотання, в судове не з'явився та не надіслав клопотання про відкладення розгляду такого.
9. Слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 172 КПК України.
10. Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
11. Проаналізувавши документи та матеріали, якими слідчий СВ ВнП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
12. Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
13. Так, згідно зі ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
14. Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно з абзацом другим частини першої статті 170 КПК, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
15. Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
16. Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
17. Відповідно до частини 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
18. Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
19. Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
20. Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
21. Судом встановлено, що 23.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141230000292 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.369 КК України.
22. З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12025141230000292 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.369 КК України.
23. Зазначені в клопотанні 2 (дві) банкноти, номіналом 50 (п'ятдесят) євро із наступними серіями та номерами: RE 0532247996, VD0610364483, які вилучені 22.11.2025 - згідно постанови слідчого СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 24.11.2025 визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
24. Вилучені у даному провадженні речі відповідають критеріям, визначеним в ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів.
25. Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
26. Згідно з частиною другою статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
27. Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
28. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
29. Проте, попередні положення, жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
30. Слідчий суддя наголошує, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення Європейського Суду у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
31. Таким чином, право на володіння речами і документами не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
32. Важливим в даних правовідносинах є те, що в кримінальному проваджені арешт допускається в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів.
33. Враховуючи конкретні обставини, слідчий суддя приходить до висновку про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, вищевказане майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що дане майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою слідчого від 24.11.2025 дане майно визнано речовим доказом в кримінальному провадженні, а тому враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування, з метою забезпечення збереження речових доказів та з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, вважаю, що є всі правові підстави для накладення арешту на вказане у клопотанні майно, а відтак клопотання є обґрунтованим.
34. Незастосування цього заходу зумовить труднощі в частині встановлення істини по кримінальному провадженню.
35. З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність накладення арешту на вказані у клопотанні речові докази, а тому клопотання слідчого СВ ВнП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наведених вище мотивів та підстав.
36. Окремо, слідчий суддя наголошує, що сторона захисту в разі зволікання і затягування розслідування справи, вправі самостійно звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту з майна.
Керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя
1.Клопотання слідчого СВ ВнП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні за № 12025141230000292 від 23 листопада 2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України - задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти, а саме 2 (дві) банкноти, номіналом 50 (п'ятдесят) євро із наступними серіями та номерами: RE 0532247996, VD0610364483.
3. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, які зобов'язані письмово проінформувати заінтересованих осіб.
4. Арешт майна може бути скасовано в порядку та за підстав, зазначених в ст.174 КПК України.
5. Копію ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
6. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
7. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
8. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала виготовлена та підписана слідчою суддею в нарадчій кімнаті 26.11.2025.
Слідча суддя ОСОБА_7