Справа № 444/2976/24
Провадження № 1-кп/444/95/2025
судового засідання
24 листопада 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141400000234 від 13.05.2024 року, щодо обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч.4 ст.185 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , українка, громадянин України, не працює, освіта середня спеціальна, не є адвокатом, депутатом, нотаріусом, не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
Згідно з представленим на розгляд суду обвинувальним актом, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Так, ОСОБА_4 12 травня 2024 року о 17 годині 08 хвилин знаходячись в приміщенні магазину «Продукти» в с. Гійче по вул. Шкільній 1, Львівського району, Львівської області, діючи в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України від 24 ^бтого 2022 року №64/2022. який » подальшому затверджено Законом Верховної Ради України №2102-ІХ від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (з подальшими змінами та доповненнями), маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись попередньо викраденою карткою потерпілої ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що її протиправні дії не будуть викриті сторонніми особами, умисно, таємно викрала грошові кошти належні ОСОБА_6 в розмірі 357 гривень, шляхом здійснення операцій з розрахунку на касі вищевказаного магазину з використанням попередньо викраденої банківської картки «Ощадбанк» № НОМЕР_1 . Надалі ОСОБА_4 12 травня 2024 року о 19 годині 04 хвилин, продовжуючи єдиний виниклий умисел, знаходячись в приміщенні магазину «Продукти» в с. Гійче по вул. Шкільній 1, Львівського району Львівської області, діючи в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який в подальшому затверджено Законом Верховної Ради України №2102-ІХ від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (з подальшими змінами та доповненнями), продовжуючи реалізовувати раніше виниклий в неї умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись попередньо викраденою карткою потерпілої ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що її протиправні дії не будуть викриті сторонніми особами, умисно, таємно викрала грошові кошти належні ОСОБА_6 в розмірі 355 гривень, шляхом здійснення операцій з розрахунку на касі вищевказаного магазину з використанням попередньо викраденої банківської картки «Ощадбанк» № НОМЕР_1 . Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Крім того, ОСОБА_4 12 травня 2024 року приблизно о 20 годині 24 хвилини, знаходячись в приміщенні магазину «Продукти» в с. Гійче по вул. Шевченка, 12, Львівського району Львівської області, діючи в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який в подальшому затверджено Законом Верховної Ради України №2102-ІХ від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (з подальшими змінами та доповненнями), маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись попередньо викраденою карткою потерпілої ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що її протиправні дії не будуть викриті сторонніми особами, діючи повторно, умисно таємно викрала грошові кошти, що належали ОСОБА_6 , в розмірі 1521 гривня, шляхом здійснення операцій з розрахунку на касі вищевказаного магазину з використанням попередньо викраденої банківської картки «Ощадбанк» № НОМЕР_1 . Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Під час розгляду справи захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого, яке мотивоване втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, тобто з підстав декриміналізації.
Обвинувачена ОСОБА_4 просить закрити щодо неї кримінальне провадження з наведених захисником підстав, зазначила, що її позиція є добровільною і не є наслідком будь-якого тиску.
Прокурор щодо клопотання про закриття провадження у справі не заперечив.
Потерпіла в підготовче засідання не з'явилася. У матеріалах справи наявна заява потерпілої у, в якій вона просить розгляд справи проводити за її відсутності.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, які не заперечили проти закриття кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Так, частина 1 ст.2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 року.
Згідно з ч.1 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024 року, чинній з 09.08.2024 року, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024 року, чинній з 09.08.2024 року, встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ передбачено, що така пільга становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року складає 3028 грн., тобто розмір податкової соціальної пільги дорівнює 1514 грн. А тому, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) стає кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2024 році становить 3028 грн. (1514 грн. неоподатковуваний мінімум доходів громадян х 2).
Згідно з ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши справу № 278/1566/21, у постанові від 07.10.2024 року зробила висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки, зазначивши, що Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак, після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Таким чином, зміни, внесені Законом України № 3886 IX, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до п.п.2 ч.3 ст. 314 КПК України передбачено повноваження суду на закриття кримінального провадження у випадках передбачених ч.2 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом, з підстав передбачених п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та у разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи наведене вище, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_4 діяння, яка обвинувачується у таємному викраденні чужого майна на суму, яка є меншою, ніж 3028 грн., у зв'язку з чим на даний час інкриміноване йому діяння із врахуванням положень ст. 5 КК України не є кримінально караним, і обвинувачена ОСОБА_4 не заперечує проти закриття кримінального провадження по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, суд вважає, що наявні правові підстави для закриття кримінального провадження на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
У разі повного закриття провадження (коли у висунутому обвинуваченні не залишилось правопорушень, по яких продовжується провадження), суд вирішує долю речових доказів (ч. 9 ст. 100 КПК України), скасовує арешти майна (ч. 4 ст. 174 КПК України) та запобіжні заходи (за наявності).
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Питання про майно, на яке накладено арешт, належить вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів належить вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Суд не вбачає підстав для стягнення з обвинуваченої ОСОБА_4 процесуальних витрат на залучення експерта, адже в даному випадку кримінальне провадження закривається у зв'язку із декриміналізацією діяння.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 314, 372, 376, 479-2 КПК України, суд, -
Клопотання адвоката ОСОБА_5 , підтримане обвинуваченою ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12024141400000234 від 13.05.2024 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
На ухвалу суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: ОСОБА_1