ЄУН: 336/7507/25
Провадження №: 4-с/336/43/2025
27 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Степливої Т.В., заявника ОСОБА_1 , представника заявника Баришнікова А.Г., представника стягувача Якименко Ю.В.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені та в інтересах дитини ОСОБА_2 , 2022 р.н., на рішення та дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романової Марини Олександрівни, заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
До Шевченківського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені та в інтересах дитини ОСОБА_2 , 2022 р.н, в інтересах якої діє представник адвокат Баришніков А.Г., на рішення та дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романової Марини Олександрівни, заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Центрального відділу ДВС у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеси) Романової М.О. від 06.08.2025 у виконавчому провадженні №78788578: від 06.08.2025 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом (виконавчий лист №336/90/2024 від 04.08.2025, виданий Шевченківським районним судом м.Запоріжжя); від 06.08.2025 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (у повному обсязі згідно інформації, вказаної у постанові); зобов'язати державного виконавця Центрального відділу ДВС у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеса) Романову М.О. повернути на рахунки ОСОБА_1 всі грошові кошти, стягнуті нею при здійсненні виконавчого провадження ВП №78788578 в межах 4125000,00 грн.; зобов'язати державного виконавця Центрального відділу ДВС у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеса) Романову М.О. скасувати арешт з грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях та належать ОСОБА_1 , що були відкриті після винесення постанови від 06.08.2025 у виконавчому провадженні ВП №78788578 їй як боржнику у виконавчому провадженні в межах 4125000,00 грн.
В обґрунтування скарги, представник заявниці зазначає, що 06.08.2025 державним виконавцем Центрального ВДВС у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеса) Романовою М.О. було винесено ряд рішень та вчинено дій, а саме: винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у ВП №78788578, винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 375000,00 грн., винесено постанову про арешт майна (коштів на банківських рахунках) ОСОБА_1 та фактично (як стало відомо із застосунку «ДІЯ») списано з банківських рахунків ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4125000,00 грн. Представник заявника стверджує, що за змістом походження цих коштів вони є часткою одноразової грошової допомоги в порядку ст. 16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». За змістом ч. 2 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не здійснюється також із сум: 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців». Вказані обставини (право дитини ОСОБА_2 , 2022 р.н.) на одноразову грошову допомогу в разі загибелі її батька (військовослужбовця) ОСОБА_3 ) підтверджуються довідкою про отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 статусу «член сім'ї загиблого (померлого) захисника, постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 08.07.2025 у справі №280/2822/23 (провадження №К/990/20753/24), в якій сформовані наступні висновки: «51. За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону. 52. Підхід Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168 дитині, зачатій за життя загиблої (померлої) особи та народженій після її смерті, є дискримінаційним. 60. Колегія суддів дійшла висновку, що встановлення права на отримання одноразової грошової допомоги передує перерозподілу суми такої допомоги і встановлення наявності у дитини права на отримання грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її батька, не може ставитись у залежність від перерозподілу цих коштів. 62. З огляду на положення Конституції України та правових норм, наведених вище, Держава повинна гарантувати виплату одноразової грошової допомоги особам, які мають на неї право». Представник заявника вважає, що такі висновки суду мають преюдиційне значення для стягувача та державного виконавця та ці кошти не могли стягуватись державним виконавцем на користь стягувача. Крім того, представник заявника звертає увагу суду, що державним виконавцем проведено відкриття виконавчого провадження з порушеннями закону, оскільки в цій постанові вказано неіснуючу особу - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також сторона заявника вказує, що оскільки отримувачем цих коштів (частка ОГД на загиблого батька Захисника Козачок ОСОБА_4 ) є малолітня дитина (козачок ОСОБА_5 ) то в силу вимог закону її законним представником є її матір - ОСОБА_1 . Накладенням арешту виконавцем Романовою М.О. в межах ВП №78788578 істотно порушуються права цієї дитини на достатній життєвий рівень, оскільки її матері заблоковано всі банківські рахунки, на яких зберігається також частка коштів цієї дитини. Внаслідок незаконних дій державного виконавця ці права дитини обмежені.
Посилаючись на викладені обставини, просить скаргу задовольнити.
Ухвалою судді від 12.08.2025 відкрито провадження у справі, витребувано з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) копії виконавчого провадження №78788578.
28.08.2025 до суду надійшли письмові пояснення представника заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_6 , в яких вона зазначила, що Шевченківським районним судом м.Запоріжжя розглянуто справу №336/5775/22 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_5 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави. Рішенням від 12.12.2024 позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_5 було повністю задоволено. Рішення набрало законної сили та 04.08.2025 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 безпідставно одержаних грошових коштів у розмірі 3750000,00 грн., який в подальшому було направлено до відділу державної виконавчої служби. Під час звернення судового рішення до виконання встановлено, що у виконавчому листі допущено помилку, стягувачем зазначено не « ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є правонаступником всіх прав та обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_6 зі збереженням усіх реквізитів. Вважає, що державний виконавець діяв у відповідності до законодавства України, згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», дії виконавця є законними, а для визнання протиправними та скасування постанов про відкриття провадження №78788578 та накладення арешту на кошти боржника від 06.08.2025 підстави відсутні. Крім того, звертає увагу суду, що саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання. Просить врахувати пояснення при вирішенні справи.
28.08.2025 через підсистему «Електронний суд» від державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Романової М.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого вона вважає, що скарга є безпідставною та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На виконанні перебуває виконавче провадження № 78788578 з примусового виконання виконавчого листа № 336/90/2024 від 04.08.2025, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) суми боргу у розмірі 3 750 000,00 грн. 06.08.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та за вих. № 108485/9 направлено сторонам до відома, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 368,75 грн., постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 375 000,00 грн., про арешт коштів боржника на загальну суму боргу 4 125 368,75 та направлено до банків-учасників обміну за допомогою накладання КЕП. Цього ж дня було сформовано запит на отримання інформації що становить банківську таємницю та за допомогою електронного документообігу направлено до банківських установ. Згідно з отриманою відповіддю за боржником зареєстровані розрахункові рахунки, у зв'язку з чим 11.08.2025 року державним виконавцем було сформовано платіжні інструкції на списання коштів з рахунків боржника у розмірі 4 125 368,75 грн. з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, та за допомогою електронного документообігу направлено до банківських установ, в яких відкриті рахунки боржника. 18.08.2025 року на депозитний рахунок відділу надійшли грошові кошти у розмірі 369 828,15 грн. Згідно відповіді банків на запит державного виконавця за боржником зареєстровано 8 розрахункових рахунків, проте у відділі відсутня інформація щодо статусу рахунків, а також відсутня інформація щодо руху коштів на рахунках. Інформація, що рахунки боржника або один з рахунків має спеціальний режим використання станом на 27.08.2025 - відсутня. При цьому державний виконавець визначив банківським установам порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення, на які заборонено законом. Разом з тим, банк не повідомляв державного виконавця про спеціальний режим коштів боржника та не повертав виконавцю його постанову без виконання. Також боржником не надано підтвердження, що рахунок має спеціальний статус та грошові кошти на рахунку боржника мають спеціальне призначення та були зараховані від ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до ст. 19 Закону боржник зобов'язаний повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини. Таким чином, державний виконавче ОСОБА_7 вважає, що підстави для задоволення скарги - відсутні.
28.08.2025 до суду надійшло клопотання представника заявника - адвоката Баришнікова А.Г., в якому він просить суд долучити до матеріалів справи письмові докази. Вказує, що виконавче провадження відкрито державним виконавцем на підставі виконавчого документу №336/90/2025, виданого 04.08.2025 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя у справі №336/5775/22. На час розгляду скарги рішення суду у цій справі вважається таким, що не набрало законної сили з підстави відкриття апеляційного провадження у справі. Також, згідно з випискою з карткового рахунку належного ОСОБА_1 на час розгляду справи списано виконавчий збір та інші витрати в розмірі 366 418,00 грн., дата 13.08.2025. Знов наголошує на тому, що стягнення не здійснюється із сум одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця.
06.11.2025 на виконання ухвали суду від Центрального ВДВС у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеса) до суду надійшли матеріали виконавчого провадження ВП №78788578.
Державний виконавець Центрального ВДВС у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеса) Романова М.О. в судове засідання не з'явилась, направивши клопотання про розгляд скарги за її відсутності.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник Баришніков А.Г. в судовому засіданні скаргу підтримали, просили її задовольнити в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_5 Якименко Ю.В. проти задоволення скарги заперечувала, просила у задоволенні відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12.12.2024 у справі №336/5775/22, провадження №2/336/90/2024 позов ІНФОРМАЦІЯ_4 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, задоволено в повному обсязі; стягнуто на користь ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_1 безпідставно одержані грошові кошти у розмірі 3750000,00 грн.; у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до ІНФОРМАЦІЯ_4 , Міністерства оборони України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , права власності на грошові кошти в сумі 3 750 000,00 грн. - частки одноразової допомоги як члена сім'ї/утриманця загиблої особи Захисника (рідного батька) старшого солдата військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 , пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби, які фактично отримані/виплачені на картковий рахунок матері дитини ОСОБА_1 та стягнення з відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_4 , Міністерства оборони України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України моральної шкоди в сумі 500 000,00 грн. - відмовлено. Рішення набрало законної сили.
На виконання зазначеного рішення, Шевченківським районним судом м.Запоріжжя 04.08.2025 видано виконавчий лист №336/90/2024, про стягнення на користь ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 з ОСОБА_1 безпідставно одержаних грошових коштів у розмірі 3750000,00 грн.
06.08.2025 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Романовою М.О. на підставі вказаного вище виконавчого листа та заяви ІНФОРМАЦІЯ_4 , - винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №78788578.
06.08.2025 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Романовою М.О. при примусовому виконанні виконавчого листа №336/90/2024, виданого 04.08.2025 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №78788578 у розмірі 368,75 грн.
06.08.2025 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Романовою М.О. при примусовому виконанні виконавчого листа №336/90/2024, виданого 04.08.2025 винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №78788578 у розмірі 375000,00 грн.
06.08.2025 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Романовою М.О. при примусовому виконанні виконавчого листа №336/90/2024, виданого 04.08.2025 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, щоб будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях,що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
До банківських установ, в яких відкриті рахунки боржника ОСОБА_1 , державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Романовою М.О. направлені платіжні інструкції №34374 від 11.08.2025, №34375 від 11.08.2025, №34770 від 15.08.2025, №34772 від 15.08.2025, №34771 від 15.08.2025 кожна на загальну суму 4125368,75 грн, яка включає суму основної суми до стягнення, суми судового збору та суми мінімальних витрат виконавчого провадження.
Згідно з випискою по картковому рахунку, наданому ОСОБА_1 , 13.08.2025 відбулось списання коштів з арештованого рахунку на суму 366 418,47 грн, стягнення за ВП №78788578.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду м.Запоріжжя від 25.08.2025 у справі №336/5775/22, провадження №22-ц/807/1732/25 поновлено ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 в собі представника Баришнікова А.Г. строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12.12.2024 у цій справі; відкрито апеляційне провадження.
26.08.2025 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Романовою М.О. при примусовому виконанні виконавчого листа №336/90/2024, виданого 04.08.2025 винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою постановлено внести зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість « ІНФОРМАЦІЯ_3 » зазначити « ІНФОРМАЦІЯ_10 ».
29.08.2025 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Романовою М.О. при примусовому виконанні виконавчого листа №336/90/2024, виданого 04.08.2025 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП№78788578 у зв'язку із відкриттям апеляційного провадження.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
У п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
У виконавчому листі №336/90/2024 стягувачем зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 , правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ІНФОРМАЦІЯ_11 (зі збереженням усіх реквізитів, в тому числі коду ЄДРПОУ). Код ЄДРПОУ у виконавчих листах зазначено вірно та належить стягувачу.
Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
За приписами частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
За приписами частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно із положеннями статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт і вилучення майна (коштів) боржника, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Судом встановлено, що державний виконавець Центрального ВДВС у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеса) Романова М.О., діючи згідно з приписами чинного законодавства, після надходження виконавчого документу та заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, винесла ряд постанов, таких як постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт коштів боржника, тощо, а також розпочала звернення стягнення з коштів, які знаходяться на цих рахунках.
При цьому, при винесені постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , державним виконавцем було зроблено застереження, щодо накладення арешту на всі кошти, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Матеріали справи не містять відомостей, наданих банківськими установами, що кошти на рахунках боржника ОСОБА_1 мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Таких доказів не надано й самою заявницею при поданні скарги.
Посилання представника заявниці ОСОБА_8 на те, що грошові кошти, розміщені на рахунках ОСОБА_1 є коштами одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та наданими сторонами доказами.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріждя від 12.12.2024 у справі №336/5775/22 встановлено, що грошові кошти, отримані ОСОБА_1 в якості одноразової грошової допомоги в розмірі 3750000,00 гривень без достатньої правової підстави. На час звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою на дії державного виконавця вказане рішення набрало законної сили, оскаржено не було, а отже правомірно звернено до виконання.
Апеляційне провадження по оскарженню зазначеного вище рішення було відкрито Ухвалою Запорізького апеляційного суду м.Запоріжжя лише 25.08.2025. Наразі, рішення за яким видано виконавчі листи - не скасовано, а отже судом не встановлено підстав для повернення на рахунки ОСОБА_1 грошових коштів, стягнутих при здійсненні виконавчого провадження ВП №78788578 в межах 4125000,00 грн.
Щодо посилання представника заявника Баришнікова А.Г. на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі №280/2822/23, якою підтверджується право дитини ОСОБА_2 , 2022 р.н. на одноразову грошову допомогу у разі загибелі її батька (військовослужбовця ОСОБА_3 ), суд звертає увагу заявника та її представника, що вказаною Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі №280/2822/23, провадження №К/990/20753/24 лише зобов'язано Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 , доньки загиблого, про призначення ОСОБА_2 , дитині загиблого старшого солдата військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 внаслідок виконання обов'язків військової служби (захист Батьківщини під час воєнних дій) одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків цієї постанови.
Доказів, що таке рішення прийнято, та грошові кошти, на які державним виконавцем накладено арешт, є коштами одноразової грошової допомоги, призначені ОСОБА_2 , дитині загиблого ОСОБА_3 , а отже є грошовими коштами, стягнення з яких не здійснюється в розумінні частини 2 статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» - суду не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий суд, яке передбачає як прийняття судом остаточного рішення, так і його виконання, яке забезпечується державою.
ЄСПЛ вказує, що право на суд, захищене статтею 6 Конвекції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України»).
Європейський суд з прав людини у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) рішення від 19 лютого 2009 року вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, судом встановлено, що державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеси) Романова М.О. в межах виконавчого провадження ВП №78788578 діяла правомірно, а отже підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 немає.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 76-80, 81, 141, 258-261, 447-453, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романової Марини Олександрівни, заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: П.Л. Коваленко