Дата документу 20.11.2025
Справа № 334/7424/25
Провадження № 2/334/3972/25
20 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Бредіхіна Ю.Ю.
за участю секретаря Жураківської В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 до Енергодарської міської ради Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно,
установив:
Представник позивача звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до Енергодарської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Енергодар Запорізької області померла ОСОБА_2 , матір позивача.
Після померлої залишилося нерухоме майно: 2-кімнатна квартира, житловою площею 32,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало їй на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області Осипенко В.В., зареєстрований у реєстрі за № 7095 06.10.2000 року, який зареєстрований 24.10.2000 р. Енергодарським бюро технічної інвентаризації за №101.
Відповідно до договору міни, 1/2 частка квартири належала померлій ОСОБА_2 , інша 1/2 частка квартири належала її чоловіку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким ОСОБА_2 на момент його смерті проживала та була зареєстрована за вказаною адресою, прийняла спадщину, але не оформила свої спадкові права.
За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений державним нотаріусом Енергодарської державної нотаріальної контори 16.05.2013 року, яким заповіла все майно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв'язку із веденням бойових дій та окупацію м. Енергодар Запорізької області, позивач була змушена залишити своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та виїхала до м. Києва, де зареєструвалась як внутрішньо переміщена особа.
18.02.2025 року позивач звернулась до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Реви І.М. з заявою про відкриття спадкової справи та отримання свідоцтва про право спадщину за заповітом, на підставі якого заведена спадкова справа №183/2025. Відповідно до листа-повідомлення від 18.02.2025 року № 855/02-14 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки нею пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини..
Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 08.05.2025 року по справі 334/2231/25 позивачу визначено додатковий строк подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 .
13.08.2025 року позивач звернулась до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Реви І.М. з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказану квартиру, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, згідно договору міни від 06.10.2000 року.
13.08.2025 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Ревою І.М. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 3974/02-31 у зв'язку з відсутністю інформації з Енергодарського бюро технічної інвентаризації Запорізької області та відсутністю інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно вищевказаної квартири.
У зв'язку із викладеним позивач просить суд визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на 2-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача ОСОБА_5 надав суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих причин, відзиву на позов не надав, із заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертався.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Енергодар Запорізької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.12.2023 року /видане повторно/ (а.с.9 оберт).
ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_2 . Факт родинних відносин між позивачем та померлою ОСОБА_2 підтверджується що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02.03.1970 року та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 05.03.1997 року, за яким позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с. 10, 14).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якій на праві спільної сумісної власності1/2 частка належала ОСОБА_2 , а інша 1/2 частка квартири належала її чоловіку ОСОБА_3 на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області Осипенко В.В., зареєстрований 06.10.2000 року у реєстрі за № 7095, який зареєстрований 24.10.2000 року Енергодарським бюро технічної інвентаризації за №101(а.с. 13).
На ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виготовлений технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з 2-х кімнат житловою площею 32,0 кв.м., загальною 53,36 кв.м. (а.с. 12).
Факт родинних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданим 05.03.1992 року (а.с. 20).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 14.03.2005 року (а.с.19).
На момент його смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала разом з померлим чоловіком за адресою АДРЕСА_1 , прийняла спадщину, але не оформила свої спадкові права.
За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений державним нотаріусом Енергодарської державної нотаріальної контори 16.05.2013 року, яким заповіла все майно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач зареєстрована та проживала у м. Енергодар, однак у зв'язку із військовою агресією, веденням бойових дій та окупацію м. Енергодар Запорізької області, позивач залишила своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та виїхала до м. Києва, де зареєструвалась як внутрішньо переміщена особа. що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.10.2023 року № 3003-7001912647 (а.с. 9, 10 оберт).
Після смерті ОСОБА_2 , 18.02.2025 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Реви І.М. із заявою про відкриття спадкової справи та отримання свідоцтва про право спадщину за заповітом, на підставі якого заведена спадкова справа №183/2025 (а.с.11).
Відповідно до листа-повідомлення від 18.02.2025 року № 855/02-14 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, через пропуск нею шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с. 14 оберт).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 08.05.2025 року по справі 334/2231/25 позивачу визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
13.08.2025 року позивач звернулась до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Реви І.М. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказану квартиру, що належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, згідно договору міни від 06.10.2000 року (а.с. 15).
13.08.2025 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Ревою І.М. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 3974/02-31 у зв'язку із відсутністю інформації з Енергодарського бюро технічної інвентаризації Запорізької області та відсутністю інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно вищевказаної квартири (а.с. 18).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно із ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особина випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно із ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Частиною першою статті 1297 ЦК України унормовано, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.
Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
У рішенні «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Матеріалами справи встановлено, що позивач у встановлений законом строк вчинив усі належні дії для оформлення спадщини, але не зміг зареєструвати своє право з незалежних від неї обставин, за таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Керуючись ст. 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Енергодарської міської ради Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін