Справа №333/10718/25
Провадження №3/333/3586/25
Іменем України
25 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Варнавська Л.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка має середньо-спеціальну освіту, неодруженої, тимчасово не працевлаштованого, яка має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.2 ст.173-2 КУпАП, -
30.10.2025 року, о 23 годині 05 хвилин, за адресою АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_1 , вчинила домашнє насильство відносно своєї доньки громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: висловлювалась нецензурною лайкою, ображала, душила в наслідок чого було завдано шкоду психічному та фізичному здоров'ю, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 ст.173-2 КУпАП.
У ході розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 , після роз'яснення їй головуючим прав, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, свою визнала частково. Повідомила, що вдома в них з дочкою виник словесний конфлікт, який супроводжувався лайкою (голосними криками), фізичного впливу не було. Просила суд не призначати їй покарання у виді штрафу, а обійтися попередження.
Потерпіла неповнолітня ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що о 23 годині 30.10.2025 року у неї з матір'ю виник словесний конфлікт після якого вони заспокоїлися та розійшлися по своїм кімнатам. Зазначила, що мати не застосовувала до неї фізичного насилля. Просила суд суворо не карати ОСОБА_1 .
Крім часткового визнання своєї вини ОСОБА_1 , її вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №333844 від 31.10.2025 року;
- терміновим заборонним приписом серії АА №530763 відносно ОСОБА_1 ;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 31.10.2025 року;
- письмовим опитуванням потерпілої ОСОБА_2 , та правопорушниці ОСОБА_1 ;
- відеозаписом доданим до справи.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Приймаючи до уваги, що строки, передбачені ст.38 КУпАП, не закінчилися, суд доходить висновку, що на ОСОБА_1 може бути накладено адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставиною, що пом'якшує вину ОСОБА_1 , є часткове визнання вини.
Суд також враховує, ті обставини, що ОСОБА_1 , зробила для себе висновки, примирилася з дочкою, тимчасово не працює, виховує неповнолітню дочку сама, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, а також думку потерпілої ОСОБА_2 , яка просила суворо не карати правопорушницю ОСОБА_1 .
Обставин, що обтяжують вину ОСОБА_1 - судом не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що хоча в діях ОСОБА_1 і вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП, однак з урахуванням обставин справи, особи правопорушниці, а також думки потерпілої, вважає за можливе застосувати до неї найменш суворий вид адміністративного стягнення.
Суд бере до уваги, що правопорушення не мало систематичного характеру, визнання вини було хоча й частковим, але щирим, між сторонами відбулося примирення, правопорушниця раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, а також виховує неповнолітню дитину без сторонньої допомоги. Також не виявлено доказів тяжких наслідків для потерпілої, а остання, своєю чергою, просила не застосовувати до матері суворого покарання.
Суд вважає, що для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення ОСОБА_1 достатнім буде призначеного покарання у вигляді - попередження.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
В той же час, відповідно до ч.1 ст.39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Згідно з ч.1 ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Відповідно до ч.6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Зважаючи на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, не завдало суттєвої шкоди фізичного та психічного характеру неповнолітній ОСОБА_2 , вважаю, що на теперішній час відсутня необхідність направлення правопорушниці ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Керуючись ч.2 ст.173-2, ст.ст.33, 39-1, 40-1, 283, 284 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»,суд -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді - попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок (IBAN): №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя Л.О. Варнавська