Справа № 128/4633/25
Іменем України
27 листопада 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вінницький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
17.11.2025 до Вінницького районного суду Вінницької області подано вищевказану позовну заяву.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 20.11.2025 визнав неповажними підстави пропуску строку звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, №2000 від 06.09.2024, вказані позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві; позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху.
26.11.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бут Н.А. на виконання вимог ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 20.11.2025 подала до суду заяву, у якій зазначила, що «позивач не має юридичної освіти чи спеціальних знань у галузі права. Під час складання протоколу уповноваженою особою відповідача позивачу не було роз'яснено право на оскарження постанови, порядок та строки подання відповідної скарги, що прямо вплинуло на своєчасність звернення до суду. Позивач перебував у впевненості, що постанова буде надіслана йому поштою та очікував її отримання, проте жодних строків такого надсилання йому озвучено не було, що унеможливило вчасне подання позовної заяви. Позивача було повідомлено про розгляд справи лише за один день до такого розгляду - 05.09.2024 про розгляд 06.09.2024 о 10 год 00 хв, що порушує статтю 277-2 КУпАП та пункт 10 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3, які встановлюють мінімальний строк у три доби. Позивачу не було надано альтернативних способів участі у розгляді справи. Формально йому запропонували підписати документ, у якому зазначалося, що всі заяви та клопотання розглядатимуться без його участі, не повідомивши про можливість бути присутнім та скористатися правом участі. Протокол був підготовлений із заздалегідь внесеними пунктами, датами та примітками, які позивач мав лише підписати. Ніхто не дав йому часу на ознайомлення з протоколом, що створило ілюзію формального виконання вимог закону про повідомлення. Постанову обіцяли надіслати поштою після розгляду, проте матеріали справи не містять доказів її надсилання, що є черговим порушенням процедури (п. 15 Інструкції). Крім того, протокол має єдиний обов'язковий встановлений зразок, затверджений додатком 1 до Інструкції. У протоколі, складеному у цій справі, містяться пункти, яких немає у зразку, а саме: «заяви, клопотання - прошу розглянути справу за моєї відсутності» та «Рішення органу, від імені якого складено протокол, за заявою, клопотанням задоволено». Це свідчить про незаконні дії відповідача та недопустимість самовільної зміни зразку протоколу, що порушує принцип рівності сторін, змагальності та передбачуваності процесу. Це не є примхою позивача - відповідальність за порушення процедурних правил лежить на відповідачеві. Саме незаконні дії відповідача зумовили пропуск позивачем строку для подання позову, адже фактично йому не надали можливості бути присутнім під час розгляду справи, не роз'яснили право на оскарження та не надали копію постанови у встановленому порядку, що унеможливило своєчасне звернення до суду. Крім того, позивач проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 за однією адресою. Мати є особою з інвалідністю І групи та страждає на хворобу Паркінсона IV стадії (ригідно-тремтлива форма, значно виражений тремор кінцівок, нетримання сечі, істотно порушена функція ходи та статики), що зумовлює її повну залежність від постійної сторонньої допомоги. У зв?язку із цим мати позивача не може самостійно забезпечувати навіть базові побутові потреби, не здатна пересуватися без підтримки, контролювати прийом чи здійснювати самообслуговування. Саме тому позивач забезпечує цілодобовий догляд, постійний нагляд, допомогу у пересуванні, побуті та лікуванні. Тяжкий стан матері став підставою для надання позивачу відстрочки від мобілізації відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У таких умовах Позивач був об?єктивно обмежений у можливості приділяти час контролю за надходженням кореспонденції та перевірці отримання постанови, особливо враховуючи, що відповідач прямо повідомив його про те, що постанова буде надіслана поштовим зв?язком. Повна залежність матері від догляду позивача та необхідність постійно перебувати поруч створили ситуацію, за якої позивач фізично не мав змоги організувати пошук документів. Таким чином, саме сукупність об'єктивних факторів - проживання з матір?ю-інвалідом, її тяжкий стан, відсутність сторонньої допомоги та необхідність постійного догляду, спричинили неможливість позивача своєчасно дізнатися про зміст постанови та реалізувати право на її оскарження, оскільки він добросовісно очікував її отримання поштою у спосіб, визначений самим відповідачем. Перебіг строку на звернення до суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав. Позивач дізнався про існування постанови лише 05.11.2025, випадково, через мобільний додаток банку, і одразу, у межах 10 днів, звернувся до суду, що підтверджує, що він не намагався пропустити строк свідомо. Тому просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити позивачу строк звернення до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення».
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі оглядом матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що вона не відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, за змістом частини другої статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Оскаржувана постанова ухвалена ІНФОРМАЦІЯ_2 06.09.2024.
У даному випадку десятиденний строк звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, закінчився ще 16.09.2024.
Причини поважності пропуску строку звернення до суду, зазначені у позовній заяві, були визнані судом неповажними та позивачу було надано термін звернутися до суду із заявою, у якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
У поданій на виконання вимог ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 26.11.2025 заяві сторона позивача, обгрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, вказує, що «позивач перебував у впевненості, що постанова буде надіслана йому поштою та очікував її отримання, проте жодних строків такого надсилання йому озвучено не було, що унеможливило вчасне подання позовної заяви; позивача було повідомлено про розгляд справи лише за один день до такого розгляду - 05.09.2024 про розгляд 06.09.2024 о 10 год 00 хв, що порушує статтю 277-2 КУпАП та пункт 10 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3, які встановлюють мінімальний строк у три доби; позивачу не було надано альтернативних способів участі у розгляді справи; саме незаконні дії відповідача зумовили пропуск позивачем строку для подання позову, адже фактично йому не надали можливості бути присутнім під час розгляду справи, не роз'яснили право на оскарження та не надали копію постанови у встановленому порядку, що унеможливило своєчасне звернення до суду; проживання з матір?ю-інвалідом, її тяжкий стан, відсутність сторонньої допомоги та необхідність постійного догляду, спричинили неможливість позивача своєчасно дізнатися про зміст постанови та реалізувати право на її оскарження, оскільки він добросовісно очікував її отримання поштою у спосіб, визначений самим відповідачем».
Виходячи із загальних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, обставини, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовом, доводяться перед судом на загальних засадах та на засадах свободи у наданні сторонами суду своїх доказів. Тобто на підтвердження усіх обставин, на які посилаються сторони, суду мають бути надані належні та допустимі докази.
Враховуючи, що за змістом частини другої статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), тому, у даному випадку, суд має встановити, які ж саме об'єктивно непереборні обставини позбавили позивача можливості звернутися до суду з даним позовом у період з 06.09.2024 (день ухвалення оскаржуваної постанови) до 16.09.2024 (останній день строку звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження постанови).
Подаючи 26.11.2025 до суду заяву про усунення недоліків, сторона позивача, серед іншого, вказує на обставини, які уже були предметом оцінки судом, за результатами якої суд постановив ухвалу, якою визнав неповажними підстави пропуску строку звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, №2000 від 06.09.2024, вказані позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві.
Зазначаючи про те, що «позивачу не було надано альтернативних способів участі у розгляді справи, саме незаконні дії відповідача зумовили пропуск позивачем строку для подання позову, адже фактично йому не надали можливості бути присутнім під час розгляду справи, не роз'яснили право на оскарження та не надали копію постанови у встановленому порядку, що унеможливило своєчасне звернення до суду», сторона позивача тим самим дублює власні доводи, викладені у позовній заяві, лише змінивши їхнє формулювання.
Водночас сторона позивача також вказує на те, що «проживання з матір?ю-інвалідом, її тяжкий стан, відсутність сторонньої допомоги та необхідність постійного догляду, спричинили неможливість позивача своєчасно дізнатися про зміст постанови та реалізувати право на її оскарження».
На підтвердження викладених доводів до заяви про усунення недоліків долучено документи, які лише підтверджують, що матір позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 має певну хворобу та їй встановлено групу інвалідності, через що вона потребує сторонньої допомоги та догляду. Однак, з долучених документів не убачається, що саме ОСОБА_1 здійснює такий догляд, тому був позбавлений можливості своєчасно дізнатися про зміст постанови та реалізувати право на її оскарження протягом тривалого часу (більше року) з дня винесення оскаржуваної постанови.
Крім зазначеного, суд враховує тривалість пасивної поведінки позивача у питанні оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, №2000 від 06.09.2024. Невчинення позивачем ОСОБА_1 жодних дій, які б свідчили про його бажання ознайомитися зі змістом постанови №2000 від 06.09.2024 та оскаржити її, тривали більше року з часу винесення оскаржуваної постанови.
Таким чином, доводи сторони позивача, викладені у заяві про усунення недоліків від 26.11.2025, не є об'єктивними перешкодами чи труднощами пропуску строку звернення до суду у період з 06.09.2024 до 16.09.2024.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані стороною позивача у заяві від 26.11.2025, поданій на виконання вимог ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 20.11.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, оскільки станом на момент звернення до суду ОСОБА_1 (14.11.2025) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вінницький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення закінчився десятиденний строк, а вказані стороною позивача у заяві від 26.11.2025 підстави пропуску строку є неповажними, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 123 КАС України, суддя -
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані у заяві від 26.11.2025, поданій на виконання вимог ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 20.11.2025.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вінницький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.