Справа № 727/14016/25
Провадження № 3/727/2857/25
21 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Слободян Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернівці справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №497943 від 30 жовтня 2025, ОСОБА_1 , 30.10.2025 о 01 год. 11 хв., в м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, 176, керував транспортним засобом «Volkswagen golf» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан алкогольного сп?яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 ARLM-0417 на місці зупинки ТЗ, результат огляду становив 0,35 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак його представником Петричук О.О. скеровано до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності. Окрім цього, ОСОБА_1 , скерував до суду заяву про закриття провадження у справі, оскільки не визнає свою вину в інкримінованому правопорушенні, та вважає протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №497943 від 30 жовтня 2025 року таким, що складений з грубим порушенням законодавства. Зокрема, посилався на те, що інспектор Управління патрульної поліції у Чернівецькій області лейтенант поліції Негрич Ю.А. у вищезазначеному протоколі не зазначила суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин, а саме ознаками алкогольного сп?яніння (п.3 розділу ІІ Інструкції про порядок N?1452/735MBC). Крім цього, вказує на те, що працівниками поліції не зафіксовано зупинку транспортного засобу, та підстави такої зупинки. Зазначає, що до матеріалів справи долучений акт огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30.10.2025, у якому зазначено, що огляд на стан сп?яніння проводився за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 7510 ARLM-0417, при цьому до нього не додано його сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, у зв?язку з чим неможливо встановити чи було проведено відповідне лабораторне дослідження з використанням дозволеного технічного засобу, який має сертифікат відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. ОСОБА_1 , вказує на те, що після складання протоколу він самостійно вирішив звернутися до Глибоцької центральної районної комунальної лікарні з метою повторного проходження медичного огляду для встановлення наявності чи відсутності стану алкогольного сп?яніння, оскільки був переконаний, що не перебував у стані сп?яніння, а під час складання протоколу працівники патрульної поліції не запропонували йому пройти повторний огляд у медичному закладі. Згідно висновку №38 від 30.10.2025 року у нього, ОСОБА_1 , ознак сп?яніння не виявлено. А тому, просить закрити адміністративне провадження по справі N? 727/14016/25 по відношенні до нього ОСОБА_1 , у зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Вивчивши матеріали справи, суд, вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП зважаючи на наступне.
Положеннями статті 23 КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженоюнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Так, у матеріалах справи міститься роздруківка висновку пристрою Alcotest Drager 7510 ARLM-0417, тест №687 від 30.10.2025 року щодо огляду ОСОБА_1 , згідно якого результат - 0,35 % проміле. Однак, суд сприймає ці дані критично, з огляну на нижчевикладене.
Згідно з ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 17 розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів, зазначено, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Відповідно до п. 20 Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Згідно п. 5 розділу II "Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису", затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року N 1026 (надалі по тексту - Інструкція N 1026), включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
За змістом підпунктів 1) та 2) п. 1 розділу VII Інструкції №1026 поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, а також примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб. Так, зазначені норми направлені на забезпечення об'єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації у якості доказів у суді.
Зазначене вбачається із положень п. 2. розділу І Інструкції N 1026, відповідно до якого застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, в тому числі, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати те, що за допомогою відеореєстратора повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення.
Судом встановлено і дане вбачається, що на дослідженому відеозаписі, наданому до протоколу про адміністративне правопорушення, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen golf» д.н.з. НОМЕР_1 не зафіксовано, вбачається лише обставини розмови останнього з працівниками патрульної поліції. Тобто, безпосередньо факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не доведено (а.с.10).
Так, як вбачається з матеріалів справи, зокрема із запису з нагрудної камери працівника патрульної поліції, відеофіксація події розпочалася вже після зупинки транспортного засобу. Тобто, обставини самої зупинки, а також підстави, з яких вона була здійснена, не встановлені.
Окрім того, як вбачається з відеозапису, під час спілкування з водієм поліцейський не повідомив конкретної та законної підстави для зупинки транспортного засобу, що є прямим порушенням вимог ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».
Відтак, усі докази, отримані внаслідок такої незаконної зупинки, є недопустимими і не можуть бути використані як підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки сам факт проведення огляду на стан алкогольного сп?яніння у такому випадку є безпідставним та незаконним.
Разом з цим, ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що не погодився з результатами Алкотесту, після складання протоколу самостійно вирішив звернутися до Глибоцької центральної районної комунальної лікарні з метою повторного проходження медичного огляду для встановлення наявності чи відсутності стану алкогольного сп?яніння. ОСОБА_1 пояснив, що вирішив самостійно пройти огляд оскільки був переконаний, що не перебував у стані сп?яніння, а під час складання протоколу працівники патрульної поліції не запропонували мені пройти повторний огляд у медичному закладі.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку №38 від 30.10.2025 року, медичний огляд було проведено лікарем-наркологом 30 жовтня 2025 о 02:55 год., за результатами якого складено висновок щодо виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким у ОСОБА_1 ознак сп?яніння не виявлено.
За таких обставин, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як його вину працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Разом з цим, приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), "Карелін проти Росії" (рішення від 20.09.2016, заява №926/08), беручи до уваги передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення, виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Згідно зі ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оскільки адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які в матеріалах даної справи відсутні, то в діях ОСОБА_1 відсутній склад даного адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст.130 ч.1 КпАП України, в зв'язку з чим провадження по справі слід закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247-1, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, суд, -
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП України, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення.
Суддя Слободян Г.М.