Справа № 727/10185/25
Провадження № 6/727/142/25
25 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:
головуючого судді - Слободян Г.М.
за участю секретаря судових засідань - Гелич К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Мотивуючи заявлені вимоги посилається на те, що виконання вказаного рішення суду в повному обсязі одним платежем на даний час є для неї неможливим у зв'язку з наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення. Зокрема, відповідачка зазначила, що вона перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак фактично позбавлена можливості здійснювати трудову діяльність. Посилалася на те, що єдиним джерелом її доходу є державна допомога по догляду за дитиною у розмірі 860 грн на місяць, однак такий розмір доходу є мінімальним і забезпечує лише найнеобхідніші потреби дитини та сім'ї, тому сплата повної суми боргу одноразово є фактично неможливою. Зазначила також, що на даний час за нею обліковується заборгованість перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у розмірі 24 929,79 грн. Пояснила, що наявність вказаного фінансового зобов'язання у поєднанні з відсутністю стабільного доходу суттєво обмежує її можливості щодо одночасного виконання кількох фінансових зобов'язань. Вважає, що зазначене підтверджує її складний матеріальний стан та необхідність у встановленні судом розстрочки для реального й добросовісного виконання зобов'язання. Відповідачка також зазначила, що вона неодноразово намагалася мирним шляхом врегулювати спірні правовідносини з позивачем, зокрема зверталася із проханням переглянути суму заборгованості, списати неправомірно нараховані платежі та штрафні санкції, нараховані під час дії воєнного стану, а також надати можливість розстрочити борг та сплачувати його частинами, однак позивачем її прохання були проігноровані.
Просить розстрочити їй, ОСОБА_1 виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців у справі № 727/10185/25 про стягнення на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором №13.08.2024-100000386 від 14.08.2024 у розмірі 4 9800 грн., терміном на 12 місяців з дня постановлення рішення суду, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 4 150 грн
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Просила справу розглянути у її відсутність.
Представник позивача ТзОВ «Споживчий центр» у судове засідання також не з'явився, будучи повідомленим про розгляд заяви про розстрочку рішення суду належним чином. Жодних заперечень до суду від позивача на заяву про розстрочку судового рішення не надходило.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, зважає на наступне.
Згідно ч. 1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України", суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права… Договірних держав. У справі Bellet v. France, суд зазначив, що"стаття 6 § 1 Конвенції, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Положеннями статей 15,16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом належними доказами встановлено, що
рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.09.2025 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та вирішено стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 13.08.2024-100000386 від 14.08.2024 у розмірі 49 800 грн. 00 коп. та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133- А) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., документально підтверджений платіжною інструкцією від 08.08.2025 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, актовий запис №407 (а.с.73).
Як встановлено судом єдиним джерелом доходу відповідачки є державна допомога по догляду за дитиною у розмірі 860 грн на місяць, що підтверджується відомостями ДРФО (а.с.74-75).
За відповідачкою ОСОБА_1 на даний час обліковується заборгованість перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у розмірі 24 929,79 грн, що підтверджується довідкою банку (а.с.76).
Згідно зі ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Статтею 435 ЦПК України передбачено відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання
1. За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
2. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
4. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
5. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
6. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
7. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Верховний Суд України у п.10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14 вказує, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Так, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для відстрочки виконання рішення суду є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень.
Суд, належним чином дослідивши матеріали справи та беручи до уваги вищевикладене приходить до висновку, що фінансова ситуація у якій на даний час перебуває відповідач ОСОБА_1 унеможливлює своєчасне виконання зобов'язання у повному обсязі, а розстрочення виконання судового рішення на дванадцять місяців у свою чергу надасть змогу відповідачу належним чином виконати судове рішення в повному обсязі.
Окрім цього, суд зауважує також і на тому, що відповідач не заперечує того, що даний спір виник з її вини, але у зв'язку із складним економічним станом не має можливості погасити заборгованість на даний час в повному обсязі.
З огляду на викладене, можна прийти до висновку, що розстрочення виконання рішення не є інструментом ухилення відповідача від виконання рішення, а є лише спробою відповідача через існування певних обставин забезпечити повне виконання зобов'язання, шляхом, який є найбільш реальним та можливим для відповідача, з урахуванням його фінансового стану.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корніловта іншіпроти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява №60858/00).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст.12,13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
На основі всебічно з'ясованих обставин, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заява відповідачки є такою, що ґрунтується на законі та підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючисьст.435 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 вересня 2025 року у справі №727/10185/25 в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 13.08.2024-100000386 від 14.08.2024 у розмірі 49 800 грн. 00 коп., на 12 місяців з дня набрання рішенням законної сили, рівними частинами по 4 150 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 25.11.2025 року.
Суддя Слободян Г.М.