№ 207/6456/25
№ 2/207/2384/25
18 листопада 2025 року м. Кам'янське
Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Юрченко І.М.,
при секретарі Сівачук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 101604587 від 28 травня 2024 року у розмірі 23075 (двадцять три тисячі сімдесят п'ять) грн. 76 коп., сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101604587, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 4500 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами договору. Однак, відповідач належним чином умов кредитного договору не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка становить 23075 (двадцять три тисячі сімдесят п'ять) грн. 76 коп. з яких: 3960 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 12601 грн. 40 коп. прострочена заборгованість за відсотками; 176 грн. - заборгованість за комісією; сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання - 6338 грн. 36 коп..
27 січня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 116-МЛ/Т, згідно з яким останнє набуло право вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», зокрема, й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101604587 від 28 травня 2024 року.
Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача становить 23075 (двадцять три тисячі сімдесят п'ять) грн. 76 коп.
Банк виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит. Відповідач належним чином не виконував передбачені договором зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість. Тому, посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором та судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтвердив та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.
Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.
Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що 28 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 101604587 (арк. с. 7-12), за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 4500,00 грн. строком на 345 днів з 28.05.2024 року по 08.05.2025 року.
Так, відповідно до п. 1.5.1 комісія за надання кредиту: 253,00 грн., яка нараховується за ставкою 5,75 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до п.1.5.2 проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду 255.50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.
Відповідно до п.1.5.3 проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.
Нараховані згідно п.1.5.2 та п. 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 16896 грн. 60 коп.
Тип процентної ставки -фіксована.
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. цього договору та графіком платежів.
Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток, месенджери. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. договору).
За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил; не перебуває під впливом хвороби, алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил; він не є військовослужбовцем.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
Згідно із пунктом 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.
Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаною представником ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В., відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував підписавши 28.05.2024 року аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (324096) (арк. с. 14 на звороті).
Анкета-заява на кредит № 101604587 від 28 травня 2024 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан» (арк. с. 15).
Згідно із Платіжним дорученням № 89860880 від 28 травня 2024 року ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 4500,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 101604587 (арк. с. 16).
27 січня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимог № 116-МЛ/Т, відповідно до умов якого та у відповідності до ст.512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 101604587 від 28 травня 2024 року (арк. с. 19-24).
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 116-МЛ/Т від 27 січня 2025 року (арк.с. 30 на звороті) заборгованість відповідача перед позивачем становить 17454 грн. 76 коп. з яких: 3150 грн. - заборгованість по кредиту; 810 грн. -прострочена заборгованість по кредиту; 176, 40грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 6804, 00 грн. - сума простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом; 176, 00грн. - заборгованість за комісією; сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання - 6338 грн. 36 коп.
Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов'язок повернути ТОВ «Мілоан» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.
При укладенні договору сторони керувалися ч. 1ст. 634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов'язання перед ТОВ «Мілоан» не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідачки «Мілоан», утворилась заборгованість.
Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором за кредитним договором № 101604587 від 28 травня 2024 року на підставі укладеного між ним та ТОВ «Мілоан» Договору відступлення прав вимог № 116-МЛ/Т від 27 січня 2025 року. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідача.
Згідно розрахунку та виписки з особового рахунку за кредитним договором № 101604587 від 28 травня 2024 року (ар.с.18-19) загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 08 травня 2025 року становить 23075 (двадцять три тисячі сімдесят п'ять) грн. 76 коп. з яких: 3960 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 12601 грн. 40 коп. прострочена заборгованість за відсотками; 176 грн. - заборгованість за комісією; сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання - 6338 грн. 36 коп.
З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.
За змістом ст.ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ст. ст.526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідност.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Згідно зіст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зважаючи на те, що доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вказаної заборгованості є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення в загальному розмірі 16737 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 40 коп. з яких: 3960 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 12601 грн. 40 коп. прострочена заборгованість за відсотками; 176 грн. - заборгованість за комісією.
Що стосується стягнення неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов'язання у розмірі 6338 грн. 36 коп. суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що цей кредитний договір укладено 28 травня 2024 року, відповідно і заборгованість по штрафним санкціям нарахована після 24 лютого 2022 року. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
При цьому суд також враховує, що відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.
Відтак суд відхиляє позовні вимоги позивача про стягнення з позичальника неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов'язання (тобто проценти на підставі ст.625 ЦК України) нараховані кредитором за прострочення виконання договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів у погоджені строки, оскільки за змістом ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Так основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.
Водночас, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Відтак, суд приходить до висновку, що у даному випадку підлягає застосуванню саме пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, як основного акту цивільного законодавства.
Таким чином, оскільки кредитний договір № 101604587 був укладений сторонами 28 травня 2024 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов'язання (тобто проценти на підставі ст.625 ЦК України) у розмірі 6338 грн. 36 коп. не можуть бути стягнуті з ОСОБА_1 , оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов'язку такої сплати. Нарахована неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов'язання (тобто проценти на підставі ст.625 ЦК України) підлягають списанню позивачем.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).
У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини 2 статті 141 ЦПК України).
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» правничу допомогу у вказаній справі надавало Адвокатське об'єднання «Апологет», що підтверджується договором про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (арк.с. 34).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав копію договору № 0107 від 01 липня 2025 року; копію акту наданих послуг щодо підтвердження факту надання правничої допомоги на суму 8000,00 грн. (арк. с. 35); копію детального опису наданих послуг (арк. с. 35 зворот).
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.
Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Як вбачається з матеріалів справи, вона не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без участі у судовому засіданні учасників справи та їх представників, отже, з цього слідує висновок про те, що дана справа не відноситься до категорії складних справ і складання позовної заяви та клопотань у своїй більшості є подібними.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в пункті 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022року у справі № 922/1964/21.
Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
У рішенні від 19 жовтня 2000року у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 року у справі №756/2114/17 звернув увагу на наступне. Враховуючи положення ст.28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи обсяг виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та те, що спір, який виник між сторонами відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких було витрачено багато часу, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 3000 грн. у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 101604587 від 28 травня 2024 року у розмірі 16737 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 40 коп. з яких: 3960 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 12601 грн. 40 коп. прострочена заборгованість за відсотками; 176, 00 грн. - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) суму сплаченого судового збору в розмірі 1757, 02грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Південним районним судом міста Кам'янського за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Юрченко