Справа № 159/6592/25
Провадження № 2/159/2129/25
25 листопада 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Губара В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
До суду через систему «Електронний суд» надійшов позов Акціонерного Товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 12838,05 грн. за договором.
Ухвалою суду від 24.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
25.11.2025 представник позивача надав суду заяву про закриття провадження у справі та повернення судового збору. Заява з покликанням на п.4 ч.1 ст.255 та ч.3 ст.142 ЦПК України мотивована тим, що заборгованість за кредитним договором сплачена відповідачем Акціонерному товариству «УНІВЕРСАЛ БАНК» після подання до суду позову, у зв"язку з чим позивач відмовляється від своїх позовних вимог, а судовий збір просить повернути йому.
У судове засідання представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи не з"явився, причин неявки суду не повідомив, у позовній заяві зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку.
Відповідач 24.11.2025 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
З огляду на неявку в судове засідання учасників справи, її розгляд судом відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, здійснено без їх участі.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Розглянувши заяву про закриття провадження у справі та повернення судового збору, суд приходить до наступних висновків.
Як визначено ч.3 ст.13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Частиною 3 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Суд не вбачає перешкод у прийнятті відмови представника позивача від позову, відтак заява про закриття провадження у справі підлягає задоволенню на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Щодо заяви представника позивача у частині повернення судового збору суд відзначає таке.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч.2 ст.255 ЦПК України).
Згідно з ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 3028,00 гривень згідно з платіжним дорученням № 42523828337 від 03.09.2025.
Розгляд справи судом по суті не розпочався.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Також, аналогічна за змістом норма передбачена ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Водночас, за змістом ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Отже, частинами 1 та 3 ст.142 ЦПК України визначені різні правові наслідки щодо розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову:
1) повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору (ч.1 ст.142 ЦПК);
2) стягнення з відповідача на користь позивача судового збору (ч.3 ст.142 ЦПК).
Формулюючи свою заяву в частині поверненння судового збору представник позивача у її мотивувальній частині послався на ч.3 ст.142 ЦПК України, яка передбачає стягнення судового збору з відповідача, проте, у резолютивній частині заяви вже просив суд повернути йому судовий збір, що встановлено іншою нормою, а саме ч.3 ст.142 ЦПК України, яка передбачає повернення частини судового збору з державного бюджету.
Доказів задоволення вимог позивача відповідачем саме після пред"явлення позову у матеріалах справи немає.
Отже, невизначеність позиції позивача щодо розподілу сплаченого ним судового збору в умовах неявки представника позивача в судове засідання не дає суду можливість визначитися з підставами та предметом розгляду заяви сторони позивача у цій частині та вирішити її у відповідності з нормами ЦПК України.
З приписів, передбачених п.4 та 5 ч.1 ст.183 ЦПК України, вбачається, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, підстави заяви (клопотання, заперечення).
Як передбачено ч.4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Оскільки заява представника позивача у частині повернення судового збору не відповідає п.4 та 5 ч.1 ст.183 ЦПК України внаслідок невідповідності її підстав проханню заявника та невизначеності самого прохання, вона підлягає поверненню згідно з ч.4 ст.183 ЦПК України.
Суд при цьому вважає за необхідне роз"яснити позивачу, що він не позбавлений можливості повторного звернення до суду з питань розподілу судових витрат у порядку, передбаченому ст.270 ЦПК України.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.142, 183, 255, 256 ЦПК України,
Заяву представника Акціонерного Товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» у частині закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовною заявою Акціонерного Товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Заяву представника Акціонерного Товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» у частині повернення судового збору - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
СуддяВ. Є. Губар