справа № 757/12326/19-ц
провадження № 22-з/824/4/2025
25 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2022 року ОСОБА_1 в задоволенні вищевказаного позову відмовлено.
23.01.2023 ОСОБА_1 на електронну адресу Київського апеляційного суду надіслав апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2022 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року вказану апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_1 ( пункт 1 частини 5 статті 357 ЦПК України).
Підставою для повернення слугувало те, що апеляційну скаргу надіслано засобами електронного зв'язку і не підписано електронним підписом у встановленому законом порядку.
27.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з заявою, в якій просить роз'яснити ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року в частині, що стосується обставин, які спонукали суд утриматися від забезпечення процесуального права скаржника усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги за процедурою, що передбачає зупинення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Зокрема, розтлумачити: якої саме шкоди публічному інтересові вдалося запобігти суду повертаючи ОСОБА_1 подану ним апеляційну скаргу через 30 днів після того, як ця апеляційна скарга надійшла до суду, та чому саме суд прийшов висновку про неможливість уникнення такої шкоди для інтересів правосуддя, у разі постановлення цим судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху із встановленням для апелянта строку для усунення виявлених судом у апеляційній скарзі недоліків.
У разі якщо суд прийде висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у роз'ясненні мотивів, з яких суд постановив ухвалу від 16.02.2023, то у мотивувальній частині судового рішення вказати: конкретну норму процесуального закону, яка покладає на суд обов'язок утримуватися від роз'яснення учасникам судового провадження мотивів прийнятого ним судового рішення; обставини, які дали підстави суду вважати, що інтереси правосуддя ( тобто публічний інтерес ) вимагають від суду обмежити право ОСОБА_1 на доступ до інформації, яка висвітлює істинні мотиви прийнятого судом процесуального рішення.
Для розгляду справи за заявою про роз'яснення судового рішення автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі судді-доповідача ОСОБА_2 , суддів Болотова Є. В., Музичко С. Г.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 05 листопада 2024 року звільнено ОСОБА_2 з посади судді Київського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024, визначено новий склад колегії суддів: Кирилюк Г. М. - головуючий суддя, Ящук Т. І., Рейнарт І. М.
24.11.2025 цивільну справу передано вказаному складу колегії суддів для розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.
Згідно частин першої, другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'яснення підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Ухвалою суду апеляційної інстанції, яку просить роз'яснити ОСОБА_1 , було повернуто апеляційну скаргу особі, що її подала. Вказана ухвала містить мотиви підстав повернення апеляційної скарги з наведенням відповідної норми процесуального права, якою керувався суд при її постановленні.
Враховуючи наведене, а також те, що ухвала Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року не є судовим рішенням по суті справи, яке підлягає виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», не допускає декількох варіантів тлумачення, є зрозумілою, тому не підлягає роз'ясненню за заявою сторін у справі в порядку, передбаченому статтею 271 ЦПК України.
Керуючись ст. 271 ЦПК України
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук