Справа № 756/11050/21-ц Головуючий у І інстанції Ільєва Т.Г.
Провадження №22-ц/824/18887/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
про відмову у відкритті провадження
25 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А., вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дяденчука Анатолія Івановича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 05 листопада 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дяденчук А.І. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд».
Матеріали цивільної справи №756/11050/21-ц надійшли на вимогу Київського апеляційного суду з Печерського районного суду м. Києва 20 листопада 2025 року.
Перевіривши матеріали справи разом з апеляційною скаргою, судова колегія вважає, щоу відкритті апеляційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Згідно вимог статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Печерського районного суду м. Києва у даній справі ухвалене 02 лютого 2023 року, тоді як апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 05 листопада 2025 року, тобто більше ніж через 1 рік 8 місяців.
Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Тобто, за правилами частини 2статті358 ЦПК України розгляд апеляційної скарги, поданої після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення можливий, якщоособа, яка подала скаргу не була повідомленою про розгляд справи.
З матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції інтереси відповідача ОСОБА_1 представляв адвокат Южда С.М., що підтверджується ордером про надання правової допомоги серії КВ №431271(том1 а.с.85-87).
Представник ОСОБА_1 - адвокат Южда С.М. був повідомлений про дату та час судового засідання, призначеного на 02 лютого 2023 року, про що свідчить розписка з власноручним підписом адвоката Южди С.М. (том 1 а.с.118).
Як вбачається з протоколу судового засідання від 02 лютого 2023 року, представник вілповідача особисто приймав участь у судовому засіданні, в якому було ухвалено оскаржуване рішення суду.
З огляду на вказане, слід дійти висновку, що відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника Южди С.М. був повідомлений про розгляд даної справи судом першої інстанції.
Сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. У цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, а саме: а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року в справі № 186/972/18 (провадження № 61?19251св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року в справі № 200/13452/18 (провадження № 61-8954св23)).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «YUNION ALIMENTARIYA v. SPAIN» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Таким чином, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
Згідно частини 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» [ВП], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).(п. 42 Рішення).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії», N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).(п. 43 Рішення).
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 761/14504/13-ц провадження № 61-857св22.
Також з матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення представником апелянта отримано 17 березня 2023 року, про що свідчить розписка з власноручним підписом адвоката Южди С.М. (том 1 а.с.138).
Доводи апелянта проте, що тільки 23 травня 2025 року йому стало відомо про те, що він є відповідачем у даній справі, спростовуються матеріалами справи, оскільки в суді першої інстанції представництво інтересів ОСОБА_1 здійснював адвокат Южда С.М. відповідно до укладеного договору від 27 грудня 2021 року, на підставі якого було видано ордер серії КВ №431271 від 27 грудня 2021 року (том 1 а.с.95).
Враховуючи, що апеляційна скарга подана після спливу більш як одного року з дня виготовлення повного тексту рішення, а також враховуючи відсутність передбачених пунктами 1 і 2 частини 2 статті 358 ЦПК України виняткових обставин, апеляційний суд згідно приписів частини 2 статті 358 ЦПК України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц, де Об'єднана Палата вказала, що встановлений частиною 2 статті 358 ЦПК України річний строк апеляційного оскарження, при відсутності винятків, є присічним і поновленню не підлягає. Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними встановленні державами обмеження щодо строків оскарження судових рішень (рішення у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року). При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).
З викладених вище підстав апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, апеляційний суд
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дяденчука Анатолія Івановича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 рокуу справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді С.А. Голуб
Т.А. Слюсар