Апеляційне провадження
№33/824/4034/2025
10 листопада 2025 року місто Київ
справа №759/13520/25
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарі Балковій А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції не враховано обставини справи, що призвело до безпідставного ухвалення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Зазначав, що на місці зупинки йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння.
Вказував, що працівниками поліції його було незаконно затримано без належного оформлення та проти його волі було доставлено в приміщення поліції.
Посилався на те, що в матеріалах справи відсутній повний відеозапис.
В судове засідання апеляційного суду призначене на 29 липня 2025 року о 12.20 год., особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з'явився, судом по справі оголошено перерву до 29 вересня 2025 року на 12.30 год.
В судове засідання призначене на 29 вересня 2025 року о 12.30 год., особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, судом апеляційної інстанції розгляд справи відкладено до 10 листопада 2025 року на 12.40 год.
В судове засідання призначене на 10 листопада 2025 року о 12.40 год., особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки не повідомив.
А відтак, суд апеляційної інстанції вважає неявку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи та вважає можливим розглядати справу у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення, які були надані в судовому засіданні 29 липня 2025 року особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п.п.2, 3, 6, 7 вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а за змістом п.8 Порядку №1103 від 17 грудня 2008 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №348590, 01 червня 2025 року о 21:50 год. в м. Києві по вулиці Симиренка, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Infiniti G35 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова. Водій на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку на місці або у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 01 червня 2025 року серії ЕПР1 №348590;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 червня 2025 року;
рапортом поліцейського взводу №1 роти №5 батальйону №1, полку №1 УПП в м. Києві ДПП капрала поліції Прокопенко А.О. від 02 червня 2025 року, в якому зазначено, що 01 червня 2025 року о 21:50 хв. перебуваючи у складі екіпажу Рубін 805 за адресою: м. Київ, вул. Смиренка, 10 було зупинено транспортний засіб Infiniti G35 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова. ОСОБА_1 вибіг з транспортного засобу та почав бігти з місця вчинення адміністративного правопорушення, після чого його було затримано (протокол АП318 №005757) та доставлено до відділення поліції №2 Святошинського УП ГУНП. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №348590 за ч.1 ст.130 КУпАП. На нагрудні камери працівників поліції було зафіксовано факт відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом на 24 год., оскільки останній відмовлявся від написання зобов'язання про те, що він відсторонений від керування транспортним засобом;
відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №470777, №472093.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом було виявлено, що один із трьох долучених до матеріалів справи дисків не відтворює відеозапис подій які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №348590 від 01 червня 2025 року.
Для повного, всебічного розгляду справи, Київським апеляційним судом направлено запит до УПП в м. Києві ДПП про витребування відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, які перебували на місці події які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №348590 від 01 червня 2025 року складеного відносно ОСОБА_1 .
У відповідь на запит суду УПП в м. Києві ДПП направило відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 .
Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5, ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що на місці зупинки йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з відеозаписів наявних в матеріалах справи, після зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , останній пересів на пасажирське сидіння та ігнорував вимоги працівників поліції. В подальшому вибіг з машини та почав тікати від працівників поліції у зв'язку з чим його було затримано, застосовано відносно нього кайданки та доставлено до відділу поліції, де йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився (22:45:08). Після чого працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП (22:45:10).
Доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції його було незаконно затримано без належного оформлення та проти його волі було доставлено в приміщення поліції не є предметом перевірки судом апеляційної інстанції щодо підстав притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутній повний відеозапис, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, ст. 251 КУпАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами.
Таким чином, відеозаписи, що містяться в матеріалах справи та які містять фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належними доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП.
З вказаних відеозаписів вбачається, що на них відображені події, що описані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №348590 від 01 червня 2025 року. Підстави вважати вказані відеозаписи неналежним та недопустимим доказами у суду апеляційної інстанції відсутні.
Окрім того, вказані відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь-яких порушень працівниками поліції норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять жодних вагомих підстав для визнання його протиправним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.