Справа № 352/2414/25
Провадження № 33/4808/774/25
Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції КУЗЬМЕНКО С. В.
Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.
26 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., з участю секретаря с/з Лавринович У.М., апелянта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на постанову Тисменицького районного суду від 30.10.2025
1. Зміст постанови суду першої інстанції.
1.1. Суд визнав ОСОБА_2 винним за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ч. 2 ст. 126 КУпАП, піддав штрафу 17 000 грн, позбавив права керування транспортними засобами на 1 рік.
1.2. Згідно протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП.
28.09.2025 о 18:50 год в м. Тисмениця по вул. Галицька 90, ОСОБА_2 керував мотоциклом марки «МН250», (д.н.з. НОМЕР_1 ), в стані алкогольного сп?яніння, чим порушив пункт 2.9.а ПДР України. Огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився у медичному закладі КНП ПОК ЦПЗ ІФ ОР. За висновком лікаря № 408 від 28.09.2025 - ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп?яніння.
1.3. Згідно протоколу за ст. 124 КУпАП.
28.09.2025 о 18:50 год в м. Тисмениця по вул. Галицька 90, ОСОБА_2 керував мотоциклом марки «МН250», (д.н.з. НОМЕР_1 ), не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, проявив неуважність, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем марки «Subaru forester» (д.н.з. НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду та сповільнив хід. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.3 б, п.12.1, п. 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
1.4. Згідно протоколу за ч.2 ст.126 КУпАП.
28.09.2025 о 18:50 год в м. Тисмениця по вул. Галицька 90, ОСОБА_2 керував мотоциклом марки «МН250», (д.н.з. НОМЕР_1 ), не маючи права керування таким транспортним засобом, тобто не маючи посвідчення водія відповідної категорії та без поліса обов'язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.
2. Доводи апеляційної скарги законного представника ОСОБА_2 .
2.1. Вважає, що суд неправомірно застосував додаткове стягнення у виді позбавлення права керування, оскільки ОСОБА_2 є неповнолітньою особою та не має посвідчення водія.
2.2. Зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, застосування такого стягнення до особи, яка не набула права керування, є незаконним.
2.3. Стверджує, що суд приймаючи рішення про накладення стягнення, не взяв до уваги, що неповнолітній щиро розкаявся, визнав провину та вчинив правопорушення вперше.
2.4. Застосування штрафу у розмірі 17 000 грн та позбавлення права керування є надмірно суворим. Вважає, що у разі залишення оскарженої постанови без змін, ОСОБА_2 фактично не зможе закінчити автошколу та отримати сертифікат про закінчення школи й у подальшому скласти іспит для отримання посвідчення водія, що негативно, на думку апелянта, вплине на його виправлення та розвиток.
2.5. Зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано не застосував заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП для неповнолітніх осіб, хоча їхнє застосування було б більш виправданим і відповідало б меті виховання.
Просить оскаржену постанову скасувати та змінити накладене стягнення, виключивши з нього позбавлення права керування транспортними засобами і застосувати захід впливу передбачений для неповнолітніх.
3. Провадження в апеляційному суді.
3.1. Апелянт підтримав доводи апеляційної скарги з викладених у ній мотивів та просив її задовольнити. ОСОБА_2 пояснив, що йому придбали мотоцикл, але прав на керування ним він не мав, а тільки вчився в автошколі. Того дня батьків не було вдома, він взяв ключі і поїхав до друзів у с. Стриганці. З цими друзями він грає у футбол. Там вони випили пиво, потім сталася ДТП через його неуважність. Розкаявся, запевняє, що такого більше не повториться. Законний представник неповнолітнього пояснив, що подія, яка трапилася для його сина є серйозним уроком. Охарактеризував сина як самостійного, дещо впертого, але в цілому правильного хлопця, який має плани на майбутнє, хоче досягти в житті цілей навчання та саморозвитку. Він займається спортом, вчиться в коледжі, збирається вступити у ВУЗ. Це його самостійні рішення і вони як батьки його в цьому підтримують. Те, що сталося не є характерним для поведінки сина, бачить у цьому свій недогляд. Просить передати сина йому під нагляд і запевняє, що подібного у майбутньому не повториться.
4. Мотиви апеляційного суду.
Перед апеляційним судом не стоїть питання вини. Вона доведена і не заперечується.
Основне питання це заходи впливу, які належить застосувати до неповнолітньої особи.
ОСОБА_2 на момент вчинення дій, які поставлені у вину, тільки кілька днів як виповнилося 16 років. І хоч він формально і підлягає відповідальності за ст. 130, 124, 126 КУпАП на загальних підставах відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП, однак до таких осіб, з урахуванням характеру правопорушення та особи, можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.
Така можливість і є предметом апеляційного розгляду.
Правопорушення, які йому поставлені у вину серйозні.
Але він неповнолітній - особа з до кінця несформованою ціннісною орієнтацією та можливістю усвідомлювати значення своїх дій так, як це притаманно дорослим. До таких осіб в юридичних процедурах має бути особливе ставлення з тим, щоб з одного боку вони усвідомили неправильність своїх дій, але з іншого боку, і це головне в цій справі, юридичні процедури і заходи впливу були достатніми для формування у цих осіб правильного розуміння і ставлення до морально-правових цінностей та запобігання вчиненню правопорушень.
ОСОБА_2 правопорушення вчинив вперше, щиро розкаявся. Він навчається в фаховому коледжі електронних приладів ІФДТУНГ, характеризується виключно позитивно як юнак, що має добрі манери поведінки, дисциплінований, вихований, врівноважений, добросовісний. До навчання ставиться сумлінно, не допускає порушень дисципліни та пропусків занять без поважної причини.
Такі характеристики його особи дають суду підстави вважати, що він зробив для себе правильні висновки і це є запорукою неповторення ним подібних вчинків у майбутньому.
В суді був присутній його батько. Він запевнив суд, що має достатній і правильний вплив на сина, та можливості здійснювати за ним належний нагляд і контроль. Докладе усіх зусиль, щоб подібні ситуації більше не повторились.
За наслідками розгляду апеляційний суд дійшов висновків, що до неповнолітнього ОСОБА_2 відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24-1 КУпАП можливо застосувати такий захід впливу, як передача неповнолітнього під нагляд його батька - ОСОБА_1 .
Мети застосування заходів адміністративної відповідальності в цій справі можливо досягти і без застосування присуджених судом першої інстанції стягнень.
З урахуванням цього, постанову суду першої інстанції належить змінити в частині застосованих стягнень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Тисменицького районного суду від 30.10.2025 щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ч. 2 ст. 126 КУпАП - змінити і відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24-1 КУпАП передати ОСОБА_2 під нагляд його батька - ОСОБА_1 .
Постанова не оскаржується.
Суддя А.Ю. Малєєв