Провадження № 11-кп/803/3642/25 Справа № 233/4793/24
26 листопада 2025 року м.Кривий Ріг
26 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 14 листопада 2025 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 ,до 12 січня 2026 р. включно, з визначенням застави у розмірі 90840 грн., -
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 14 листопада 2025 р, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 ,до 12 січня 2026 року включно, з визначенням застави в розмірі 90840 грн. Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке законом України передбачено покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання. Вік та стан здоров'я дозволяють застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На зазначену ухвалу суду захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 14 листопада 2025 р. змінити та визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначає, що визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного та його рідних.
Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_7 повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з'явились та надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 394 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Згідно вимог ст. 12 КПК України кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Таким чином, законність та обґрунтованість обмеження права на свободу та особисту недоторканність має бути перевірена судом у найкоротший строк.
Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Як встановлено з наданих судом першої інстанції матеріалів, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжений під час судового провадження в суді першої інстанції на 60 днів до 12 січня 2026 р. включно.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому, обвинувачений, усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може переховуватися від суду. Судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, у зв'язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений може: переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, які ще не допитані судом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції, що обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки обвинувачений офіційно не працює, не має постійного офіційного джерела доходу, зареєстрований та проживав у м. Костянтинівка Донецької області, яке знаходиться у безпосередній близькості до території ведення активних бойових дій, не має міцних соціальних зв'язків, утриманців, тощо.
Колегія суддів зазначає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде гарантувати виконання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків.
Можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги 183 КПК України. Вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Тяжкість, характер та обставини інкримінованих злочинів свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції, що розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, та обсяг обов'язків, покладених з внесенням застави, не підлягає змінам.
Таким чином, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її скасування відсутні, всі доводи апеляційної скарги захисника були предметом розгляду в суді І інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 14 листопада 2025 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно , ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: