Провадження № 33/803/2096/25 Справа № 175/1199/25 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
24 листопада 2025 року Кривий Ріг
24.11.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Вороні Б.А. клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та апеляційну скаргу захисника Санжаревського І.А. подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2025р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Санжаревським І.А., та у зв'язку із поданням апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить службу за мобілізацією, із захисником Кравцов В.В. дія договору була зупинена, він не представляв інтереси ОСОБА_1 в суді. ОСОБА_1 під час проходження служби не міг отримувати повісток про розгляд справи, судовий розгляд відбувся за його відсутності, копію оскаржуваної постанови він не отримував, прохав строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поновити.
Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, встановив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення проведений за його відсутності, відомості про належне отримання ОСОБА_1 оскаржуваної постанови відповідно до вимог ст. 285 КУпАП, матеріали справи не містять, тому вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поважними та вказаний строк підлягає поновленню.
В апеляційній скарзі захисник Санжеровський І.А.:
- вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки відсутня його об'єктивна сторона - керування транспортним засобом;
- зазначає, що відеозапис є неповним, не відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018р. № 1026 (далі - Інструкція);
- зазначає, що працівниками поліції порушено порядок огляду водія на стан сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та його огляд на стан сп'яніння мав проводитись відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, при цьому працівники ВСП на місце події не викликались;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та його захисник Санжаревський І.А. повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, перешкоди для розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог ст. 268 КУпАП не встановлені.
Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги захисника за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15.11.2024 у м. Краматорськ на перехресті вул. О.Тихого та просп. Миру, керував транспортним засобом «Renault Megane», н/з НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнин рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису нагрудною камерою співробітників Національної поліції. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції поклав:
- відомості наведені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 983905 від 15.11.2025р., який складено повноважною особою у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, у якому викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення, відеозаписи з бодікамер працівників поліції, на яких зафіксовано фактичні обставини справи.
Суд першої інстанції після аналізу встановлених фактичних обставини та оцінки наведених доказів в їх сукупності, дійшов висновку про наявність в діянні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та доведеності його вини.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, що суд першої інстанції не дотримався принципів повноти та всебічності судового розгляду, вважає їх неспроможними та такими, що спростовуються сукупністю доказів.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 утворила саме його відмова від огляду на стан сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України. Вказана обставина достатньо та повно зафіксована на відеозапису та не викликає сумніву своєї достовірності, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечувався, та підтверджений відеозаписом.
Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.
Таким чином, враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги захисника, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки відсутня його об'єктивна сторона - керування транспортним засобом є безпідставними та спростовуються відеозаписом, не заперечувалися самим ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції
Доводи апеляційної скарги захисника, що відеозапис є неповним, не відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018р. № 1026 є також неслушними, оскільки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП до матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в обов'язковому порядку долучаються матеріали відеозапису щодо огляду особи на стан сп'яніння. У разі неможливості застосування відеозапису залучаються двоє свідків. Наведені норми КУпАП визначають застосування відеозапису у окремому випадку - огляд особи на стан сп'яніння, при цьому не мають обов'язкового чи виключного характеру, та слід вважати, що за наявності свідків та неможливості застосування відеозапису, відеозапис взагалі може не долучатись до протоколу. Проте його долучення у іншому форматі, ніж відеозапис з бодікамер працівників поліції, не суперечить вимогам ст. 251 КУпАП
Доводи апеляційної скарги захисника, що вимога працівника поліції висловлена ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є незаконною, оскільки ОСОБА_2 є військовослужбовцем, про що він повідомив працівників поліції та його огляд мав проводитись відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, а саме представниками ВСП є неслушними з огляду на таке.
Стаття 266 КУпАП регламентує відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Стаття 266-1 регламентує огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином вказані статті КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп'яніння за суб'єктом правопорушення та об'єктивною стороною.
У порядку ст. 266 КУпАП оглядаються водії транспортних засобів при керуванні ними транспортними засобами з ознаками сп'яніння.
У порядку ст. 266-1 КУпАП оглядаються водії, які керують транспортними засобами з ознаками сп'яніння, та при цьому вказані водії є військовозобов'язаними, резервістами під час проходження зборів, а також військовослужбовцями ЗСУ.
Військовослужбовці, при виконанні своїх службових обов'язків, крім іншого, є суб'єктами адміністративного правопорушення за ст. 172-20 КУпАП у разі виявлення у них ознак чи стану сп'яніння, та у вказаному випадку слід розмежовувати поняття суб'єкта правопорушення, а саме першочергово - особа, яка керує транспортним засобом спочатку визначається як водій (загальний суб'єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов'язків, пов'язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи транспортним засобом) як військовослужбовець (спеціальний суб'єкт).
У другому випадку, на думку суду апеляційної інстанції, є доцільним вирішення питання про притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП, та саме у цьому випадку, при огляді військовослужбовця на стан сп'яніння діють норми ст. 266-1 КУпАП.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень, як за ст. 130 КУпАП, так і за ст. 172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями.
Таким чином доводи апеляційної скарги захисника про скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є неспроможними та не підлягають задоволенню.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог КУпАП та адміністративне стягнення у виді штрафу визначив у фіксованій грошовій сумі - у розмірі 17000 грн., що в свою чергу суперечить вимогам санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає накладення стягнення на винувату особу у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції з підстав викладених вище підлягає скасуванню в частині накладення стягнення із прийняттям нової постанови з урахуванням дати вчинення адміністративного правопорушення - 15.11.2024р. та вимог ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Санжаревського Ігоря Анатолійовича подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік - задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік - скасувати в частині накладення адміністративного стягнення.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 6 ст. 38 КУпАП у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя