Справа № 216/8040/25
провадження 1-кс/216/2564/25
25 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041230002065 від 17.10.2025 за ч.2 ст. 286 КК України, про арешт майна,-
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт автомобіль «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заборонити власнику, уповноваженим ним особам, а також іншим особам, у користуванні яких знаходиться вказаний транспортний засіб, в тому числі за довіреністю, відчуження, розпорядження та використання автомобіля «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
1.Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041230002065 від 17.10.2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
На даному етапі досудового розслідування встановлено, що 17.10.2025 приблизно о 02 год. 10 хв. водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ-21114» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на проїздній частині дороги Р-74, поблизу заїзду до с. Широке, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини праворуч де допустив наїзд на дерево та подальше перекидання керованого ним транспортного засобу. Внаслідок ДТП ОСОБА_5 , загинув на місці події, пасажир ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 оримав тілесні ушкодження: ЗЧМТ, СГМ, забій колінного суглобу, госпіталізований до 2 лікарні м. Кривий Ріг. Вказаний автомобіль належить на праві власності ОСОБА_4 .
Прокурор, посилаючись на вимоги ст. ст. 98, 170 КПК України, з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення огляду 17.10.2025 майно.
2.Позиції учасників.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином, подав заяву в якій клопотання підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, у судове засідання не прибула. Представник за довіреністю третьої особи у володінні якої перебуває майно, ОСОБА_7 надала заяву у якій проти задоволення клопотання прокурора не заперечувла, просла розгляд клопотання проводити без її участі.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України, до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.
Зважаючи на викладене, а також, виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільця майна на підставі наданих сторонами матеріалів.
При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
3.Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання.
В ході розгляду клопотання встановлено, що провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041230002065 від 17.10.2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.10.2025 року, з 04:00 години до 04:40 години слідчим СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 був проведений огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, в ході якого було оглянуто та тимчасово вилучено транспортний засіб автомобіль «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який було визнано речовим доказом згідно постанови слідчого від 17 жовтня 2025 року.
Тимчасово вилучений транспортний засіб на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
4.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна в строки встановлені частиною 5 ст. 170 КПК України.
4.1 Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12025041230002065 від 17.10.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Треба звернути увагу, що зазначений транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_1 , має на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.
З огляду на викладене, на переконання слідчого судді доведено, що підстава передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою збереження речових доказів) підлягає застосуванню.
4.2 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.
Завдяки проведенню огляду вдалось зафіксувати дані з вилучених речей. Однак, необхідним є збереження первинних параметрів таких речей з метою проведення експертизи транспортного засобу чи слідчого експерименту. Поряд з цим, наразі на данній стадії досудового розслідування складно визначити весь об'єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке прокурор просить накласти арешт, може бути приховано або знищено.
4.3 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
4.4. Щодо наслідків арешту майна
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини, стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.
Накласти арешт на автомобіль «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заборонити власнику, уповноваженим ним особам, а також іншим особам, у користуванні яких знаходиться вказаний транспортний засіб, в тому числі за довіреністю, відчуження, розпорядження та використання арештованого майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_9