Справа № 177/2870/25
Провадження № 2/177/1744/25
(заочне)
Іменем України
24 листопада 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Медведєва Н. О., через систему «Електронний суд» звернулася 07.10.2025 до суду з указаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 02.08.2024 № 02.08.2024-100000023 у розмірі 8300,00 грн, а також понесені позивачем судові витрати.
В обґрунтування пред'явлених вимог вказала, що 02.08.2024між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 02.08.2024-100000023, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 2500,00 грн строком на 124 дні, із відсотковою ставкою «стандарт» 1,5% за один день користування кредитом, денної процентної ставки 1,47%, із комісією 225,00 грн, неустойки 25,00 грн за кожен день невиконання / неналежного виконання зобов'язання. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, однак відповідач своєчасно та у повному обсязі кошти на погашення заборгованості не вносила, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 8300,00 грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 2500,00 грн, за процентами у розмірі 3875,00 грн, за комісією в розмірі 225,00 грн, за додатковою комісією в розмірі 450,00 грн, за неустойкою в розмірі 1250,00 грн, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Споживчий центр».
Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У тексті позову представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, однак до суду не з'явилася, про причини неявки не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надала, відзиву не подано.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Зі згоди представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити в справі заочне рішення, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 02.08.2024 укладено кредитний договір № 02.08.2024-100000023 шляхом направлення заявки - пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та отримання відповіді про прийняття пропозиції (акцепт).
За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові на умовах його строковості, платності і поворотності, шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-2071, у розмірі 2500,00 грн, строком на 124 дні, до 03.12.2024. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку договору не передбачена. Період користування кредитом кожні наступні 31 днів з дня надання кредиту - «черговий період». Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, застосовується протягом перших 2 чергових періодів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту та становить 1,47%.
Також, договором обумовлено нарахування комісії 225,00 грн, яка обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів, та неустойки 25,00 грн, за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Указаний договір підписаний його сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що зазначено у розділі 2 договору.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 02.08.2024 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитний договір № 02.08.2024-100000023, чим погодилася із запропонованими умовами договору.
Договір містить докладну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_1 , зокрема адресу проживання, реквізити банківської карти, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «Споживчий центр» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з повернення кредитних коштів.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконав, а відповідач отримала кредитні гроші в розмірі 2500,00 грн на картку НОМЕР_1 , вказану нею у договорі № 02.08.2024-100000023, номер транзакції в системі iPay.ua - 469546408, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 02.08.2024-100000023, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відповідно до умов договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № 02.08.2024-100000023, згідно з наданими позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 складає у загальному розмірі 8300,00 грн та включає заборгованість: за кредитом у розмірі 2500,00 грн, за відсотками в розмірі 3875,00 грн, за комісією в розмірі 225,00 грн, комісії за обслуговування 450,00 грн, за неустойкою в розмірі 1250,00 грн.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як визначено ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, у даному випадку відповідно до умов договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Як видно з матеріалів справи, сторони уклали договір, на виконання якого позивач зі свого боку зобов'язання, передбачені цим договором, виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, тоді як відповідач покладені на нього зобов'язання не виконала і в установлені договором строки грошові кошти на погашення кредиту не вносила в результаті чого утворилася заборгованості за кредитом у розмірі 2500,00 грн, по процентам у розмірі 3875,00 грн, комісії в розмірі 225,00 грн, додаткової комісії 450,00 грн, що відповідачем не погашено до теперішнього часу.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості за штрафом.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків, таким як період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, такими як договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, оскільки відповідачу ОСОБА_1 у період дії в Україні воєнного стану за договором від 02.08.2024№ 02.08.2024-100000023 нараховано до сплати неустойку в розмірі 1250,00 грн, від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для їх стягнення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути за договором від 02.08.2024№ 02.08.2024-100000023 заборгованість за кредитом у розмірі 2500,00 грн, за відсотками в розмірі 3875,00 грн, комісії в розмірі 225,00 грн, додаткової комісії 450,00 грн, відмовивши у задоволенні позову в іншій частині.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр», у рахунок часткового відшкодування судового збору 2057,59 грн, пропорційно частині задоволених вимог (84,94%).
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ) заборгованість за кредитним договором від 02.08.2024№ 02.08.2024-100000023у загальному розмірі 7050 (сім тисяч п'ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості:
-за кредитом у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок;
- за відсотками у розмірі 3875 (три тисячі вісімсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок;
-за комісією в розмірі 225 (двісті двадцять п'ять) гривень 00 копійок;
-за додатковою комісією в розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ) у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 2057 (дві тисячі п'ятдесят сім) гривень 59 копійок.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2025
Суддя: